Киевская Русь - Украина

Боже та Київська Русь-Україна - понад усе!

Информационный портал   email: kievrus.ua.com@gmail.com


28.03.2024

Подивись в мої очі, враже
Герб Украины

Мене захищає бог, а не автоматники. Анатолій Гриценко відповів на питання про вибори і страх перед замахом у великому інтерв`ю Радіо НВ ("Новое время")

10:06 14-11-2018


Редакционная строка

09.11.2018

???µ???µ ?·?°???????°?? ?±????, ?° ???µ ?°?????????°??????????. ?????°?????»???? ?????????µ?????? ???????????????? ???° ???????°?????? ?????? ?????±?????? ?? ???????°?? ???µ???µ?? ?·?°???°?????? ?? ???µ?»?????????? ???????µ????`?? ? ?°?????? ????

Печерські пагорби. Ведучий Валерій Калниш. Гість - лідер партії Громадянська позиція Анатолій Гриценко. Ефір від 09.11.18

Валерій Калниш: Анатолій Гриценко, голова координаційної ради партії Громадянська позиція, член ради партії, вітаю вас.

Анатолій Гриценко: Вітаю вас.

Валерій Калниш: Почнемо ось із чого. Заява Юлії Тимошенко, лідера ВО Батьківщина. Вона заявила про відкритість до співпраці з партією Самопоміч, політсилою Анатолія Гриценка, тобто вашою, і громадським діячем Святославом Вакарчуком.

Я зацитую пані Тимошенко: "Ми готові до співпраці з партією Самопоміч, зі Святославом Вакарчуком, якщо він піде у політику, і з Громадянською позицією Анатолія Гриценка. Ми прагнемо об'єднати в роботі на Україну всі демократичні сили". Чи є якась можливість того, що ви об'єднаєтесь із Батьківщиною пані Тимошенко і висунете одного кандидата на виборах президента? І чи можлива така співпраця на парламентських виборах?

Анатолій Гриценко: Коротка відповідь: ні. Але я дивився на вас, коли ви зачитували цю новину і бачив таку легку іронічну посмішку. Ви ж самі розумієте ритуальність всіх цих заяв, особливо якщо пригадати інші заяви Юлії Володимирівни Тимошенко. По-перше, вона ні з ким уже більше ніколи об'єднуватися не буде. Сама перемагає і запрошує всіх встати в стрій.

Наша виборча компанія, я про це говорю тут у вас в ефірі ще раз, буде за своєю суттю позитивною, ми навіть не будемо звертати уваги на інших кандидатів, тим більше критикувати, витрачати час. Але є принципові речі там, де ми могли б об'єднати зусилля з Юлією Володимирівною Тимошенко - це роз'яснити нашим громадянам ключові відмінності в наших програмах, в наших ціннісних установках.

Я зараз у вас в ефірі ще раз запрошую Юлію Володимирівну Тимошенко на відкриту дискусію, публічну, можливо, ви запросите, Радіо НВ, чи ще кудись, всюди. Причому я гарантую повагу, чемне ставлення, не буде жодних нападів і образ. Ми з нею маємо принципово різні погляди на те, якою має бути Конституція, а це важливий, основний закон нашої країни.

Вона хоче зробити ставку на канцлера, на парламент, а я вважаю, що це має бути всенародно обраний президент. Це, мені здається, була б абсолютно нормальна співпраця. Не монологами слухали кожного, а співставити аргументи і зробити для себе висновок такий чи інший.

Валерій Калниш: Які ще розбіжності є між вами та тією концепцією, яку артикулює пані Тимошенко?

Анатолій Гриценко: Змушений повторитися, не буду витрачати час, я по-іншому відповім на ваше запитання і, можливо, це допоможе слухачам і глядачам Радіо НВ. Забудемо зараз прізвища Анатолія Гриценка чи Юлії Тимошенко.

Валерій Калниш: Так, без прізвищ.

Анатолій Гриценко: Людям важко зробити вибір, тим більше, коли вони побачать оцей довжелезний список: і Кива, і там ще багато-багато різних і тих, хто в бігах і не в бігах…

Валерій Калниш: Так, я подивився, що кожного тижня десь один-два ймовірні кандидати з'являються.

Анатолій Гриценко: І це ще не почалося.

Валерій Калниш: Ще не почалося, так.

