14 грудня о Москві відбулася 13-а велика прес-конференція президента Росії Володимира Путіна. Вона тривала 3 години 50 хвилин, президент РФ відповів на 54 питання.
НВ зібрало Топ-15 заяв Путіна.
1. Заперечення присутності російської армії на Донбасі
Російської армії на території Донбасу немає, там створені місцеві військові формування, самодостатні для відбиття військової загрози.
2. Про Саакашвілі
Те що робить Саакашвілі – плювок в обличчя грузинського та українського народів. Як ви це терпите досі? Це людина, яка очолювала незалежну грузинську державу. Тепер він гасає українськими площами і кричить на весь світ, що він українець. В Україні немає справжніх українців? Україна все це терпить. Так шкода на все це дивитися. У мене серце кров'ю обливається.
3. Про американських конгресменів
Цікаві ви хлопці. Ви звернули увагу, що ваші конгресмени і сенатори – вони так добре виглядають. Костюми у них, сорочки. Вони, начебто, розумні люди. Вони поставили нас в один ряд з Північною Кореєю та Іраном. У той же час підштовхують президента до того, щоб він змусив нас разом з вами вирішити проблеми Північної Кореї і ядерної програми в Ірані. Ви взагалі нормальні люди? Дивно, погодьтеся. Чесне слово, це за рамками здорового глузду.
4. Про Мінські угоди
Що стосується мінського формату і його ефективності. Ефективність низька через неконструктивну позицію нинішньої київської влади. Немає ніякого бажання (в Києві – ред.) реалізовувати угоди і почати справжній політичний процес.
США, по суті, є повноцінними і повноправними учасниками процесу врегулювання незалежно від того, перебувають вони в рамках "нормандського формату" чи ні. США все одно дуже глибоко залучені і в курсі всіх подій, що відбуваються там. Чи потрібно їх формально включати в нормандський формат? Не знаю, в усякому разі це не від нас залежить. Я ніколи не був проти цього.
5. Українці і росіяни – "один народ"
Слов'янський світ складно розвивався. Сама Росія створювалася з багатьох слов'янських племен. Зрештою утворилася Русь, частиною якої і центром якої був Київ. У цьому сенсі наші історичні та духовні корені дають мені право говорити, що ми один народ.
Ясно й інше. У міру розвитку, у міру того, що Україна близька до західних кордонів Росії, вона розвивалася відповідним чином. Там багато геніального різноманіття: і в мові, і в культурі. У Росії все це дуже люблять, вважають це частиною своєї культури.
У ХІХ столітті раптово "з'явилися люди, які почали говорити, що Україна повинна бути незалежною, самостійною".
Вони мають право. Особливо це було актуально в рамках імперії, де проводилася певна насильницька русифікація. Для України це було все-таки менш важливо, так як Україна – православна країна. Нічим взагалі українці від росіян не відрізнялися. Нічим взагалі. Україна увійшла до складу Російської імперії в 1645 році трьома областями Київ, Чернігів і сьогоднішній Житомир. Там сьогодні по-іншому центр називається. В результаті знаходження в складі Російської імперії навколо неї приростали територіями в результаті російсько-турецьких воєн, Другої світової війни. Але в 1922-1924 роках більшовики чомусь вирішили, що всі прилеглі до історичної частини України території повинні бути занурені у наново створювану республіку. Все Причорномор'я пішло туди, західні області. Але так склалося. Гаразд.
У 1954 році взяли Крим туди віддали в порушення чинного тоді союзного законодавства, яке вимагало тоді згоди Верховної ради РРФСР. Вирішено тоді було Президією Верховної Ради.
6. Про обмін заручниками.
За дорученням президента Порошенка цим займається Медведчук, який був запрошений патріархією в Новоєрусалимський монастир. Там він звернувся з проханням, оскільки обмінів давно не було, вплинути на керівництво невизнаних "республік", щоб вони погодилися на цей обмін.
Ми провели цю роботу, і я навіть вперше розмовляв з цими "керівниками". Вони погодилися. Потім Медведчук, зрозуміло, за узгодженням з українською стороною, це була їхня пропозиція, привіз список із 67 людьми з одного боку, і близько 300 з іншого боку. Це був український список. І з ним погодилися. Потім сказали, що це недобре і мусять цей список змінити. Знову взяли і все зупинили.
7. Про миротворців на Донбасі
По суті, все зводиться до того, щоб поставити під міжнародний контроль цю територію. Ми не проти цього, але для цього потрібно київській владі домовлятися з самим Донбасом. І взагалі, конфлікти подібного роду в світі ніде не вирішувалися тільки через посередників. Вони всюди вирішувалися в ході прямих контактів між конфліктними сторонами. Київська влада, на жаль, ухиляється від цих прямих контактів.
8. Про Трампа
Ми об'єктивно бачимо досить серйозні досягнення навіть за той період часу, який він працює. Подивіться на ринки, як вони виросли. Це говорить про довіру інвесторів до американської економіки. Це говорить про те, що вони довіряють тому, що робить президент Трамп у цій сфері. При всій повазі до опозиції до президента Трампа, це об'єктивні фактори. Я думаю, що є речі, які він хотів би зробити, але поки не зміг. Мається на увазі реформа охорони здоров'я.
