Освіта по-новому
5 вересня Верховна Рада України 255 голосами ухвалила Закон «Про освіту», розроблений Міністерством освіти. Серед головних новацій освітньої реформи можна виділити такі:
– запровадження 12-річної школи (водночас, навчання на бакалавраті ВИШів скоротять з 4-х років до 3-х);
– середня школа буде поділена на: початкову (1-4 класи), середню (5-9 класи) і старшу (10-12 класи). Такий поділ спрямований на поступове включення дитини в навчальний процес – учнів перших класів будуть навчати в адаптаційно-ігровій манері, далі йдуть основний, адаптаційний і базово-предметний цикли;
– батьки зможуть брати участь в розробці індивідуальної програми розвитку дитини;
– учитель зможе організувати навчальний процес на свій розсуд, пропонувати нові форми і методи навчання, акредитувати свої програми.
Детальніше про те, що змінить в українських школах освітній Закон, читайте в матеріалі Маргарити Тулуп «Нова школа. Що потрібно знати про ухвалений закон «Про освіту»
Освітня реформа отримала найбільшу підтримку з-посеред усіх ініціатив Кабміну у парламенті. За неї голосували як коаліція, так і опозиційні фракції. Голоси дали навіть «Батьківщина» та «РПЛ», які зазвичай не підтримують урядові законопроекти.
Суперечки в парламенті викликали дві норми – 12-річна школа і «мовна» норма, яка розширює використання української мови у школах.
Зокрема, представники «Свободи» заявили, що Закон не достатньо популяризує українську мову.
Зрештою, мовний розділ закону спричинив напруження у стосунках із сусідніми країнами.
Вчитися українською
Зараз мовами національних меншин навчаються 10% українських дітей.
Згідно з даними Держстату України, в 581 освітніх закладах України навчання ведеться російською, у 75 — предмети викладають румунською, в 71 — угорською. Також у нас 5 польськомовних шкіл і 3 навчальних заклади, де викладають молдовською. Ще у 619-ти предмети ведуть кількома мовама.
До ухвалення закону національні меншини України навчались рідною їм мовою з 1 по 11 клас.
Стаття №7 Закону "Про освіту" розширює використання української мови в освітніх закладах. Згідно з нею, представники національних меншин тепер зможуть навчатись своєю рідною мовою тільки в початковій школі та дошкільних установах. Починаючи з 5 класу предмети викладатимуть лише українською. Представники корінних народів зможуть вивчати рідною мовою тільки історію свого народу, мову та літературу.
Водночас, учні зможуть вивчати окремі дисципліни з 5 по 11 клас англійською та іншими мовами ЄС (тобто і румунською, і угорською).
А для легшого засвоєння матеріалу в математико-природничому циклі предметів дітям роздаватимуть словники рідною мовою.
Правила почнуть діяти у 2020 році.
Критика сусідів
Російську Федерацію, Молдову, Угорщину та Румунію мовна норма розлютила. Відреагували вони миттєво, вимагаючи змінити закон, який, нібито, порушує права національних меншин в Україні.
МЗС Угорщини після того, як Закон підписав президент Петро Порошенко, навіть розмістило на сайті офіційну заяву про те, що Будапешт всіляко протидіятиме євроінтеграції України.
Натомість українська влада вважає, що критика є необґрунтованою. Зокрема, міністр з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе та голова парламентського комітету у закордонних справах Ганна Гопко в один голос стверджують: закон не порушує права національних меншин та жодну з підписаних Україною Конвенцій.
Міністр освіти Лілія Гриневич каже, що закон навпаки адаптує національні меншини до життя в Україні. Адже 53% випускників румунських шкіл сьогодні не можуть пройти ЗНО через погане знання української мови. За словами Гриневич, такі ж погані результати і в дітей угорської громади.
