Киевская Русь - Украина

Боже та Київська Русь-Україна - понад усе!

Информационный портал   email: kievrus.ua.com@gmail.com


25.04.2019

Подивись в мої очі, враже
Герб Украины

Плани кандидатів на економіку. З ким буде добре бізнесу? ("Новое время")

14:37 21-03-2019


Редакционная строка

21.03.2019

Весна-2019 може стати початком нової ери в економічному житті України

Вже за кілька тижнів країна отримає нового гаранта, і мене як президента Асоціації платників податків України цікавить, яку економічну програму пропонують кандидати.

Насамперед хотілося б підкреслити: особисто глава держави прямо не впливає на економічну політику. Наївно звучать закиди або навпаки, захоплені зойки на адресу президента щодо економічного занепаду або зростання. Забезпечувати економічні показники – це не пряма компетенція президента, проте він як лідер політичної сили може через неї безпосередньо впливати на економіку. І це стане особливо помітно ближче до парламентських виборів.

Саме з цієї точки зору цікаво розглянути економічні блоки програм кандидатів-фаворитів. Проаналізуймо пропозиції тих, кого соціологія називає лідерами перегонів – Петра Порошенка, Юлії Тимошенко та Володимира Зеленського.

В економічному блоці кандидата Порошенка закладено дуже багато цікавих моментів, які з точки зору українського бізнесу дуже важливі. Як вони будуть реалізовуватися, покаже час, але в нього стисло та конкретно прописані п’ять стратегічних пріоритетів, які реально можуть дати поштовх економіці. Погоджуємося з цим. Але одночасно дуже важливо, що в програмі є і прийняття закону про заміну податку на прибуток податком на виведений капітал. Я не виключаю, що команда чинного президента може прийняти податок на виведений капітал навіть до парламентських виборів, і це було б великим плюсом не тільки цій політичній силі, але і в цілому для країни.

Забезпечувати економічні показники – це не пряма компетенція президента

Про необхідність ухвалення нового Податкового кодексу йдеться і у програмі кандидата Юлії Тимошенко. Нам імпонує те, що в економічному блоці свого Нового курсу Тимошенко значну увагу приділяє податковій політиці. Тут прописано максимальне спрощення фіскальної системи та ліквідацію «квазіподатків». Очевидно, що команда Тимошенко налаштована на ухвалення нового Податкового кодексу. Щоправда, конкретного проекту ми ще не бачили, але нам би хотілося знати, що в нього входить.

Останні публічні виступи Тимошенко свідчать про те, що вона налаштована на заміну податку на прибуток податком на виведений капітал. У нас були дискусії з цього приводу з командою кандидатки, тому якщо це справді так, то ми готові запропонувати «Батьківщині» взяти на озброєння проект Податкового кодексу, який наразі розробляє український бізнес. Разом з партнерами-однодумцями – наприклад, «Громадянською позицією» Анатолія Гриценка – команда Юлії Тимошенко цілком могла б домогтись ухвалення нового податкового дороговказу для країни.

Що стосується економічного блоку програми Володимира Зеленського, нас підкупає те, що все викладено стисло, чітко та ясно. Проте програма чітко не акцентує на прийнятті нового законодавства в податковій і митній сферах. І я не можу розділити точку зору Зеленського про те, що корупцію можна подолати лише заборонами чи гаслами типу «Не брати!», «Не давати!», а того, хто не послухається – «Саджати!». Вважаю, що прийняття «нових правил гри» – тобто кардинальні зміни податкового законодавства, прийняття нового Податкового та Митного кодексу, створення єдиної служби, яка буде займатися порушеннями в області економіки і фінансів – це якраз те, що і «виб’є ґрунт з-під ніг» кожного корупціонера.

В середині лютого Національна бізнес-коаліція – до якої входить Асоціація платників податків, і яка об’єднує понад 70 бізнес-асоціацій – презентувала кандидатам ТОП-10 пріоритетів для економічного зростання. Вони спрямовані на покращення бізнес-клімату в країні, детінізацію та зростання економіки:

1. Заміна податку на прибуток податком на виведений капітал для всіх компаній.

2. Зниження податкового навантаження на фонд оплати праці.

3. Створення єдиного органу з розслідування економічних злочинів, ліквідація податкової міліції та інших економічних підрозділів правоохоронних органів.

4. Запровадження безпаперових технологій: заборона державним органам вимагати інформацію, яка міститься у державних базах даних.

5. Демонополізація ринків тепло- та енергопостачання, забезпечення рівності доступу учасників суміжних ринків до товарів та послуг природних монополій, зокрема електромереж та приватної тяги.

6. Інституційна реформа перевіряючих та контролюючих органів: запровадження персональної відповідальності, ризик-орієнтованого підходу до перевірок, проведення відкритих конкурсів на керівні посади.

7. Ухвалення нового Податкового кодексу Розвитку та Митного кодексу, які будуть містити норми з деофшоризації економіки, радикальне зменшення розміру шкідливих прямих податків, модифікації податку на землю та інше, а також зниження видатків бюджету, які перерозподіляються через публічні фінанси, до цільового показника 35% від ВВП.

8. Запровадження сучасного трудового права, заснованого на свободі трудового договору, зменшення штрафних санкцій за порушення трудового законодавства.

9. Збереження поточної спрощеної системи оподаткування. Сприяння легальному мікро- і малому підприємництву, яке формує середній клас в Україні. Створення стимулюючої податкової системи для фізичних осіб-підприємців.

10. Детінізація економіки, зокрема ринку оренди землі та сільгосппродукції. Запровадження єдиного податкового документа для покращення контролю ланцюжка постачання ризикових категорій товарів на території України, стимулювання покупця отримувати фіскальний чек (кешбек, лотерея).

Сім з десяти пріоритетів – це складові частини нових розробок Податкового та Митного кодексів. Сьогодні ми говоримо і про корупцію, і про тиск на бізнес, і про реформування ДФС. Все це стосується одного документу – чинного Податкового кодексу України, що є джерелом корупції, контрабанди, податкового навантаження на фонд оплати праці тощо.

Тож якщо кандидати у президенти, яких соціологія називає лідерами перегонів, усвідомлюють необхідність суттєвих змін у фіскальній сфері, це вселяє надію на те, що весна-2019 стане початком нової ери в економічному житті України.

Грігол Катамадзе

Президент Асоціації платників податків України, надзвичайний і повноважний посол Грузії в Україні (1994-1998гг., 2000-2007рр., 2009-2013рр.)