Редакционная строка
06.12.2018
Запровадження воєнного стану в Україні породило багато питань серед українців, зокрема, як він вплине на пересічних громадян, чи немає загрози президентським виборам у березні наступного року, та який цей крок - більш політичний чи безпековий?
Ми поставили головні питання щодо поточної ситуації в країні одному з найближчих соратників президента Петра Порошенка - першому заступнику голови парламентської фракції БПП Ігорю Кононенку.
Валерій Калниш: Почнемо з воєнного стану: ви брали участь в обговоренні рішення і указу президента, коли він потрапив до Верховної Ради. Чи можете ви сказати, як саме йшло це обговорення, які були доводи за впровадження воєнного стану, хто був проти, чому; і головне, - навіщо був запроваджений воєнний стан в Україні?
Ігор Кононенко: Чому воєнний стан і чому саме зараз? Хочу сказати, що це був вперше за весь час акт відкритої агресії регулярних військ Російської Федерації - судно під російським прапором атакувало українське судно, ви всі це бачили в інтернеті.
Більше того, були й інші акти активного нападу, обстрілу, і результати цього, фотографії і факти теж були наведені. Тому була абсолютно швидка реакція президента, який скликав РНБО, ініціював указ і згідно закону направив його до Верховної Ради. І Верховна Рада підтримала це рішення, запровадивши строком на 30 діб у десяти областях України воєнний стан.
Насамперед, щоби не було ніяких інсинуацій і звинувачень, які вже лунали в бік президента, - це не стосується виборів. Підтвердженням цього є одночасне - в той же день - голосування у Верховній Раді щодо постанови про проведення чергових (я підкреслюю) президентських виборів 31 березня наступного року.
Це, насамперед, сигнал нашим партнерам по антиросійській коаліції зовні. Те, що у нас відбулося, ми зафіксували і маємо відповідну реакцію. По-перше, Євросоюз вже заявив, що розглядає питання посилення санкцій проти Російської Федерації; і друге (можливо, хтось не звернув на це уваги, але я вважаю, що це дуже важливий сигнал) - Трамп скасував свою зустріч із Путіним.
Тому зовнішні результати вже є, світ нас підтримує. Те, що всередині країни, - то це не стосується мирного населення. Хочу підкреслити - мирне населення як жило, так і живе звичайним життям. Перш за все воєнний стан стосується людей у погонах, там дійсно будуть відповідні заходи, частина з яких секретні, які потрібно буде зробити.
- Як йшло формування положень воєнного стану? По-перше, чому президент відмовився від 60 днів, від запровадження його не на всій території України, а в 10 областях? Чому спочатку він заявив, що внесе постанову про проведення виборів у середині грудня, а потім це зробив спікер? Яка була логіка? Чи правда, що пропозицію стосовно 10 областей внесла, наприклад, Самопоміч, і це було не рішення президента, а це рішення формувалося під час обговорення з народними депутатами?
- Я не є членом РНБО, тому у мене немає інформації, яким чином формувався указ президента на першому етапі, але дискусія, яка відбувалася в парламенті… Президент продемонстрував і відреагував на ті побоювання та звинувачення деяких політичних сил, що це нібито стосується виборів. Деякі політичні сили реальну загрозу суверенітету держави одразу ж почали використовувати у своїх політичних цілях. Президент відреагував на це блискавично, вніс указ на заміну для того, щоб уникнути інсинуацій, що це якимось чином пов'язано з виборами.
- Ви погоджуєтеся з тим, що президент прийняв більше політичне рішення, ніж військове? Що можна зробити за 30 днів? Опоненти закидають президентові, що якби Петро Порошенко керувався військовою логікою, то воєнний стан треба було оголошувати у серпні 2014 року - під час Іловайського котла; там теж були російські військові. Я розумію, що ви зараз будете захищати дії президента, але все ж, чи можна було не оголошувати зараз воєнний стан, і чому не оголосили чотири роки тому?
- Я вважаю, що нам потрібно аналізувати дії, які зроблені президентом і парламентом, і результати, які ми отримали. З погляду міжнародної реакції ми вже почали отримувати результати. Чи були би ці результати, якби не було воєнного стану? В мене є сумніви. Знову ж таки, що стосується життя українців і процесу підготовки до виборів, то запровадження воєнного стану наразі на це ніяк не впливає.