Анатолій Гриценко: Тільки після Нового року почнеться реєстрація.

Валерій Калниш: Так.

Анатолій Гриценко: Так от, як людям зорієнтуватися? Якщо по-філософськи - серцем і розумом. Вони бачать, що є "життя по-новому", а є "новий курс", пропозиції, які звучать однаково. Ви побачите правильні слова: закон, порядок, справедливість, добробут.

Так от що б я радив? Просто усвідомити одну просту річ: кандидати у президенти майже ровесники - мені 61, Тимошенко зараз буде 58, Бойко - 60, Рабіновичу - 65, вікова група одна. Люди не змінюються, вони такі, які є, що б технологи не написали на бордах чи які меседжі не розігнали би потім у рекламних роликах.

Тому треба дивитися на історію життя, слухати тих людей, які бачили, співпрацювали під началом чи поряд з цим кандидатом, як був пройдений цей шлях. Це правильний індикатор, тому що технологічно, особливо в мажоритарці, деякі кандидати думають: "Я найняв технолога, я ні разу в окрузі не буду, вони мене оберуть".

Валерій Калниш: Добре, якщо ви про технологів, ваш борд Чесних більше - це тільки слова, я так розумію, якщо у вас таке ставлення до бордів інших кандидатів?

Анатолій Гриценко: Я вам скажу так, це звернення до людей, до їх найкращої природи. Хто читав Харарі Історія людства сапієнс, він пише про те, що через багато-багато тисячоліть в людині, яка вийшла від звіра, залишається всередині цей дуалізм.

 

І гірші якості, звірячі якості в режимі виживання, і вже накопичені людською історією через виховання, у когось через віру, у когось через дотримання закону, у когось через родину, вчительку, у мене через командирів кращі риси. Я вважаю, що на такому рубіжному етапі, на якому зараз знаходиться наша з вами країна, нам важливо ввімкнути наші найкращі риси.

Я вірю, що чесних, розумніших набагато більше, ніж злодійкуватих і хитрих. Важливо тільки, щоб ці чесні об'єдналися, а якщо ми говоримо про вибори, про дільниці, щоб вони прийшли, не перегоріли зі своїм болем за країну, не залишилися біля телевізора чи за клавіатурою комп'ютера, а все-таки зробили свій вибір. Бо навіть буремного 2014 року війни загальна явка по країні на виборах була 50%, кожен другий не пішов. От я хотів би, щоб пішли. Я не агітую за себе, я хочу, щоб ми відчули себе відповідальними громадянами.

Валерій Калниш: Мені здається, ви дуже оптимістично ставитеся до нас усіх. Я по-іншому дивлюся на це. Якщо під час війни чи Майдану явка була 50%, то що може змусити людей зараз, коли війна відбувається не в такій активній фазі, прийти на вибори?

Анатолій Гриценко: Дивіться, пане Валерію, я переведу питання в іншу площину, аби зрозуміти чому. Є такий прошарок як підприємці. Ми зараз, аналізуючи наш економічний план дій, проводимо зустрічі з ними постійно. Остання поїздка, яка була у мене - Вінниця, а до того Луцьк, а до того Житомир, а до того Хмельницький. Ми проводимо закриті або навіть відкриті круглі столи з підприємцями. На закритих вони розкриваються більше. І от коли вони відверто говорять між собою, то кажуть так: ми - хижаки, ми не просто ховаємо десь податки, а даємо хабарі тощо. Потім я повертаю цей дуалізм і кажу: стоп!

Дивіться, люди, які не дорвалися, як олігархат, до приватизації, а створили з нуля свої робочі місця, і їх тримають в тяжких умовах. Так от, скажіть правду, ви зранку не прокидаєтеся з думкою, кому би піти і занести хабар, правда? У вас усередині чесне начало, ви хочете нормально працювати.

Але як тільки ви стикаєтеся з цією мародерською державною машиною, вона вам або відмовляє, або запускає вас по колу, або мордує, і тоді ви вже змушені це робити. Тому коли ми створимо умови, коли держава працює чесно, коли тоді бізнес чесний, сплачує податки і по-білому працює, ми знайдемо порозуміння. І завершується розмова позитивом.

Я не був президентом, я був міністром. Коли згори задається позитивний стандарт, то за ним люди слідують легше, у них тоді вмикається творча енергія. Не хоче нормальна людина переплачувати, порушувати закон, вона хоче просто нормально спокійно спати, впевнено стояти на ногах.

