Вчора відбулася третя зустріч президента Петра Порошенка з українськими підприємцями. Успіхи, якими похвалився глава держави, цього разу виявилися дуже скромними, тоді як претензій підприємців до влади не поменшало.
"Діалог влади і бізнесу", що став третім за рахунком з початку року, від самого початку в графіку президента не був запланований і з'явився спонтанно. Організовувати захід бізнес-асоціаціям – Спілці українських підприємців (СУП), Європейській Бізнес Асоціації (ЄБА) і Американській торговельній палаті (АТПУ) – довелося поспіхом і фактично "з коліс".
Вже перед самим початком зустрічі стало зрозуміло чому: Всесвітній банк опублікував свіжий рейтинг Doing Business, який складаєть щороку. У ньому Україна піднялася на 71-ше місце, поліпшивши свої результати на 5 позицій порівняно з торішнім рейтингом. Тож президент не міг не скористатися цим зручним приводом для спілкування з бізнесом. Точніше, для власного піару.
Свій виступ Порошенко почав з того, що почав перераховувати головні поліпшення в рейтингу. Найбільшим досягненням за останні 5 років президент назвав сферу оподаткування. "Ніхто не сподівався зробити щось з цим болотом", – заявив він. І вже традиційно похвалив свою улюбленицю Ніну Южаніну, голову профільного парламентського комітету. Комплімент дістався і в.о. міністра фінансів Оксані Маркаровій, яку Порошенко оголосив "людиною з команди президента". Попереднього главу Мінфіну Олександра Данилюка, який пролобіював більшість правок, президент навіть не згадав.
Втім, на цьому похвали закінчилися, і президент почав картати Верховну Раду. Мовляв, поліпшення позицій України в Doing Business могло б бути набагато помітнішим, якби депутати поквапилися і ще навесні ухвалили Кодекс щодо процедур банкрутства, який "підняв" би Україну відразу на 10 рядків у рейтингу. У цьому контексті Порошенко пообіцяв форсувати в парламенті ухвалення закону про бізнес-омбудсмена.
Щоб розбавити негатив, Порошенко вже за традицією тут же в залі напоказ під оплески підписав три важливі закони – про відновлення кредитування, про вдосконалення функціонування фінансового ринку, а також так званий закон "маски-шоу стоп-2", що стосується перевірок бізнесу, який він підніс як "вишеньку на торті".
Якщо на попередніх зустрічах з президентом обшуки були гарячою топ-темою скарг з боку бізнесу, то цього разу проблема відійшла на другий план – представники всіх трьох асоціацій отримали нового потужного опонента в особі Укрзалізниці. Головним "хлопчиком для биття" зборів мимоволі виявився глава Укрзалізниці Євген Кравцов, якого президент не соромився вичитувати з усією строгістю і навіть неприхованим роздратуванням. Президент суворо доручив за участю всіх зацікавлених міністерств і асоціацій протягом місяця розробити нову редакцію законопроекту про введення приватної тяги. І передбачити в ній кошти для УЗ, які компенсували б втрату значної частини доходів і збиток від пасажирських перевезень. "Так точно, пане президенте", – відповів Кравцов. Більше слова йому не давали.
Частину свого спічу президент присвятив проблемі нестачі робочої сили і оплати праці. "Україна стає частиною європейського ринку праці. Ніхто і ніщо не зможе захистити українського роботодавця від конкуренції", – підкреслив Порошенко. І вчергове наполегливо закликав бізнес підвищувати заробітні плати своїм співробітникам як єдино можливий спосіб утримати українців від виїзду на роботу за кордон. "Збільшення кількості робочих місць і зростання зарплат – кінцева мета бізнесу в Україні, саме це повинно стати результатом партнерства бізнесу і влади", – так Порошенко описав сенс підприємців для держави.
"Фішкою" ж свого виступу Порошенко зробив дві найбільш обговорювані в останній рік і одночасно найбільш суперечливі теми. Президент продовжив наполягати на створенні Національного бюро фінансової безпеки (НБФБ) і якомога швидшому запровадженні податку на виведений капітал (ПнВК) замість податку на прибуток.