- Давайте про конкретні дії, - що для вас особисто змінилося за час впровадження воєнного стану?
- Для мене особисто нічого не змінилося. Ще раз підкреслюю, що ті заходи, які зараз проводяться (на жаль, не про всі з них можна говорити в ефірі), стосуються виключно армії і людей у погонах.
- Сьогодні зранку, у п'ятницю, 30 листопада відбулося засідання у президента, - з'явилося рішення про те, що обмежують в'їзд до України росіянам віком від 16 до 60 років. Це один із тих кроків, про який ви кажете, так? Але це не лише про армію, це і про простих людей.
- Але це не стосується громадян України, це стосується громадян Росії. Хочу підкреслити, що на сьогодні у розвідки та інших наших військових підрозділів дійсно є факти про те, що є конкретна загроза суверенітету нашої держави. Для цього і впроваджується воєнний стан. Звичайно, він тягне за собою купу безпекових заходів.
Я не знаю весь перелік обмежень, які виконують прикордонники, згідно з положенням про військовий стан, але дійсно є додатковий контроль за громадянами Російської Федерації, які прибувають до нашої країни, бо можливі провокації, ми це розуміємо.
Я знаю випадки, коли за учасниками якихось спортивних змагань, спортивних делегацій, був додатковий контроль на кордоні, але вони далі безперешкодно заїжджали і заїжджають до нашої країни, якщо є впевненість в тому, що вони беруть участь у якихось мирних заходах, спортивних, культурних або якихось інших.
- Чи не вважаєте ви за потрібне - як перший заступник голови президентської фракції - запровадити візовий режим із Росією? Така ідея була, потім про неї забули. Чи не час знову до неї повернутися, запровадити візовий режим із Росією?
Виступ Петра Порошенка у Верховній Раді 26 листопада. Фото: EPA
- Я вважаю, що кожен має займатися своєю справою. Парламент і депутати мають приймати закони і постанови згідно з чинним законодавством, за міжнародну політику у нас відповідальне Міністерство закордонних справ і коаліційний (я підкреслюю) уряд.
Вчора - і не тільки вчора - було декілька публічних заяв міністра закордонних справ пана Клімкіна, і вчора в передачі на 1+1 Право на владу він також про це досить детально говорив. Він вважає, що запровадження візового режиму недоцільно. Я не буду повторювати його аргументи, тут дотримуюся думки міністра закордонних справ.
- А вам не здається, що це трохи половинчасте рішення? Якщо ми вже оголосили воєнний стан, то треба бути послідовними. А так це якось трохи дивно виглядає, ні?
- Є цілі і є наслідки. Якщо нам потрібне запровадження візового режиму як суто політичне рішення - це одна справа; якщо нам потрібен результат - безпекова позиція по нашій державі і концентрація зусиль із підтримки нас у міжнародній спільноті, - то тут я на позиціях пана Клімкіна, що нам потрібно, щоби перетин кордону був виключно за біометричними паспортами. І це більш ефективний шлях, ніж папірець у паспорті.
- Які цілі, що ставить влада, вона має досягти за ці 30 днів? Що має відбутися для того, аби воєнний стан було скасовано?
- Є перелік мобілізаційних завдань для армії і взагалі людей у погонах, інших спецслужб; є перелік, зокрема, і передислокації військ, але частина цих питань під грифом “Секретно”, тому вони не є приводом, щоб обговорювати це публічно.
- Я зацитую Романа Безсмертного, він явно не симпатик Петра Порошенка; після того, як був запроваджений воєнний стан, він написав: "Неясним залишається те, чому президент спочатку запропонував запровадити воєнний стан на 60 днів, а потім погодився на 30-ть. Що зміниться за 30-ть?
Зникне загроза, окупанти залишать Крим і Донбас, ми візьмемо Москву? Цифри 60 і 30 взяті зі стелі, вони ніяк не прив'язані до поточної ситуації на війні, вони прив'язані до календаря виборів", - ось така логіка є. Я так розумію, ви з нею не погоджуєтесь, але все ж таки - справа не у виборах, а в тому, що 30 днів, як мені здається, нічого не вирішують.