Якщо вашу радіостанцію будуть десь тиснути, обмежувати, а у вас відповідальність, як у мене зараз, за десятки людей, вона вас може вивести на межу або навіть за межу. Але якщо держава з вами поводиться чесно, по-людськи, то ваша внутрішня мотивація обходити її не буде, тому що ви - класний журналіст і хороший менеджер, ви реалізуєтеся в цьому нормальному рівному середовищі абсолютно по-чесному.

Валерій Калниш: В мене ще одне філософське запитання, стосовно популізму. І західні демократії зараз переживають бум популізму…

Анатолій Гриценко: І східні.

Валерій Калниш: І східні демократії, різні демократії. Якщо це екстраполювати на українські вибори, то можна припустити, що популісти переможуть і у нас. Популісти не звертаються до чесного начала людини, популісти розповідають і дають прості рішення для складних питань.

В нас ще не сформувалося це позитивне начало, ми його ще не розкрили. Чи вважаєте ви, що можете програти саме популісту і що той політик, який буде обіцяти голосніше, краще, доступніше, на свій бік заведе більше людей, ніж той політик, який апелює до чесного світлого начала?

Анатолій Гриценко: Пане Валерію, чи можливо таке, що популізм переможе? Можливо. Повірте мені, дорослій свідомій людині, це не буде поразка Анатолія Гриценка. Ми втратимо шанс для країни, якщо переможе популізм. І те, що я зараз скажу, це точно не з категорії популізму, але з глибокого переконання. У нас немає жодної проблеми в країні, яку ми не можемо вирішити, жодної.

Є проблеми, які вирішуються досить швидко, кадровими рішеннями. Ви, наприклад, згадували відставку прокурора. Не імітація відставки, а відставка, вже розуміють, політична відповідальність є. А якщо за нею йде справедливе слідство, потім замовників упіймали й посадили, тоді це позитивний крок, нормальний. І для цього не треба чекати десятиліття.

Це не популізм, а нормальна робота правоохоронної системи, яка захищає наше життя. Катю Гандзюк, на жаль, уже покійну не захистили. Я не піду в популізм, мене навчили по життю як людину військову тримати слово. І тому я говорю тільки те, що можна зробити.

І найголовніше: можна пройти вибори в режимі популізму, але вибори закінчаться, а потім "а поутру они проснулись". А потім йде тяжка робота, і оці високі, завищені очікування, як тільки вони починають не справджуватися, це знову обман, це знову безнадія, і мільйони голосують ногами, поїхали на Польщу, розумієте проблему?

Валерій Калниш: У четвер Верховна Рада змінила правила оподаткування ввезення легкових автомобілів на єврономерах (євробляхах). Введені базові ставки, є пільговий період для розмитнення цих автомобілів. Власники євроблях не задоволені цим рішенням, але це залежить від президента - підпише, не підпише. Ви, якщо би були президентом, підписали би цей закон чи ні?

Анатолій Гриценко: Я б не підписав цей закон, поясню чому. Він не дає відповіді ні тим, кого називають євробляхерами. І він не дає відповіді на питання подальшої перспективи. У нас є інші варіанти рішення, які я, будучи президентом, по-перше, ініціював би законодавчо, по-друге, точно б їх підписав.

Тому що це ж історія, яка виникла від проблем, утворених державою. Протягом двох десятиліть намагалися лобіювати вітчизняний автопром, але, вибачте, нічого хорошого, що відповідає запитам людей, він не створив. Але лобіювали, приймали галузеві закони.

У той же час люди хочуть нормально себе відчувати. Ті, хто порушив, знають, що це схеми, які за межами. Вони порушують загальний клімат рівних умов для тих, хто працює чесно і купував чесно в цей час і сплачував усе. З іншого боку, вони сплять неспокійно, всі підвішені.

Тільки якась ДТП - вони одразу потрапили під приціл поліції, контрольних органів тощо. Я проти того, щоб в нас були люди, які вимушено виходять за межу закону і які потім сплять неспокійно. Як треба було б вирішити цю ситуацію зараз і на подальшу перспективу? Почну з подальшої перспективи. Нам потрібні умови, коли людина відчуває себе комфортно і є не просто споживачем, а громадянином.

