Як відбуватиметься медична реформа ("gazeta.ua") - Киевская Русь

Як працюватиме система, розповів Gazeta.ua заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк, один з авторів медичної реформи.

Наступного року Україна переходить на нову систему роботи медичної галузі. Реформа триватиме три роки. 2017-го зміни стосуватимуться первинної ланки медицини - терапевтів, педіатрів і сімейних лікарів.

Як працюватиме система, розповівGazeta.ua заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк, один з авторів медичної реформи.

- Ми впроваджуємо так звану "британську" модель, з урахуванням українських реалій. Її рекомендує Всесвітня організація охорони здоров'я для країн, що розвиваються. Подібна система працює в Італії, Іспанії, Скандинавських країнах.

У Польщі на неї переходять. На початку вони скопіювали німецьку систему фінансування, коли роботодавець платить податок на медицину. Але це не пішло. Сьогодні їхня система змінюється в бік того, що хочемо зробити ми.

- Я брав участь в активній фазі розроблення десь півтора року. Працював із міжнародними організаціями. Особливо допомагав європейський офіс Всесвітньої організації охорони здоров'я. Ми вивчали країни, які мають подібний рівень внутрішнього валового продукту. Найбільше цінного взяли з Таїланду, Мексики, Філіппін, Індонезії. З європейських країн - з Естонії та Угорщини. Все це країни, які зробили реформи недавно.

- Передбачені три етапи. Перший - запрацює з 2017 року і стосуватиметься первинної ланки медицини. Це сімейні лікарі, терапевти та педіатри.

З 2018 року на нову систему переходитимуть лікарі-спеціалісти. Це кардіологи, офтальмологи, травматологи та інші, а також лікарні.

Третій рік, 2019-й, високоспеціалізована сфера. Інститути раку, акушерства та гінекології, ендокринології тощо. Їх найскладніше фінансувати, тому вони заходитимуть в систему, коли все інше запрацює. Потрібно, щоб ми від фундаменту побудували правильну систему маршруту пацієнта.

- Українці не привчені ходити до сімейного лікаря. Одразу шукають фахівців. Маю недавній приклад. У мого друга різко погіршився зір. Він сходив до окуліста, а потім просив мене порадити фахівця. Питаю: "Що з тобою?" - "За місяці одне око перестало бачити". Кажу: "Друже, тобі не окуліст потрібен". Врешті виявилось, що мав пухлину в мозку. Сімейний лікар одразу зрозуміє, що треба бігти на МРТ (магнітно-резонансна терапія. -Gazeta.ua).

Непрофільні пацієнти переповнюють лікарні. 30-40 відсотків там не повинні бути, за статистикою. У світі "первинка" бере на себе 80 відсотків пацієнтів. Тому ми й починаємо будувати систему з неї.

- Часто думають, що страхова модель - це коли люди купляють поліс та роблять внески. У даному випадку цього робити не потрібно.

Всі ми платимо загальні податки - акцизи, ПДВ. З них частину грошей перераховують як страховий внесок на медицину. Це в Україні вже працює. Але сьогодні гроші йдуть на утримання лікарень, а ми платитимемо лікарям.

Гроші з податків збиратимуться у бюджеті. Щоб ними управляти, створюється технічна агенція "Національна служба здоров'я" з представництвами в кожному регіоні. Агенція коштами не володіє, а лише управляє. Вона укладатиме договори з медичними закладами та приватними практиками. Контролюватиме якість послуг, аналізуватиме дані.

Чому ми так зробили? Для таких країн, як наша, характерний тіньовий сектор. Та загальні податки люди платять у повному обсязі. Наприклад, їх відраховують при купівлі товару. Виходить, що люди, які заробили гроші в тіньовому секторі, все одно заплатили за медицину.

- Щодо первинної допомоги, то оплата залежить від договорів, які вони уклали з пацієнтом. За один – в середньому 210 гривень на рік. Ми порахували, що лікар за 12 місяців у середньому приймає дві тисячі пацієнтів.

- 35 тисяч - на одну лікарську практику: лікар із двома медсестрами. Ми не дуже раді індивідуальним лікарям. Захворів він, куди пацієнту йти? Будемо підтримувати групові практики.

- А якщо не набереться дві тисячі пацієнтів? Райцентр чи ФАП у селі. Будете закривати?