- Є конкретні дії, і в результаті цих конкретних дій отримані результати, зокрема, на міжнародній арені, я про це вже говорив. А є окремі політики, які використовують будь-який привід виключно для своєї популярності. Я би тут навів прислів'я з однієї відомої реклами, що “для деяких політиків краще жувати, ніж говорити”.
- Служба безпеки сьогодні заявила, що вони допускають можливість навмисного витоку радіопереговорів російських офіцерів, і може скластися така ситуація, що все, що демонструвала СБУ (вони самі про це говорять), потім за декілька днів виявиться, що росіяни публікують якісь сюжети про те, як вони розвели українців, “наче кошенят”, як говорив один народний депутат. Чи допускаєте ви, що російська пропаганда буде видавати те, що відбулося, як їх сплановану операцію по дискредитації української влади?
- Я цього не виключаю, але знову ж таки, є дії і відповідна реакція української влади. Те, що російська пропаганда і росіяни витрачають колосальні кошти на міжнародній арені щодо своєї підтримки, всі ці чотири роки ми знаємо; що Росія на міжнародній арені говорить “ніякої війни немає”, що це “конфлікт всередині нашої країни”, що це нібито якісь “повстанці воюють з українською армією”…
Ми, знаходячись тут, всередині країни, знаємо, що це повна брехня. Тому, що і як викине наступного дня (чи за тиждень) російська пропаганда, нам невідомо; але будемо до цього готові, [незалежно від того], що це може бути, і будемо відповідним чином на це реагувати.
- Так, дійсно, того вечора, коли було запроваджено воєнний стан в Україні, була проголосована постанова спікера Андрія Парубія, суть якої вкладається в одне речення: “Призначити чергові вибори президента України на неділю, 31 березня 2019 року”. Нагадаю, початок виборчого процесу 31 грудня. Пане Ігоре, ви можете повідомити про те, хто розглядається на посаду керівника штабу президента?
- На сьогодні, з урахуванням того, що передвиборча кампанія не почалася - вона починається з 30 грудня, за 90 днів до виборів, - Петро Порошенко офіційно не оголосив, що він іде на вибори, тому штаб у нас не працює. Хоча тут може бути, як то кажуть, непорозуміння, бо, по суті, партійний штаб працює і працював всі ці роки, тому що в нас постійно відбувалися якісь вибори. Зараз штаб партії Блок Петра Порошенка Солідарність займається виборами до об'єднаних територіальних громад, які будуть наприкінці грудня…
- Не будуть, Центральна виборча комісія сказала, що саме під час воєнного стану вибори скасовуються; і ті вибори, які були призначені на 23 грудня, не відбудуться.
- Я, мабуть, пропустив це рішення Центральної виборчої комісії, але якщо так, то все одно вони будуть перенесені на якийсь термін. Мабуть, буде спеціальне рішення Центральної виборчої комісії з цього приводу, і тоді ми просто відкоригуємо свої дії.
Але знову ж таки, вибори за ці роки відбувалися постійно на тому чи іншому рівні, тому партійний штаб на тому чи іншому рівні щодо виборів працює на постійній основі, як і офіс партії Солідарність. Що стосується президентських виборів, - почнеться офіційна виборча кампанія, буде офіційне висунення кандидата, тоді буде сформовано і почне працювати виборчий штаб.
- Ви дуже формально говорите, хоча всі, хто займаються або слідкують за українською політикою, розуміють, що рішення не буде прийматися саме 30-го грудня. Це ж зовсім по-чесному, добре? Ви припускаєте, що президент взагалі не піде на президентські вибори?
- Я думаю, що це питання потрібно поставити йому. Але я впевнений, що Петро Порошенко має йти на президентські вибори, бо він має завершити те, що він почав, і те, що разом із ним вся його команда робила ці чотири з половиною роки. В першу чергу, завершити рух до Євросоюзу і НАТО.
Тим паче, що тиждень тому це було зафіксовано вже у змінах до Конституції, і більше 300 депутатів парламенту за це проголосували. Наш рух у Європу на сьогодні, на щастя, вже невідворотний, і Петро Порошенко має завершити цей рух так, як він його особисто хоче...