Варіант вирішення, який ми зараз у своєму середовищі обговорюємо, зводиться до формули десять-двадцять. Числа можна змінювати, але як принцип. Наприклад, десь за кордоном купується новий автомобіль, ціна на біржах всюди відома. Людина ввозить автомобіль, сплачує 10% державі. Ви можете поділити це на податок і на мито, збір, неважливо. 10% одразу ж реєструє і поїхала без жодних перепон потім.

Кошти пішли в державну казну для вирішення державних завдань, зокрема пріоритетного розвитку науки, промисловості, окремих важливих галузей. Стара машина: 20% і поїхав, без жодного зайвого документу. І це буде сприйматися, тому що, наприклад, купується старий Фольксваген, якому років 6, десь у Німеччині. Він коштує, наприклад, 5 тис. євро. Людина заплатила ще тисячу євро при в'їзді, загалом 6, але не 11-12, як в Україні вона заплатила б.

Валерій Калниш: Але нові правила таку систему і вводять…

Анатолій Гриценко: Ні.

Валерій Калниш: Ми підрахували. У нас є один ведучий, у якого машина на єврономерах. Він її купив за 2,5 тис. євро. Зараз за цим законом, якщо її розмитнювати, йому потрібно буде заплатити, зважаючи, що діє пільговий режим, 1000 євро. І що в цьому поганого?

Анатолій Гриценко: Почекайте, за ці роки автомобілі завезли люди, які вже вийшли за межу тих днів, тобто, по них ще будуть певні проблеми.

Валерій Калниш: Зараз 90 днів дається, всі приходимо, реєструємося, сплачуємо і поїхали.

Анатолій Гриценко: А далі?

Валерій Калниш: А далі до них уже претензій немає, вони зареєструвалися.

Анатолій Гриценко: А далі залишаються знову високі бар'єри з податками і акцизами, і все одно потім знайдуть другу і третю схему, питання до кінця не вирішене. Але це не єдиний предмет цього закону. Я слухав його обговорення, тому що в той час я був якраз у дорозі, звучали конкретні поправки, які стосувалися і транспорту, який закуповують органи місцевого самоврядування.

Різні машини - снігоприбиральні, пожежні. Для них певні пільги заклали. Тобто, в той один документ, який стосувався євробляхерів, заклали цілу купу всіляких інших ласощів. І чому я сказав, що на око не підписав б? Тому що, як правило, в таких сірих зонах стирчать чиїсь вуха.

Туди заклали і пожежні машини, і ще якісь інші речі. Неможливо без прорахунку, як це вплине на нашу галузь (а у нас же є підприємства, які виробляють і непогано ті ж пожежні автомобілі), чи ми можемо таким чином убити нашого виробника, який зараз через "не можу" виходить на рівень виробництва співставного продукту для органів місцевого самоврядування.

Наприклад, для отримання ліцензії на мовлення вам треба подати один, другий, третій, четвертий, п'ятий документ. І вкінці не стоїть крапка, а написано "та інші" - це пішла корупція. І тому коли законопроект спрямований на вирішення того питання, яке було, а до нього включили ще п'ять інших – ти не бачиш толком, що в ці п'ять входить і наскільки воно прораховано. Я такого не підпишу.

Валерій Калниш: Добре.

Анатолій Гриценко: У нас був законопроект, який стосується гуманітарної сфери, а туди всунули ще якесь економічне питання, що ніби ніхто не побачить.

Валерій Калниш: Добре, приймається. Давайте ще про документи, вас же немає в санкційному списку Росії, так?

Анатолій Гриценко: В останньому?

Валерій Калниш: В останньому.

Анатолій Гриценко: Ні, у мене є передостанній, там де російський Слідком порушив дві кримінальні справи проти мене.

Валерій Калниш: Як вважаєте, на що були направлені ці дії з боку Росії?

Анатолій Гриценко: Я подивився той список. Він має за мету, як Росія пояснила, заморозити активи, рахунки тощо. Активів у Росії у мене не було і немає, рахунків не було і немає, ніби логіки немає. Водночас я бачу, що там інші люди. Парубій - у нього, мабуть, теж немає ні активів, ні рахунків, незрозуміло для чого він туди був включений. Я бачив інших, які не включені. Я бачу, наприклад, не включений менеджмент і канал ICTV, я не бачу менеджменту і каналу П'ятого, президентського. Виникають питання, підхід якийсь до кінця незрозумілий.

