Тиждень поспілкувався з головою Департаменту спеціальних розслідувань Сергієм Горбатюком про розслідування справ Майдану, покарання функціонерів часів Януковича, які досі в Україні, та конфлікти з Генеральною прокуратурою.
10.11.2016
Сергій Горбатюк. Фото автора.
Як змінилася ситуація з майданівськими справами за цей рік?
— Якщо ми говоримо про цифри, тільки слідчі нашого департаменту з листопада минулого року й до сьогодні повідомили про підозру 96 особам: 86 працівникам правоохоронних органів, зокрема вісьмом слідчим, одному прокурору, а крім того, дев’ятьом цивільним особам. До суду направлено 20 обвинувальних актів стосовно 41 особи. Що ж до конкретних подій, то в нас триває судовий розгляд по 30 листопада: там фігурують Попов та четверо командирів «Беркута». Ще дев’ять осіб у розшуку. У справі 1 грудня за рік у суди направлено чотири обвинувальні акти стосовно трьох беркутівців, командира батальйону, заступника командира роти та бійця, одній особі з підрозділу громадської безпеки, яка не припиняла злочинних дій працівників правоохоронних органів, що безпідставно побили затриманого. Спроба витіснення протестувальників із Майдану в ніч з 10 на 11 грудня: один обвинувальний акт направлено стосовно двох осіб. Це командир роти запорізького «Беркута» й командир відділення. Розслідування триває. Також перевіряється незаконне рішення суду щодо заборони цього мітингу, а також рішення керівництва правоохоронних органів, які організували незаконну спробу витіснення майданівців. Тоді, нагадаю, постраждали 36 осіб. Події січня. Повідомлено про підозру високопосадовцям: Януковичу, керівництву правоохоронних органів Захарченку, Ратушняку, Федчуку, Кусюку. Крім того, повідомлено про підозру двом бійцям харківського «Беркута» щодо побиття протестувальників на колонаді стадіону «Динамо». Найближчим часом слідство завершиться, після чого підозрюваним будуть надані матеріали для ознайомлення.
Щодо подій кінця лютого?
— Так, у нас події ранку 18.02. Інститутська, Маріїнський парк, Грушевського, Кріпосний провулок. Упродовж року про підозру повідомили 20 особам. До суду направлено чотири обвинувальні акти щодо чотирьох осіб. Це стосовно командирів львівського, харківського «Беркута», командира роти харківського «Беркута». І в нас один цивільний: майданівець, який захопив автомобіль внутрішніх військ і збив іншого майданівця. Але стосовно нього застосували амністію. Проте зараз апеляція повернула цю справу на новий розгляд. Плюс ще були арештовані четверо безпосередньо бійців харківського «Беркута», яким інкримінували застосування помпових рушниць, заряджених картеччю.
Читайте також: Прокурорське прискорення
Слідство ще триває, але найближчим часом має йти до завершення. Штурм Майдану в ніч на 19 лютого: до суду направлено два обвинувальних акти щодо чотирьох осіб. Один із них стосовно начальника СБУ в Києві та області — організація так званої антитерористичної операції в столиці. Крім того, ми інкримінуємо організаторам цього штурму координацію дій із тітушками, які стояли на Володимирській. Там, де вбили журналіста Веремія. Трьом тітушкам, які нині під вартою, інкриміновано замахи на вбивство вісьмох осіб, обвинувальний акт направлений до суду. По 20 лютого завершено слідство щодо ще трьох осіб. Судовий розгляд загалом щодо п’ятьох беркутівців триває. У цій самій справі повідомлено про підозру ще 22 беркутівцям, вони в розшуку.
Як щодо залучення тітушків?
— Є навіть один вирок. Був епізод у січні, коли троє тітушків з організації «Оплот» викрали й катували людину, яку прийняли за майданівця. Один із викрадачів дістав чотири роки тюрми, інший давав свідчення, допомагав слідству, тому дістав умовний строк. За цим самим епізодом у нас є ще двоє затриманих, справа направлена до суду, але рішення поки що немає. Також у суд направили обвинувальний акт стосовно трьох працівників міліції, які видали 20 лютого зброю тітушкам — понад 400 автоматів. Тітушко, котрий цю зброю вивозив, зараз арештований, ще троє під домашнім арештом.
