13.11.2017
У Белграді 13 листопада зустрілися спеціальний представник Держдепартаменту США у справах України Курт Волкер і помічник президента Росії Владислав Сурков. Основною темою було розташування миротворчих сил ООН на Донбасі. Волкер і Сурков раніше зустрічалися в серпні у Мінську та 7 жовтня – також у сербській столиці.
Як і п?ять тижнів тому, про розмови до вечора не оприлюднили жодної подробиці. Йшлося про типову зустріч за зачиненими дверима, при чому невідомо навіть, де були розташовані ті двері. В разі, якщо досягли домовленості – про це буде повідомлено на вищому рівні. А якщо ні, то продовжать переговори. Тому й не було передбачено ні прес-конференції, ні спільного повідомлення.
Росія пропонує миротворців лише для захисту спостерігачів ОБСЄ
Чекаючи на результати розмов, белградські ЗМІ повідомили про основні теми, які обговорювали Волкер і Сурков. Москва у вересні дала згоду на розташування миротворців ООН на частині Донбасу, котру нині не контролює українська влада. Конкретно, російська сторона запропонувала в Раді безпеки ООН резолюцію, котрою передбачено введення міжнародних сил – для захисту спостерігачів ОБСЄ. Для України та більшості членів Ради безпеки така ідея неприйнятна. Адже, суть проблеми не в тому, що там європейські спостерігачі, а в тому що бойовики за участі Москви намагаються відірвати частину території України.
Посилаючись на дипломатичні джерела, сербська преса пише, що Вашингтон пропонує розташувати на всій території Донбасу 20 тисяч миротворців із європейських країн. Отож, вони були б підпорядковані не ООН, а ОБСЄ. Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров, як зазначають сербські газети, сказав, що в такому разі йшлося б про окупацію Донбасу.
Югославський досвід: розташування миротворців на лінії розмежування неефективне
Сербські ЗМІ подають і заяву одного з ватажків угруповання «ДНР» Едуарда Басурина, який наполягає на тому, щоби європейські миротворці були неозброєні, тобто, щоб мали лише щити і каски. Бойовики, як і Москва, котра ними опікується, виступають за розташування миротворчих сил лише на лінії розмежування.
На досвіді мирних операцій ООН в колишній Югославії можна сказати, що розташування миротворців на лінії розмежування абсолютно неефективне: воно призупинює бої, але лише заморожує конфлікт, не врегульовуючи його.
Тому українська сторона вимагає, щоби миротворці були озброєні та, зокрема, щоби були розміщені й уздовж наразі неконтрольованої частини державного українсько-російського кордону. Адже, неозброєні солдати – це не солдати, а неконтрольований кордон – це не кордон.