Валерій Калниш: Не власника немає, а саме менеджменту? Про власника зрозуміло, російська сторона заявила, що до санкційних списків не вносяться…

Анатолій Гриценко: Добре, включили вашого колегу Богуцького, могли б включити менеджера П'ятого, він же не президент. Тому я бачу тут якісь ігрища. Коломойський точно не мій друг, я з ним взагалі не знайомий, але те, що він робив 2014 року, будучи у Дніпрі губернатором, його заяви, які були антиросійськими, начебто мав би бути у списку. Його там немає, в той же час там є Пінчук, більш стримана людина, до кінця мені незрозуміло. Але то їх історія, вона не цікавить мене. Мене більше цікавить те, наскільки послідовна і цілісна українська політика в цьому питанні.

У 2014 року світ - від Європи і далі пішло аж до Австралії і Японії - почав застосовувати санкції проти Росії, а Україна не застосовувала. Україна їх ввела вже аж 2015 року. Це було соромно, тому що коли спілкуєшся з зарубіжними партнерами, вони кажуть: як це так? На вас напали, проти вас агресія.

Ми солідарно формуємо режим санкцій, а чому ж Україна їх не вводить? І тоді виникали ці всі ганебні історії: у кого бізнес - у президента, депутатів чи міністрів на тій території, хто хоче зберегти торгівлю на крові тощо. Наша цілісна позиція важить набагато більше зараз у політичному, дипломатичному, воєнному, інформаційному протистоянні з Росією, ніж будь-які рішення Росії.

Валерій Калниш: Ви, до речі, казали про мирний план, який ви розробили і який є на столі у Путіна. Але я не чув якихось подробиць цього плану. В чому він полягає?

Анатолій Гриценко: Я скажу, але об'єктивно. Ті події, які зараз відбуваються, взагалі ускладнюють реалізацію будь-яких рішень і дій, які спрямовані на повернення нам на першому етапі нині окупованих територій Донбасу і потім Криму. Чому? Фейкові "вибори в ОРДЛО".

Валерій Калниш: Так, 11 листопада.

Анатолій Гриценко: Це вже другі фейкові "вибори" після Мінських угод, перші було проведено у 2014 році. Світ тоді проковтнув. Висловили стурбованість і закінчилося. От ми з вами побачимо, якою буде реакція світової спільноти на другі "вибори" - чи це буде стурбованість, глибока стурбованість, чи це все-таки буде посилення режиму санкцій, що пропонував би я.

Коли застосовуються санкції, вони мають змусити когось зробити щось, а якщо вони не спрацьовують, то, у нашому випадку Путін, йде на свідоме загострення, фактично на руйнацію навіть тих хитких Мінських угод. Якщо світ тут не зреагує, це відкладе реалізацію будь-яких відносно швидких рішень по поверненню цих територій, це перше.

Валерій Калниш: Але все ж таки що в плані?

Анатолій Гриценко: Цей план починається з того, чого немає в Мінську - в Мінську не було зафіксовано повернення Криму, тобто Крим у Мінську здали. Зараз про це так акуратно з натяками говорить Марчук, посилаючись на приватні розмови, але ті, хто брали участь у переговорах, коли приймалося рішення у Мінську, їм достеменно відомо: Крым забудь, Крыма не будет, Крым наш. І тому тоді під тиском спочатку Іловайська, потім Дебальцевого, Мінськ-2 це проковтнули.

Наш план починається з того, що кінцева мета - Україна повинна бути повернена в межі міжнародно визнаних кордонів, станом на лютий 2014 року, включаючи Крим, це принципово важливо. Такі варіанти, щоб отримати назад нині окупований Донбас і забути, віддати Крим, категорично неприйнятні ні для України. Для нас це болюче.

Для світового порядку, який не повинен у третьому тисячолітті дозволяти нікому, а тим більше постійному члену Ради безпеки ООН, яким є Росія, силою забрати території, мільйони людей, трильйони ресурсів, це принципово. Цей план розбитий по фазах.

Він передбачає і військові засоби, бо вони мають забезпечити контроль над кордоном, щоб більше не входила нова смерть на територію України, і розформування отих двох фейкових армійських корпусів і сил внутрішньої безпеки, як вони називають; і вилучення зброї, тієї, яку Росія не вивезе до того, поки не почне відпрацьовуватися; утилізація чи взяття під контроль на місці.