А якщо говорити про працівників ДАІ та переслідування Автомайдану?
— Повідомлено про підозру 26 даішникам. Слідство вже на етапі завершення. Ми впоралися б раніше, але деякі потерпілі, на жаль, не з’являються. Справа побиття активістів на вулиці Щорса та в Кріпосному провулку вже в суді. Там у нас фігурують командир другої роти, заступник і семеро підлеглих, які побили одинадцятьох людей. Крім того, по Щорса проходять ще один командир роти й п’ятеро її працівників. За цим самим епізодом днями затримали тітушка, який брав участь у спланованій правоохоронцями сутичці-провокації біля 17-ї лікарні. Як відомо, саме після тієї провокації «Беркут» почав затримувати й бити людей.
Як справи просуваються в судах?
— У нас 30 обвинувальних актів. Сім із них розглядають понад два роки, і цьому не видно кінця-краю. У шести провадженнях протягом року не можуть завершити стадію підготовчого засідання. Тобто йдеться про те, що, можливо, крім однієї справи стосовно 20 лютого, де засідання призначають двічі на тиждень і там видно активність, у більшості інших проваджень, на мою думку, прихований саботаж. Самовідводи, відводи, зміни підсудності, безпідставне повернення обвинувальних актів, тривале непризначення засідань тощо.
Якщо говорити про функціонерів часів Януковича, які лишилися в Україні, наскільки реально їх притягти до відповідальності зараз? Тобто в нас є історія зі справою Клименка, де є угоди зі слідством, деталей котрих ніхто не знає.
— Взагалі мені теж незрозуміла ця ситуація, адже в справі Клименка наш підрозділ, наприклад, відчував певний тиск. Скажімо так, були настійливі прохання від певних осіб не притягувати певних людей до відповідальності.
Читайте також: Справи Майдану можуть передати до Міжнародного кримінального суду – Луценко
Певних людей, які й досі перебувають на території України?
— Так.
Люди, які вас про це просили, лишаються зараз на посадах?
— Так. Я про це вже не раз казав: такі прохання надходили, скажімо, від нинішнього заступника генерального прокурора. Відповідно з цього приводу, а також щодо інших фактів створення перешкод у розслідуваннях злочинів колишніх високопосадовців я писав рапорт про проведення службової перевірки. Ще в березні проводили таку перевірку. Тоді Севрук виконував обов’язки генерального. Перевірка нібито не встановила порушень. Але в провадженні за підозрою Клименка ми все ж таки наполягли на своєму й повідомили про підозру особам, щодо яких зібрали достатньо доказів. Загалом у справі Клименка до відповідальності притягнули шістьох податківців, чотирьох директорів фіктивних підприємств, яким безпідставно відшкодовували ПДВ на 3,2 млрд. Усе відбувалося через Печерський, Солом’янський та Шевченківський райони Києва. Крім того, у нас було шість проектів підозр станом на травень. І вони лежали в прокурорів два місяці. Їх нібито вивчали й щось там узгоджували. Коли прийшов Луценко, я йому направив пакет документів про створення перешкод у розслідуванні…
Реакції не було?
— Була, тільки зворотна. А потім у нас забрали справу. Склали протокол наради, у якому зазначили, що нібито за моєю участю визначено, що розслідування неефективне, тому справу треба забрати й передати у військову прокуратуру. Хоча я був на тій нараді, нічого подібного не обговорювалося. Знову ж таки я про це написав рапорт, але відповідь надійшла тільки тиждень тому.
І що у відповіді було?
— Сказали, що в протоколі все правильно й рішення незмінне.
А як просувається справа щодо повернення Януковичем Конституції 1996-го?