Порошенко роздратовано нагадав, що ще влітку обидва ці законопроекти надійшли в Раду як невідкладні, але бажаного прогресу щодо них він не спостерігає. Незважаючи на те, що міжнародні партнери і кредитори – Євросоюз, США і МВФ – стали, як заявив Порошенко, більш прихильно ставитися до цих ініціатив, що є великою перемогою для влади. Претензії до проектів президент впевнено оголосив "надуманими" і заявив, що весь бізнес підтримує його ініціативи, а сам він, зі свого боку, "чує і реагує" на всі зауваження і пропозиції підприємців. У залі почулося ремствування. Стало зрозуміло, що не всі згодні з тим, що говорить глава держави.
Зокрема, як розповіли кореспонденту НВ Бізнес присутні в залі підприємці, висловлені ними ще півроку тому застереження до документа ніхто не врахував. Ба більше, ніякого прогресу в процесі створення нового органу з розслідування економічних злочинів не спостерігається.
Зі свого боку президент запропонував офіційно включити представників бізнесу в переговори з пошуку моделі введення податку на виведений капітал. Він різко підкреслив, що "не збирається відходити від ідеї податку на виведений капітал" і сподівається, що її буде реалізовано за першої нагоди, але допускає, що як компроміс введення податку можуть відкласти на наступний рік.
Мабуть, вперше публічно Порошенко звинуватив у перешкоджанні введенню ПнВК "кілька міжнародних компаній, які бояться, що їм доведеться більше платити". "Не вмовляйте лише українців платити податки, оскільки це нечесно. І цього я зробити не дозволю. Податки повинні платити всі", – грізно наголосив президент. Від неприхованого роздратування Порошенко навіть почав стукати кулаком по трибуні.
Виконавчий директор СУП Катерина Глазкова, яка виступала слідом за Порошенком, повідомила, що підприємці об'єднання пропонують компромісний варіант – у 2019 році гарантовано сплатити авансом 50% суми зобов'язань з податку на прибуток за 2018 рік. "Ми все порахували. Цей аванс становить ті самі 45 млрд грн, яких не вистачає", – повідомила вона, заявивши про готовність підприємців до такого варіанту.
Потім слово взяла Анна Дерев'янко з ЄБА, підкресливши, що позиція асоціації щодо ПнВК "залишається незмінною" – вона проти його введення. Водночас Дерев'янко наголосила – асоціація могла б погодитися на новий податок, але тільки якщо його затверджувати з одночасним переходом до "тотальної фіскалізації економіки". Ця ідея сподобалася Порошенку, він тут же вхопився за неї і доручив Южаніній зайнятися темою. "Так, чудова ідея, пакетом можемо ухвалити, ми готові", – відразу ж відреагувала голова податкового комітету Ради. Вона зазначила, що вже готові напрацювання, які б на рівні законів, а не рішень Мінфіну і ДФС, спрощували б роботу з касовими апаратами, одночасно посилюючи їх застосування бізнесом.
Водночас представники всіх асоціацій одностайні в одному: пропонована Мінфіном модель введення ПнВК не для всіх компаній, а тільки для середнього та малого бізнесу – абсолютно неприйнятна.
Цього разу представники бізнесу виявилися розділеними на два табори через ставлення до введення податку на виведений капітал. І схоже, що Петро Порошенко цим вміло скористався. "Коли ми дивимося на питання, які хвилюють бізнес, то податок на прибуток і його заміна податком на виведений капітал не входить навіть у Топ-10", – пояснила зі свого боку в коментарі НВ Бізнес позицію асоціації Анна Дерев'янко. Навіть більше, підкреслила вона, останню версію законопроекту ще ніхто не бачив. За словами виконавчого директора ЄБА, більш актуальним є питання зниження податку на заробітну плату. А ще захист прав власності і боротьба з корупцією. Втім, ці теми, Петро Порошенко схоже не горів бажанням обговорювати.
Ольга Шульга.