Наведення порядку в поліцейському режимі, це вже буде поліцейська частина цієї місії, щоб люди спали спокійно. І серйозні екологічні заходи, тому що там є шахти, ви знаєте, які затоплені, там колись у радянські часи були технологічні ядерні вибухи, це вже пішло догори і створює загрозу. І створення умов просто нормальної життєдіяльності - світло, вода, тепло, газ, і коли люди спокійно ходять по вулицях - це поліцейська частина місії.

І значна, скажемо умовно, юридична мін’юстівська частина. 1 млн 600 тис. людей, яких війна виштовхнула, зараз поневіряються по різних регіонах України, не можуть знайти роботу, житло. Що сталося з їхнім майном? Це все треба привести до ладу. І тільки потім, на завершальному етапі, вибори плюс розмінування, яке займе роки чотири, а можливо навіть і більше, бо там багато мін і без точних карт. Цей план підготовлений, розрахований по кількості людей і військових, і цивільних, він є.

Валерій Калниш: Добре, ми вже почали говорити на цю тему. Фейкові "вибори в ОРДЛО", як ви вважаєте, навіщо вони? Якщо взагалі ніхто окрім Росії, можливо, Абхазії, Південної Осетії, Венесуели їх не буде вважати легітимними, навіщо? І що нам робити, як нам спостерігати? Що нам робити 11 листопада?

Анатолій Гриценко: Чому це з боку Путіна? Я не можу заглянути йому в голову, але моє розуміння є таким, що він просто загострює ситуацію, він її загострює всюди: у Великій Британії з усіма тими Новичками, загострює на Близькому Сході - Ідліб, Сирія, те, що там відбувається, він загострює її тут.

І на що є розрахунок? Можливо, на те, що санкції зараз не настільки ефективні, відверто скажемо, як ми хотіли б, тому що вони справді б'ють по Росії, але є такий фактор, як ціна на нафту. Вона пішла догори порівняно з тим, що було 2014-2015 років. І це дає йому можливість досить упевнено себе почувати економічно, бюджетно, соціально. Бунтів не буде, буде хліб, будуть видовища, він їх показує час від часу.

Тобто, він думає, що він почувається досить упевнено і ніяка опозиція (її практично там немає), ніякі медіа його не кусають (воно все під контролем) і народ собі мовчить, бо ціна на нафту досить висока. Чи буде так далі, ми побачимо, бо це не той фактор, на який ми впливаємо визначальним чином. Америка може, країни Близького Сходу - можуть, країни ОПЕК – можуть впливати.

Насправді, можливі варіанти дій і вони не такі широкі, тому що є дипломатична, інформаційна частина, де ми засуджуємо, де ми звертаємося до світової спільноти, де це питання піднімається на різних форумах, включаючи ООН, де йдуть прямі звернення до країн, які солідарно з нами не сприймають агресію.

Відверто скажу, об'єктивно українська влада це робить. Йти, якщо ви про це питаєте, зараз воєнним шляхом, зруйнувати виборчі дільниці, не дати провести - такого не буде, це був би неправильний крок. І тому очевидно, що ці вибори пройдуть, вони завершаться, як у 2014 році, знову буде обрана якась фейкова "місцева влада". Нам важливо інше. Коли врешті-решт після завершення українських виборів санкціями дотиснуть Путіна до прийняття іншого рішення.

А відчуття є досить тверде, що окупований Донбас йому не потрібен стратегічно, він його все одно віддасть. Про це говорять і росіяни в робочій групі, які наближені, зокрема, до нього. Тобто, він віддасть його, питання тільки в тому коли і на яких умовах. І от тут нам важливо, я думаю, що треба моніторити тих людей, які там будуть "обрані" для того, щоб хоча б для себе вичленити їх. Будуть формуватися перехідні адміністрації, коли вже буде реалізовуватися план по деокупації, тому що керівництво тоді буде тристороннє.

Там будуть представники місцевої влади, які не вийшли за червону криваву межу, які не вбивали, не катували; там будуть представники України і там будуть представники, вкраплення міжнародної спільноти для контролю. Просто треба подивитися, хто зараз і, до речі, відчути настрої тих людей. чи вони обирають, умовно, Мотороллу, чи вони таки намагаються знайти когось, хто потім зможе забезпечити повернення тієї території, по суті української, під юрисдикцію України.