- Справа в тому, що зміни до Конституції як вносяться, так і виносяться, ви про це прекрасно знаєте.
- Так, але для змін до Конституції потрібно буде знайти 300 голосів, - повірте мені, це не так просто.
- Одного разу у нас взагалі змінили Конституцію, - редакцію Конституції, а не лише положення окремих статей. У мене таке запитання: ви після того, як до України приїжджала пані Меркель, заявили про те, що нібито вона сказала, що Україна буде в Європейському Союзі через п'ять-вісім років, - а звідки у вас така інформація?
- Про це пані Меркель говорила не під час візиту до Києва, а трохи раніше, але дійсно про це говорила. Я розумію, з приводу чого ви ставите це питання, бо нібито було спростування. Але подивіться, на яких ресурсах було спростування і хто про це говорив.
- Я просто запитую, звідки у вас інформація, я не про спростування; звідки інформація про п'ять-вісім років?
- Ще раз говорю - трохи раніше, але пані Меркель про це говорила і називала найближчі терміни, тому, можливо, мої слова хтось тим чи іншим чином не так трактував, але це було. Про спростування говорили і почали поширювати інформацію російські ЗМІ, тому робіть висновки.
- Про президентські вибори: зараз Інтерфакс цитує інтерв'ю президента України Петра Порошенка британському телеканалу Sky News: "Якщо через закон Про воєнний стан ми скасуємо вибори, в цій ситуації виграє лише одна людина. Знаєте, хто це? Це Путін", - це слова президента України британському телеканалу. Ви поділяєте цю думку, чи може виграти ще хтось, не тільки Путін, якщо буде скасовано президентські вибори?
- Я вважаю, що строкові президентські вибори дуже важливі. По-перше, вони важливі, щоби підтвердити демократичний шлях розвитку нашої країни; по-друге, що особливо для мене - людини, яка до політики більше 25-ти років працювала в бізнесі, - для бізнес-середовища, для розвитку бізнесу в країні, для розвитку економіки дуже важлива прогнозованість.
Пам'ятаємо, скільки за останні 15 років у нас було дострокових виборів - і президентських, і парламентських, - коли ми від постійних дострокових виборів переходимо до планових строкових виборів президента, парламенту, потім місцевих виборів і на ці п'ятирічні планування - це та прогнозованість і той інвестиційний клімат, який необхідний для нашої країни. Тому я впевнений, що наступного року ми підемо за планом строкових виборів, і це дуже важливо, як з погляду демократії, так і з погляду прогнозованості розвитку нашої економіки та бізнес-середовища.
- Пане Ігоре, як ви плануєте перемагати Юлію Тимошенко?
- Штаб почне працювати стосовно виборів, коли буде офіційно оголошена виборча кампанія. Ключове [те], що у нас є з чим іти до людей, є що говорити людям; є результат - те, що зроблено за чотири з половиною роки. Так, дійсно, на сьогодні є проблеми в економічній сфері, але давайте об'єктивно подивимося на ці чотири з половиною роки: країна чотири з половиною роки працювала з дефіцитом бюджету 2,5% в умовах війни.
Давайте подивимося на інші країни: сьогодні Аргентина - 8% дефіциту бюджету, - війни немає; Туреччина - 6% дефіциту бюджету, теж немає війни, і країна з колосальним ресурсом, чудовим геополітичним положенням. Тому у нас, зокрема, є і економічні результати. На жаль, з урахуванням того, що ми вимушені були колосальні кошти вкладати в розвиток української армії і, по суті, в будівництво української армії з нуля, бо 2014 року армії не було.
Зараз ми маємо потужну українську армію, яка за дослідженнями незалежних інституцій входить до десятки найпотужніших армій Європи. Тому, що стосується [ситуації] всередині країни, то економічних результатів поки що не видно, хоча запущено не одну, не дві, а низку економічних реформ, які, я впевнений, дадуть результати, просто потрібен час.