- Я їздив до Дніпра й Кропивницького, спілкувався із сімейними лікарями. Вони казали, що приймають більше людей. У державі не вистачає лікарів первинної ланки.

- Один пацієнт може прийти раз на рік, а інший - сто.

- Оплачується і той хто багато потребує, і той, хто мало. За дітей та літніх передбачені грошові надбавки. Ці люди забирають більше часу і ресурсів.

- Укладатиме договір з тим, кому довіряє. На перших порах зі своїм терапевтом у поліклініці. При укладенні договорів лікарі вноситимуть пацієнтів в окрему базу, щоб ті не приписувались до кількох. Якщо не сподобається якість обслуговування, пацієнт зможе розірвати договір і укласти з іншим лікарем.

- Лікарі можуть приймати в поліклініках, приватних кабінетах, де завгодно, куди ходитимуть пацієнти. Якщо поліклініки покажуть свою неперспективність – так і буде. Місцева влада думатиме, що там зробити. З іншого боку, в поліклініках є свої переваги. Там є прилади й техніка, колеги, з якими можна порадитись, бухгалтерія.

- Якими послугами держава забезпечує хворих на первинній ланці?

- Сімейний лікар виконуватиме три функції. Лікуватиме хвороби, які не потребують складного обладнання або вузького фахівця. Друге - робитиме профілактичні огляди. І третє - видаватиме направлення до вузького спеціаліста.

Ми хочемо внести у цей список і аналізи, але поки що проводимо розрахунки чи можемо їх зробити на першому етапі.

- Чи буде держава відшкодовувати ліки, і які?

- Програма відшкодування медичних препаратів працюватиме на всіх етапах реформи. Кінцева мета - оплачувати всі ліки, які входять до переліку життєво необхідних. Вітаміни вона не повинна фінансувати.

Наступного року пропонуємо почати з трьох груп захворювань: серцево-судинних, діабету І і ІІ типу та бронхіальної астми.

Онкологія фінансується за окремими державними програмами.

- Поступово - так. В електронній базі даних зберігатимуться всі діагнози пацієнта. Сьогодні проблема в тому, що кожен візит - ви ніби нова людина. Пішли до сімейного, як у перший раз. Для кардіолога - теж. І він знов збирає інформацію про вас від самого народження.

- Реформа передбачає дотримання лікарських протоколів. Що це означає?

- Вони вже працюють, але поки що не всі їх дотримуються. Агенція платитиме, щоб лікарі за ними працювали. Вона ж перевірятиме відповідність лікування.

Заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк: — Автор: Тарас Подолян

- Реформа запрацює одразу в усіх регіонах?

- Так. Ми не хочемо робити пілотні проекти. Але хтось все одно буде лідером. Решту підтягуватимемо. Є вже регіони, які починають готуватися. Я їздив у Харківську область. Там у Чугуївському районі є ініціативна група по впровадженню системи. До нас приїжджали представники Житомира. Дніпро вже готовий.

- Чи потрібні додаткові кошти на реалізацію реформи.

- Перший етап хочемо почати без додаткових коштів. За нашими розрахунками вистачить тих, що є. Наступні - без додаткового фінансування запровадити не вийде, вони дорогі.

- А зміни до законодавства?

- Невеликі. Перш за все до Бюджетного кодексу. Цього достатньо для початку. Щоб вся страхова система запрацювала, потрібен окремий закон. Але ми хочемо, щоб він розроблявся своїм темпом. Це не той випадок, коли потрібно поспішати.

- Чого нам варто очікувати з 1 січня?

- Різких змін не буде. Небо на землю не впаде. З якогось моменту ми оголосимо лікарям, що треба укладати договори з пацієнтами. Це не обов'язково з 1 січня, ймовірніше - із середини року.

Лікар працює, як і працював. Із кожним новим пацієнтом укладає угоди. А потім, з певного числа, оплата відбуватиметься тільки на підставі цих угод, щоб мотивувати лікаря не відкладати це на п'ять років.

Кінцева мета реформи, щоб пацієнти були фінансово захищені. Хвороба не тільки неприємна фізично, але б'є по кишені. В Україні недуги — одна з головних причин, чому люди потрапляють за межу бідності. Від цього недовіра до держави та втрати економіки. Якщо 80 відсотків хворих вилікуємо на первинній ланці, як це відбувається у розвинених країнах, зможемо заощадити кошти на лікування важчих хвороб.