Валерій Калниш: Повернення - це загальне сприйняття. Я це запитання ставлю і буду ставити кожному, хто буде кандидатом у президенти: ви за прямі переговори з Путіним у разі своєї перемоги чи ні? Чи той формат, який діє зараз, коли пан Петро Порошенко спілкується з Путіним через Меркель, Макрона, Трампа, Курта Волкера? Ви за прямі переговори, якщо станете президентом, чи цей формат має право на життя і його потрібно використовувати до кінця?

Анатолій Гриценко: Пане Валерію, я спробую вас переконати, щоб ви відкинули ілюзії. Ніякі прямі переговори з Путіним результату не дадуть і крапка. Будете ви президентом чи буду я президентом, чи будь-хто, хто нас дивиться і слухає. Уже пробували, уже була настільки послідовна, цілісна і наполеглива робота, і скільки разів уже телефонувала і зустрічалась Меркель із ним, розмовляючи без перекладачів німецькою мовою.

Путін же був розвідником, він знає. І вона вискакувала з цих переговорів від нього червона, збішена і розмахувала руками: з ним не можна домовитися ні про що! Він говорить начебто нормальне, а потім знову пішла ця відморозка: "их там нет, внутренний конфликт, оружие в супермаркете" тощо. Навіть така спокійна, я з повагою до неї ставлюся, людина вже здалася.

І тому єдиний варіант - це коли за столом переговорів сильними державами або сильними об'єднаннями, такими як Європейський Союз, сильними економічно, інформаційно, санкційно, у воєнному сенсі, фіксується все, про що домовилися, чітко, недвозначно фіксуються кроки, які треба зробити.

І головне, щоб ті країни, які сидять з цим столом, мали механізми впливу потім. От тільки тоді з'являється невеликий шанс. Якщо не буде цієї фіксації, якщо залишити Україну з Росією один на один, хто би не був з українського боку, або вискочить, як Меркель, або це будуть умови капітуляції. Іншого зараз бути не може, тому тільки багатосторонній формат.

Валерій Калниш: Добре. Повернімося до внутрішньої політики. На початку програми ви дали відповідь пані Тимошенко на її пропозицію. Як ідуть ваші перемовини з паном Садовим, зі Святославом Вакарчуком, чи йдуть взагалі?

Анатолій Гриценко: Юлію Володимирівну я запросив на відкриті публічні дебати з ключових питань і ще раз повторюю, що гарантую чемність і спокій, якщо їй десь дискомфортно. Позиція з часу минулої з вами розмови абсолютно не змінилася. Ви не чули від мене жодного лихого слова на адресу названих і неназваних вами з нашого ліберально-демократичного патріотичного табору, хто вже заявив, що піде окремо на вибори.

Я вважаю, що це розриває зусилля, а не об'єднує. Я не сказав жодного лихого слова. Я вірю послідовно і дуже сподіваюся, що нам вдасться об'єднатися раніше чи пізніше. З кимось - до початку виборів, щоби не висувалися, з кимось - навіть після того, як пройдемо певний шлях, але потім є можливість об'єднатися, зняти свою кандидатуру. Ми повинні сформувати переможну стратегію, зараз є такий реальний шанс.

Валерій Калниш: Віктор Балога очолює ваш штаб?

Анатолій Гриценко: Віктор Балога не очолює наш штаб. Якщо хтось очолить наш штаб, я про це повідомлю. Балога не буде очолювати виборчий штаб Анатолія Гриценка, тому все, що поширюється, це неправда і фейк.

Валерій Калниш: Він може не очолювати штаб, але працювати в ньому. Він буде працювати?

Анатолій Гриценко: Він не працює у виборчому штабі.

Валерій Калниш: Добре. Ще одне запитання, щоб ми зрозуміли. По-перше, як ви вважаєте, звідки взялася ця інформація, по-друге, яка роль пана Віктора Івановича Балоги буде у вашій передвиборчій кампанії, якщо буде взагалі?

Анатолій Гриценко: Мені здається, він абсолютно чітко сказав сам в інтерв'ю, коли йому ставили прямі запитання, я не хотів би далі розвивати. Він не бере участі у плануванні штабу чи в його роботі, стратегічній чи тактичній, чи щоденній, чи якій завгодно. Ми з вами зараз можемо піднятися після цього ефіру, поїхати до нашого штабу, і ви там не побачите ні його, ні його кабінету, ні його речей. Як ще треба сказати?