- Як ви людям будете говорити, що їм потрібно ще потерпіти? Чи не вважаєте, що за чотири з половиною роки все, що ви сказали, - так, воно є дійсно, але люди більш прагматичні, їм хочеться (і мені хочеться) все вже вчора. Ви зараз ідете на президентські вибори (у вас працює штаб, чи не працює) і говорите, що “так, поки що не можна побачити ці перемоги”. А чому люди вам повірять?
- Я тільки вчора їздив Київщиною, мав зустрічі в чотирьох районах Київської області. За день я провів близько десяти зустрічей, на кожній зустрічі в середньому від 80 до 200 людей були присутні, нам є з чим іти до людей і є що говорити людям. Звичайно, це діалог, це донесення меседжів, - що зроблено, що не зроблено і чому не зроблено, але нам є з чим іти до людей, хоча погоджуюся з вами щодо того, що це завжди було, є і буде, що йти на вибори від влади значно важче, ніж від опозиції.
Але в нас є досягнення, є що показати і розповісти, є що аргументувати, і люди розуміють це. Коли з людьми спілкуєшся, вони розуміють це, хоча, звичайно, я абсолютно розумію позицію нашого пересічного громадянина, який хотів би отримати більше.
- Коли вам будуть, - а вам будуть - під час передвиборчої кампанії ставити запитання стосовно президентського Фонду з підтримки наукових та освітніх програм (якщо хто не знає, в бюджеті на 2019 рік з'явився такий президентський фонд, кошторис якого - 1 млрд гривень). Як ви будете це пояснювати? До того не було фонду, зараз - під час президентської кампанії - він з'явився, і опоненти (це теж не секрет для вас) говорять, що з цього фонду буде фінансуватися, зокрема, передвиборча кампанія Петра Порошенка.
- Це повна нісенітниця, по-перше. По-друге, я хочу сказати, що це не фонд Петра Порошенка, це фонд президента України - інституція, - а не особи і прізвища. Такі фонди (або аналоги таких фондів) існують у багатьох країнах світу.
І це дійсно фонд, гроші будуть використовуватися на підтримку української обдарованої молоді; використання цих коштів буде прозорим, публічним, щодо цього є указ президента. Я впевнений, що будуть і якісь інші нормативні документи, можливо, постанова Кабінету міністрів, бо ці гроші закладені в бюджет і будуть використовуватися згідно Бюджетного кодексу. Що я особисто буду пропонувати як депутат Верховної Ради, як один із керівників фракції Блок Петра Порошенка - це інформування і публічність використання цих коштів.
Я думаю, що має бути створений якийсь інтернет-ресурс, де в режимі онлайн можна буде подивитися, які програми існують, кого вони підтримують і - до конкретних прізвищ і конкретних сум, - хто ці гроші отримав. Тоді я впевнений, що всі питання, що ці гроші підуть на вибори, будуть просто зняті.
- Ви все ж не відповіли про Тимошенко. Було ваше інтерв'ю, і ви сказали, коментуючи останній санкційний список Російської Федерації, що основна його мета - показати, що там є Юлія Тимошенко; і це нібито було зроблено для того, щоб відвести від неї підозру у можливості співпраці з Росією. Які у вас є претензії, - як у депутата - до лідера Батьківщини?
- У мене особисто немає ніяких претензій. Що стосується санкційного списку, то, по-перше, він алогічний, тому я не готовий його коментувати; це вже аналізували багато журналістів (алогічність цього списку і деякі взаємовиключні речі, які там є). По-друге, я впевнений, що це виключно інструмент російської пропагандистської машини, і ми ще почуємо маніпуляції з цим списком: когось будуть виключати, когось будуть навпаки включати. Ми це все побачимо, але я бачу це виключно як елемент боротьби з діючою українською владою.
- Чи дійсно були плани по створенню єдиної партії на базі БПП та Народного фронту?
- Це питання декілька разів анонсувалося і проговорювалося. Дійсно, була ідея об'єднати всі прогресивні сили і ті політичні сили, які працювали і працюють зараз у владі, несуть відповідальність за ті реформи, які відбуваються у країні, з тим, щоби висунути спільного кандидата на президентські вибори і потім спільно йти на парламентські вибори.