— Наш підрозділ довго не міг отримати те провадження. І не лише в цій справі, а й у багатьох інших щодо колишніх високопосадовців. Від початку створення нашого підрозділу (спочатку управління, а потім департамент) за нами було закріплено розслідування злочинів саме екс-високопосадовців, що стосувалися Майдану, а також економічних злочинів, як-от розкрадання майна, хабарі, узурпація влади. У нас була лише частина цих проваджень. Ми просили керівництво ГПУ, щоб нам передали й інші. Але тривалий час безрезультатно. І от у червні цього року нам передали провадження щодо незаконних рішень Конституційного Суду, так званих вишок Бойка, за підозрою Злочевському, низку проваджень, у яких перевірявся Олександр Янукович, а також стосовно заступника міністра доходів і зборів. Вивчивши провадження щодо незаконних рішень КСУ, ми виявили, що фактично з вересня 2014-го воно стояло. За півтора року було направлено близько десятка формальних запитів, тобто справа не розслідувалася. Справою займалося Управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління (ГСУ).
Читайте також: У ГПУ підтвердили, що Росія офіційно відмовилася екстрадувати Януковича
Чим мотивували відмови в передачі справ вам?
— Пояснювали, що це рішення керівництва й не вам вирішувати, хто і що розслідуватиме. Все зациклювалося на заступникові генпрокурора, який мав координувати роботу. Але на практиці цього не відбувалося.
Ви розглядаєте Харківські угоди як елемент великої справи Януковича?
— Так, звичайно. І вони були зареєстровані як елемент державної зради, бо ці угоди дали можливість надалі збільшувати контингент у Криму. Повідомлення про підозру поки що не винесене за цим епізодом.
Ще один момент — російський слід. Як просувається ця справа? Казали, що була якась третя сторона в готелі «Україна», постріли снайперів з четвертого поверху.
— Триває робота, і вбачається вплив представників РФ на хід подій на Майдані, але питання, наскільки великим він був і до яких наслідків призвів. Підозр поки що не винесено, але ми й далі відпрацьовуємо цю версію. Що стосується готелю «Україна», то в нас було кілька слідчих експериментів. Свідки казали, що майданівці діставали поранення внаслідок пострілів із готелю «Україна». Але потім, коли проводилися порівняння з висновками судмедекспертиз, а далі знайшли й додаткові відеозаписи, встановили, що стріляли з тих місць, де в той час перебувала саме спецрота «Беркута». Даних про те, що є потерпілі, убиті або поранені 20 лютого саме з готелю, немає. Відповідно є постріли з консерваторії, унаслідок яких загинули міліціонери, інформація перевіряється. Але даних про те, що це була саме якась третя сила, на сьогодні немає.
Ви можете назвати хоча б кількість громадян РФ, які у вас фігурують згідно із цією версією?
— Ми раніше про це говорили. Це представники ФСБ, які приїздили, і представник Адміністрації, який офіційно приїздив. Відповідно в грудні — 26, у січні — 7, у лютому — 6 осіб. Це офіційні делегації. Звісно, приїздило багато й цивільних російських громадян. Ці дані також перевіряються: хто, куди й чому приїздив, чи причетний він до якихось провокаційних чи незаконних дій.
Був епізод із втручанням в автоматизовану систему розподілу справ…
— У Вищому господарському суді.
Так. Що з цим зараз?
— Розслідування триває. Повідомлено про підозру голові ВГС і його заступникові у втручанні в діяльність суддів та роботу автоматизованої системи документообігу суду. Але заступнику інкримінуються дії, коли він був на посаді в Апеляційному госпсуді. Там складність у тому, що досліджується величезна кількість епізодів: понад 3 тис. втручань в автоматизовану систему. Відповідно на це потрібен певний час. Знову ж таки втручання — це одне, але хотілося б перевірити в кожній тій справі, чи не ухвалювалося неправосудне рішення, а якщо так, то чи не ухвалювалося на чиєсь прохання або за неправомірну вигоду. Щодо кількості епізодів, то ми розраховуємо на те, що, коли буде оприлюднено цю інформацію, багато людей, хто програвав суд і вважає рішення неправосудними, звертатимуться до нас. А ми, своєю чергою, намагатимемося отримати дані. Хтозна, може, там мова не лише про незаконність розподілу, а й про інші порушення, скажімо, незаконне вирішення судової справи на чиюсь користь.
Читайте також: Сергій Горбатюк: «Перевірка російського сліду триває. Питання в тому, наскільки він вплинув на розвиток подій під час Майдану»
Чи вирішився ваш конфлікт із ГПУ?