«У Європейській хартії регіональних мов і національних меншин є одне положення: ви можете вчити рідну мову, ви можете вчити частину предметів цією мовою, всі предмети цією мовою, але за однієї умови, цитую: «Якщо це буде без шкоди для вивчення державної мови або викладання цією мовою». Ми ж сьогодні, маючи дані ЗНО (яких раніше не було); бачачи історичний етап нашої країни – коли ми в центрі Європи повинні захищати суверенітет і свою незалежність, нарешті, чітко визначилися і відстоюємо свою українську державу, розуміємо, що це положення міжнародно-правових актів порушується. Тому що є нанесення шкоди вивченню і застосуванню державної мови», – заявила міністр в ефірі «1+1».
Ганна Гопко навіть припустила, що залякування Угорщини – наслідок тісної дружби з Путіним.
«Очевидно, проблема не в сусідах Угорщини, а у вкрай низькій політичній культурі і агресивності деяких будапештських політиків. Можливо, це пов'язано з наближенням виборів в Угорщині, можливо, з дуже теплими зв'язками з путінським режимом», – написала вона у Facebook .
ЧИТАЙТЕ: Угорщина: що стоїть за агресивною риторикою проти України
Водночас, 8 вересня голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль розкритикував Закон, фактично, угорською риторикою – начебто той він не відповідає Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, яку Україна ратифікувала в 2003 році. А 21 вересня Закарпатська обласна рада надіслала президенту звернення з проханням не підписувати законопроект про освіту все з тих ж мотивів – він порушує права нацменшин.
25 вересня президент Петро Порошенко таки підписав Закон про освіту та доручив міністру освіти Лілії Гриневич активно захищати українську позицію у питанні, а також проводитироз’яснювальну роботу щодо цього питання.
28 вересня МЗС України направили Закон на експертизу Венеціанської комісії. Її висновок й має розсудити конфлікт. За словами Гриневич, результати експертизи варто очікувати до кінця осені.
Як турбуються про українські меншини за кордоном
Росія
Російська Федерація, яка палко рветься захищати права нацменшин у інших країнах, сама про розвиток української культури на своїй території, схоже, не вельми дбає.
Згідно з даними Всеросійського перепису населення 2010 року, в Російській Федерації проживає 1,93 млн етнічних українців.
У той же час, на сайті українського посольства в РФ не вказується жодної україномовної школи на території РФ.
За даними LB.ua, в Росії є лише 8 шкіл, де окремі предмети викладають українською. В основному, це українська мова, література і фольклор. При цьому в усіх цих навчальних закладів діти вивчають ці уроки у позакласний, недільний час чи як додаткові предмети або гуртки.
Румунія
На території Румунії живуть 51,7 тис. етнічних українців – це дані офіційного перепису населення 2011 року. Хоча, за альтернативними підрахунками Союзу українців Румунії, українська громада країни налічує понад 200 тисяч осіб.
При цьому в Румунії всього один освітній заклад, де вчать українською – ліцей їм. Т.Г.Шевченка в місті Сігету Мармацієй, зазначають на сайті посольства України в Румунії.
В регіонах, де проживає велика кількість українців, учні можуть слухати окремі предмети (українську мову і літературу) українською.
Молдова
В Молдові живе близько 280 тисяч українців.
Згідно з даними посольства України в Республіці Молдова, на території цієї країни українці мають змогу вивчати рідну мову у 52 навчальних закладах.
Втім, лише 6 з них (у невизнаному Придністров'ї) навчання ведеться цілковито українською мовою.
Угорщина
В Угорщини живе 5633 українців і 3323 особи, що визнають себе русинами. 3384 з них визнають українську мову рідною.
Про україномовні школи в Угорщині нічого достеменно невідомо. У відкритих даних посольства України в Угорщині йдеться, що в Будапешті, Ніредьгазі та Варпалоті діють українські недільні школи.
«Ці школи не мають угорської акредитації, оскільки ДСУУ (Державне самоврядування українців Угорщини, LB.ua) відмовляється від неї, вважаючи, що це створить підстави для втручання угорської влади в навчальний процес», – йдеться на сайті посольства України в Угорщині.