З багатьох причин це не відбулося, хоча наразі можу сказати, що з нашими партнерами по коаліції у нас іде повна координація, - і що стосується прийняття рішень, і голосувань. До речі, голосування за бюджет це підтвердило, тому у нас немає проблем у комунікаціях, хоча, дійсно, спільний політичний проект на сьогодні нереалізований. Я не виключаю, що після президентських виборів ми повернемося до цього питання.
- Чи було одним із чинників того, що партія не склалася, те, що Арсеній Яценюк і Народний фронт запропонували зменшити повноваження президента? Був якийсь проект, який передали Петру Порошенку, і він дуже лютував з цього приводу.
- Я думаю, що це якісь чутки, бо були публічні висловлювання представників Народного фронту - пана Яценюка і пана Авакова - щодо їх позиції і бачення змін до Конституції, але це питання дискусії. Можу сказати свою особисту думку: я вважаю, що для нашої країни і нашої ментальності...
Я прихильник сильної президентської держави (підкреслю - вже не при президентові Порошенку, щоби не думали, що я тут відстоюю якісь позиції нашої команди), в майбутньому бачу перспективу для нашої країни якраз у переході до моделі з сильною президентською владою.
Чому? Бо я дуже багато про це читав і чітко пам'ятаю історію колишньої Югославії, і що в результаті отримали на тій території. Я вважаю, що якщо ми говоримо про чисту парламентську республіку, то це, на мій погляд, перший крок до федералізації, а федералізація - це перший крок до розвалу держави. Я впевнений, що ми не маємо права це робити.
- Чому досі не обраний голова партії Блок Петра Порошенка? Пан Кличко, здається, 2016 року склав з себе повноваження. Чи є кандидати, і коли буде обраний голова партії, хто це може бути?
- У нас є голова партії - це Віталій Володимирович Кличко. На той час він дійсно написав заяву, тому що, згідно чинного законодавства, він не мав права очолювати партію. Потім парламент вніс деякі зміни в закон Про держслужбу, зокрема, дозволивши керівникам адміністрацій (підкреслюю - керівникам адміністрацій, тому що Кличко в одній особі є мером міста Києва і керівником Київської міської адміністрації)...
Щодо мера цих запобіжників не було, мери могли і можуть очолювати партії; щодо керівників адміністрацій цей запобіжник у першому варіанті закону Про держслужбу був, потім у парламенті були внесені зміни до цього закону, зокрема і зміна, яка дозволяє керівникові будь-якої обласної адміністрації очолювати або партію, або партійний осередок. Тому зараз цієї колізії немає, Віталій Володимирович Кличко продовжує очолювати партію Блок Петра Порошенка Солідарність.
- Тобто його заява відкликана, чи вона не буде розглядатися на з'їзді партії? Як це буде відбуватися?
- З'їзд цю заяву не розглядав, і на цьому етапі ми її розглядати не плануємо.
- І він дійсно займається партією, він дійсно керує нею зараз, чи він номінальний керівник?
- Він займається партією, керує, буває в партійному офісі, тому у нас немає ніяких проблем. Більше того, Віталій Володимирович Кличко в команді президента і команді підтримки президента на наступних президентських виборах.
- На які ми не знаємо, чи буде президент висуватись, - ви 20 хвилин тому говорили, що всі дії будуть тільки після офіційного оголошення президентської кампанії, - а вже і Кличко працює.
- 20 хвилин тому я вам сказав свою особисту позицію, що Петро Порошенко має йти на президентські вибори, для того щоби завершити реформи; і моя особиста позиція - я буду його в цьому переконувати.
- До речі, стосовно Кличка і ще одного відомого представника БПП, а саме Юрія Луценка (звичайно, він зараз не має партійної приналежності, він генеральний прокурор), - у вересні Луценко заявив: "Я, наприклад, веду розмови з Віталієм Кличком, з яким у мене давні дружні, товариські відносини; я вважаю, що ми - однодумці; не виключаю, що ми можемо створити спільну політичну силу", - як ви до цього ставитеся, вважаючи, що Кличко, як з'ясувалося, продовжує виконувати обов'язки голови партії Блок Петра Порошенка?