— Я не конфліктую ані з генпрокурором, ані з його заступниками. А лише відстоюю виключення будь-якого неправомірного зовнішнього втручання в процесуальну діяльність слідчих та прокурорів і прошу, щоб не завдавали шкоди провадженням. Але це чомусь сприймається як конфлікт. Останнє рішення про розділення департаменту приймалося без жодного погодження чи навіть обговорення, без наведення якихось об’єктивних причин. Формальна причина — Горбатюк не хоче направляти до суду велику справу Януковича, а є люди, які хочуть. Але ж не було питання про моє бажання чи небажання. Я просто казав, що об’єднання всіх епізодів в одну справу з урахуванням особливостей чинного КПК — погана ідея.
Терміни, відведені на розслідування, спливуть — і справу зруйнують. Плюс не можна згідно із теперішнім законом здійснювати процедуру спеціального так званого заочного судочинства. Але замість того, щоб прислухатися до аргументів та намагатися конструктивно їх вирішувати, мені сказали, що я чогось там не хочу. І нас розділили. Але ж я не проти, давайте завершувати епізоди з виконавцями й давайте отримувати докази для організаторів. Якщо ми отримуємо вирок за окремим епізодом, повторно у справі Януковича той факт доводити вже не потрібно, це прописано в законодавстві. У ГПУ сказали, що я неправий, тому завершуватимуть справу інші. Минуло два тижні — і риторика змінилася. Тепер у Генпрокуратурі кажуть, що в суди треба направляти справи за окремими епізодами. І вже погодилися, що закон про заочне судочинство треба міняти. Хоча я про наявні проблеми та можливі ризики від застосування закону ще в серпні писав доповідну генеральному. Але відповіді так і не отримав. У результаті ГПУ дійшла до того, про що ми в ДСР казали від початку. Тепер питання: навіщо тоді починали «оптимізацію»? У нас була структура роботи. Все, що ми просили, — 5–10 аналітиків, які були б координаторами розслідувань. Гаразд, якщо нам не хотіли віддавати функцію координації, могли б цю групу вивести окремо. Натомість у нас забрали 60 людей.
Чи можна говорити, що ГПУ частково, але дала задню?
— Фактично визнали, що розділення було не потрібне, але зміни не вносяться. Так, треба закінчувати розслідування щодо організаторів. Але коли в нас забрали 60 людей, то ми не можемо працювати з виконавцями, нижньою та середньою ланками, живими епізодами, підозрюваними, які досі на території України. І якщо навіть формальні підстави для розділення зникли, але далі не скасовується рішення, то виникає запитання: може, це роблять умисно?
Який у вас зараз штат?
— Загальний штат 84 людини. Але це з канцелярією. Слідчих у нас 35, ще 18 прокурорів. А було 77 слідчих і до 40 прокурорів. У суботу в ГПУ була зустріч із родинами Небесної сотні. І генпрокурор начебто сказав, що повернеться до питання збільшення нашого штату. Або повернуть із новоствореного управління Басова, або ще звідкись візьмуть. Адже по багатьох провадженнях не стало слідчих. Наприклад, у нас був перший відділ, який займався протидією протестним акціям. Було понад 20 слідчих, стало 12. І зараз у нас окремі епізоди не перекриті. Не вистачає слідчих. І це тоді, коли ми вибудовували роботу впродовж майже двох років. Кожен знав, хто й чим займається. І тут бац… сиди й думай, кому і яку справу доручити, щоб слідчі витримували такі навантаження. Майданівська справа, припустімо, період 18–20 лютого. Але в цій одній справі три великих епізоди: 18 лютого, ніч на 19-те, розстріл 20-го. І там приблизно 1 тис. епізодів. І за ними закріплені 10 слідчих. Але ж окрім цього в нас є 30 листопада, 1 грудня, російський слід. І таких неохоплених епізодів вистачає, а стане більше.
Мови про те, щоб повернути все назад, немає?
— Чіткої обіцянки не було. Але після зустрічі з родинами начебто обіцяли подумати. Подивимося.
Станіслав Козлюк.