Він (Трамп, – ред.) Говорив про зовнішньополітичну сферу – про поліпшення відносин з Росією. Це очевидно, що навіть якщо б він і хотів, він поки не в змозі цього зробити через відомі обмеження. Це у нього треба запитати: чи є у нього ще таке бажання? Я сподіваюся, що воно є. Виходжу з того, що це в інтересах американського і російського народів. Ми все-таки нормалізуємо наші відносини. Будемо розвиватися. Будемо реагувати на спільні безпекові загрози. Це і тероризм, і боротьба за екологічні питання, подолання криз, включаючи Близький Схід, північнокорейську проблему тощо.
9. Про різні національності в РФ
Я вважаю, що у нас немає жодної гостроти в сфері національного питання.... Буде незрозуміло, якщо ми знатимемо свою національну мову, про що я зараз теж скажу, вважаю це дуже важливим насправді, і відставати в мові міжнаціонального спілкування, в російській мові.
10. Про опозицію в Росії
Люди, звичайно, дуже багато чим незадоволені на сьогоднішній день і мають рацію – можна було б кращих результатів досягти. Але коли починають порівнювати і дивитися, а що ж пропонують лідери опозиції, особливо несистемної, виникають великі сумніви. У цьому, мені здається найголовніша проблема тих, хто хотів би бути конкурентоспроможною опозицією – потрібно запропонувати реальний, не ефемерний, не крикливий, а реальний порядок денний, такий, у який би люди повірили
"Найпростіше для мене було б сказати, що не мені ж самому для себе конкурентів виховувати. Хоча повинен сказати вам несподівано: я думаю на тему про те, що у нас політичне середовище, так само як і економічне, повинно бути конкурентним. І, звичайно, дуже би хотів, хочу і буду до цього прагнути, щоб у нас була збалансована політична система, а її неможливо собі уявити без конкуренції на політичному полі", – заявив також Путін, відповідаючи на питання, чому в Росії немає сильної опозиції до чинної влади.
11. Путін і Собчак.
Ксенія Собчак поставила Путіну питання про конкуренцію на виборах. Ще до того, як Собчак встигла поставити питання, Путін запитав її, чи прийшла вона як кандидат чи як журналіст, на що вона відповіла, що прийшла як журналіст.
"Люди розуміють, що бути опозиціонером в Росії – це значить, що або тебе вб'ють, або тебе посадять або станеться ще що-небудь у цьому дусі. Моє питання – чому так відбувається? Невже влада боїться чесної конкуренції?", – сказала, зокрема, Собчак.
У відповідь Путін повторив свою попередню заяву про те, що опозиція повинна вийти з ясною, зрозумілою людям програмою позитивних дій.
"Ось Ви йдете під гаслом "Проти всіх" – це що, позитивна програма дій? А що Ви пропонуєте для вирішення тих проблем, які ми сьогодні обговорюємо? З приводу персонажів, яких ви згадали (російські опозиціонери, зокрема Олексій Навальний – ред. ), ось уже ставили тут питання про Україну, Ви хочете, щоб у нас по площах бігали десятки таких Саакашвілі? Ось ті, кого Ви назвали, це Саакашвілі, тільки російського штибу. І Ви хочете, щоб такі Саакашвілі дестабілізували ситуацію в країні? Ви хочете, щоб ми переживали від одного Майдану до іншого?", – заявив також він.
Путін також сказав, що впевнений у тому, що переважна більшість громадян Росії цього не хоче і не допустить, пообіцявши, що конкуренція "неодмінно буде".
12. Про ручне управління Росією
"Міф про ручне управління – він сильно перебільшений", – заявив Путін, відповідаючи на питання, чи вважає він ефективним вирішення низки питань громадян безпосередньо на рівні президента.
13. Про міжнародні договори
Ми чуємо розмови про проблеми з Договором з Росією про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності. Судячи з усього, створюються умови і проводиться інформаційно-пропагандистська робота для можливого виходу США і з цього договору. Тим паче, що за фактом вони вже вийшли.
Росія не виходила з основоположних договорів, які є наріжним каменем у міжнародній безпеці.... Ми не виходили з договору щодо ПРО (протиракетної оборони), США вийшли в односторонньому порядку. Якщо і далі так піде, то нічого хорошого в цьому немає, але ми самі виходити низвідки не збираємося.
14. Про призначення Григорія Родченкова главою Московської антидопінгової лабораторії і допінговий скандал
Як так вийшло, що такий суб'єкт виявився на чолі антидопінгової структури, помилка, звичайно, тих, хто це зробив. Я знаю, хто це зробив, але що тепер про це говорити.
Для нас очевидно, що скандал роздувається напередодні внутрішньоросійського політичного календаря, – сказав Путін. – У той же час ми самі в цьому винні, оскільки були виявлені реальні випадки порушення антидопінгових правил. І в інших країнах вони були виявлені, але навколо цих країн немає такого політизованого ажіотажу. І у мене немає сумнівів, що є політичне підґрунтя в нашому випадку.
15. Похвалив главу Чечні Рамзана Кадирова за повернення дітей бойовиків ІДІЛ до Росії із зони конфлікту на Близькому Сході, у відповідь на питання з Грозного, як повернути дітей, які залишилися в Сирії.
Ця робота правильна, вона важлива, і жодних сумнівів тут бути не може. Те, що Кадиров робить, – це дуже благородна і вірна справа. Діти, коли їх вивозили в зони конфліктів, не приймали рішення туди їхати, і ми не маємо права їх там кинути. Тож Рамзан все правильно робить, нехай продовжує, ми будемо йому допомагати.
НВ