- Я думаю, що тут журналісти трохи неправильно трактували вислів пана Луценка. Ми досить багато з ним спілкуємося, зокрема, спілкуємося на тему політики; Луценко мав на увазі якраз те ж саме, про що три хвилини тому говорив я, - що ми не виключаємо, що після президентських виборів буде створено потужну політичну силу, прореформаторську політичну силу, яка буде рухатися до завершення тих реформ, які ми почали. Ключове - це вступ України до Євросоюзу і НАТО.
- Кого би ви хотіли бачити в цьому "кулаку", в цій потужній політичній силі, яка може з'явитися після президентських виборів (окрім БПП, звичайно, і, я так розумію, Народного фронту)?
- Справа не в персоналіях, справа в переконаннях і завданнях, які ми ставимо. Я вважаю, що та політично активна людина, яка займає позицію “Євросоюз, НАТО, відкрита демократична держава, розвиток ринкової економіки”, - ця людина однозначно вже може бути з нами.
- Під це підпадає і Тимошенко, і Гриценко, і Безсмертний, якого я згадав. Всі кажуть про НАТО, всі кажуть про Європейський Союз, ніхто не говорить про Росію, всі говорять про демократію і ринкову економіку в Україні (Ляшко, може, не дуже говорить).
- Ви дали перелік людей, які говорять, а я говорю про людей, які діють.
- Назвіть тих людей, які діють.
- Ви їх знаєте - це наша команда. Я на сьогодні не готовий називати конкретні прізвища, тому що сьогодні ми маємо на часі президентські вибори. В залежності від президентських виборів будуть формуватися підходи і позиція по парламентських виборах, тому давайте про це поговоримо пізніше.
- Ви ж працювали над створенням коаліційної угоди у Верховній Раді, так?
- Так.
- Як ви поясните, що в блоці “Політична реформа” був пункт “Реформа виборчого законодавства”, який потрібно було виконати впродовж першого кварталу 2015 року. І там був пункт про забезпечення підзвітності, дієвості парламенту, відмова від змішаної пропорційно-мажоритарної виборчої системи. Я так розумію, не виконали і не виконають депутати цей пункт коаліційної угоди.
- Що стосується виборчої системи і виборчого кодексу, то, по-перше, я підтримував і підтримую систему з відкритими списками. Але треба розуміти, що у світі існує більше 20 різних систем із відкритими списками. До речі, той закон, який ми проголосували під місцеві вибори, - це теж система з відкритими списками, вона так називається.
Але, як показала практика, я не знаю жодної політичної сили, включаючи нашу, яка би після виборів вже не критикувала цей закон за фактом, за результатом. Тому, на мій погляд, приклад місцевих виборів, - що ми проголосували за закон про систему відкритих списків, але спроба, м'яко кажучи, не дуже вдала.
Я впевнений, що цей закон потрібно буде до наступних місцевих виборів коригувати. Що стосується виборчого кодексу, який зараз на розгляді в парламенті, і тієї системи, яка там запропонована, - там запропоновані регіональні (підкреслюю) списки з урахуванням нашої ситуації. Я впевнений, що ці списки будуть формувати, зокрема, регіональні партії (ми їх маємо, можна назвати приклади партій і в Харкові, і в Одесі, і в інших регіонах).
Регіональні партії - це, з мого погляду, перший крок до наступної федералізації, бо вони будуть у свої програми це включати і ініціювати, а наступний крок - ризики розвалу країни. Тому я особисто систему регіональних списків не підтримую, відкритих списків, хоча я за відкриті списки і вважаю, що в парламенті ми з цього приводу зможемо знайти компроміс.
- Пане Ігоре, а можу я поставити вам особисте запитання стосовно вашого отруєння?
- Будь ласка.
- Як закінчилася справа? Все це було в січні 2017 року, тоді Олексій Гончаренко підтвердив інформацію про те, що вас отруїли. Чим закінчилася справа?
- У мене дійсно були проблеми зі здоров'ям, рівень ртуті в організмі на той час у 52 рази перевищував норму. Таке особисте питання, я його ніколи широко не коментував (вважаю, що це особисте), але було дуже багато зусиль, щоби все привести в норму, і навіть зараз загальної статистичної норми по рівню ртуті у мене немає, але я з цим впораюся.
Валерій Калниш.