Російські війська під проводом князя Олександра Меншикова взяли штурмом та зруйнували вщент місто Батурин - сучасний Бахмацький район Чернігівської області 13 листопада (2 листопада за старим стилем) 1708 року. Гетьманську столицю знищили за наказом царя Петра І, щоб помститися Івану Мазепі за перехід на бік шведського короля.
На восьмий рік Великої Північної війни між Московським царством та Шведською імперією у 1700–1721 роках за панування на Балтиці шведський король Карл XII (1682-1718) пропонує 69-річному гетьманові Іванові Мазепі вступити в шведську коаліцію. Хоче підтримки, щоб завдати остаточної поразки Московській державі. Натомість пропонує суверенітет та автономію. Шведи готують похід на Смоленськ та Москву.
Гетьман пропозицію приймає і запрошує шведське війську на зимівлю в своїй столиці – Батурині, укріпленому місті-фортеці із гарматами. Сам із 3-тисячною армією вирушає на зустріч королю. В Батурині лишається близько 7-8-ми тис. козаків.
Російський цар Петро І посилає князя Меншикова з 20-тисячним військом на штурм Батурина.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російська церква наклала анафему на українця
Наприкінці ХVIII століття гетьманська столиця - один із центрів золотарства та ювелірного виробництва. Іван Мазепа збудував Миколо-Крупицький монастир, у маєтку зберігає колекцію холодної зброї з усього світу, коштовності і золото. В місті постійно живе 3-4 тисячі міщан- торговців, землеробів, його охороняють 8 тисяч військових.
11 листопада Меншиков на чолі 14 драгунських і декількох піхотних полків підходять до фортеці. Кілька разів пробує штурмувати фортецю. Козаки відстрілюються гарматними ядрами і рушницями. Російському князю допомагає зрадник - наказний полковник Іван Нос. Через свого сотника Соломаху передає драгунам інформацію про розташування чорних ходів.
13 листопада о 6-й ранку драгуни Меншикова вриваються в місто через таємний тунель. Заспані козаки відбиваються і відстрілюються – вбивають три тисячі драгунів. Штурм і взяття Батурина триває дві години. Драгуни вбивають усіх, кого бачать на шляху – міщан і козаків, навіть жінок і дітей.
Меншиков наказує спалити все місто. Забирає архів і скарби Мазепи, сорок гармат і амуніцію і порох. Горять церкви, млини, маєтки, торгові будинки, монастирі, укріплення. Гинуть у вогні люди, які ховаються у льохах і погребах від ворогів. Трупи козаків розпинають на плотах і пускають вниз по річці Сейм, щоб населення Гетьманщини бачило долю "мазепинців". Царські війська знищують в Батурині 11-15 тис. людей - цивільних та військових, місто повністю розграбоване і спалене. Врятувалися півтори тисячі міщан – перед штурмом вони по таємним ходам втекли з міста.
Після спалення Батурина російські полки займають Ніжин. У всіх містах вивішують царські укази українському народу підкоритися, а поряд для страху "голови на коли нанизані були козаків батуринських". Французькі часописи того часу Батуринську трагедію висвітили під такими заголовками: "Жінки й діти на вістрях шабель" - Gazette de France. "Ціла Україна купається в крові. Меншиков чинить варварство" - Clef du Cabinet.
Гетьман Мазепа через вісім днів на власні очі бачить, на що перетворилася його столиця.
"Ревно плакав по Батурину Мазепа, спостерігаючи, скільки в місті і передмісті було повно калюж крові людської" - згадує очевидець в "Чернігівському літописі". Мазепу переслідують московські вояки, щоб вчинити розправу. Ховається в Молдові, що тоді належала Османській імперії. 22 вересня 1709 року Іван Мазепа помирає. Восени 1999 року його тіло перепоховане у Батурині.
Московська церква проголосила анафему гетьману Івану Мазепі 12 листопада 1708-го. Відлучили його від церкви, щоб відомстити за союз зі шведами. Історик Микола Костомаров вважав, що обряд анафеми був написаний царем Петром І. 31 жовтня 1708-го той відправив листа до патріаха до Москви "публічно в соборній церкві прокляття накласти".