Валерій Калниш: Добре.

Анатолій Гриценко: А те, чому пишуть, то я вам скажу, чому пишуть. Це ж не просто пишуть, а поширюють в ефірах усіляку неправду про мене, про дружину, про дітей тощо. Відповідь проста, як валянок соціологію замовляють усі штаби.

Вже не перший місяць, вже більше, ніж півроку, у другому турі (вибачте, змушений про себе сказати) Анатолій Гриценко перемагає всіх, включаючи нинішнього президента чи іншого кандидата. І від того багатьом некомфортно, від того більше нервує той, хто зараз при владі. Я хотів би тільки подякувати тим журналістам, принаймні третині, і сайтам, і каналам, і газетам, які не розміщують цей бруд, цей фейк.

Дехто з них телефонує і говорить: я шаную вас, шаную дружину-журналіста, просто себе шаную, не хочу потім ховатися і переходити на інший бік вулиці. Я тисну руку на відстані всім, хто зараз тримає планку, незалежно від того, приносять бруд зараз про мене чи завтра про вас, чи будь-кого. Нам треба перейти в чесну площину, тоді країна має шанс.

Валерій Калниш: Ви боїтеся своєї фізичної ліквідації? Чому я про це запитую: другий тур, в якому, як ви кажете, за даними соціології, перемагаєте, може дати таке підґрунтя для того, щоб ви туди не дійшли взагалі. Вам спадала така думка, що вас можуть не те що не допустити за рахунок якихось юридичних нюансів, а те, що вас можуть убити до другого туру?

Анатолій Гриценко: Відверто, я не знаю, як відповісти на ваше запитання, але я спробую. Чи знаю я природу нинішньої влади і її носіїв? Знаю. Чи бачу я провокативні дії з її боку на мою адресу? Бачу. І прослуховується все, і зовнішній нагляд, і провокації по лінії СБУ і не тільки. Позитивна річ у цьому - є чимало людей, зокрема, в цих силових структурах, яким я дякую за це, які не хочуть виконувати завідомо злочинні накази, які хочуть мати майбутнє в цій країні, які не хочуть тонути разом із цим Титаніком.

І тому ми знаємо про ті провокації, які влаштовуються проти мене чи проти мого сина, чи проти інших членів родини, завчасно знаємо. Чи можуть вони вийти за межу? Теоретично можуть. Чи думаю я про це, чи впливає це на мою психіку? Абсолютно ні, я зараз перед вами щирий і абсолютно спокійний.

Я - людина віруюча, я знаю, що захищає Бог, а не автоматчики. З іншого боку я знаю, що Бог береже береженого, тому те, що треба зробити для фізичної та інших видів безпеки, це робиться і буде зроблено. Тому я абсолютно нормально, спокійно йду. Я впевнений, що це чесна, правильна місія і позиція.

І я вважаю, що зараз, на цьому переломному етапі не тільки ми повинні показати, що чесних більше. У кожному з нас має бути готовність пройти цей шлях. Чи є вона в мені, чи я її відчуваю? Так, є, я її відчуваю. Чи відчуваю я ризик? Повірте, це не тільки на виборах, ви обмежили своє запитання другим туром, але після виборів…

Валерій Калниш: До речі, я не обмежив владою, тому що…

Анатолій Гриценко: Після виборів почнеться робота і доведеться відсувати від корита тих, хто зараз в режимі мародерства краде мільярди, а декому, включаючи вищих чинів, доведеться піти під суд і сісти. І вони того не хочуть, тому що нинішня українська влада - це ж не пані Меркель.

От вона була і заявила, що вона відходить із часом від влади. Так от я знаю, що пані Меркель після завершення своєї каденції повернеться в той самий багатоквартирний будинок до свого чоловіка і буде там жити.

Вона не поїде на віллу в Іспанію чи не сховається в Ізраїлі або в Монако, чи в Америці, чи в Канаді, бо для неї це нормальний природний відхід. Як пан Олланд, який відійшов нормально і абсолютно спокійно. А ті, які сидять на мільярдних схемах розкрадання. Це буде непросто, але я готовий до цього.