Юрій Сергеєв розповів, чим обернеться для Росії блокування створення кримінального трибуналу по «Боїнгу»
28.07.2015
29 липня, у середу, Рада безпеки ООН голосуватиме резолюцію про створення міжнародного кримінального трибуналу для покарання винних у збитті літака «Малайзійських авіаліній» рейсу MH17 над Україною. Створити такий трибунал пропонують п’ять країн: Малайзія, Австралія, Бельгія, Нідерланди та Україна. Росія сигналізує, що скористається своїм право вето. Проте постійний представник України в ООН Юрій Сергеєв наголошу, що трибунал по «Боїнгу» все одно буде.
– Президент Росії раніше відкрито висловився проти того, щоб створювати цей трибунал. Чи змінилося щось у позиції Росії останнім часом? Якого голосування Ви очікуєте в середу?
– Росія перебуває в ситуації цугцвангу. Голосувати «за» – значить заперечити свою позицію, якої Росія дотримується до цього часу, але якесь чудо може переконати Росію цього не робити.З іншого боку, застосування нею свого права вето може далі маргіналізувати Росію як на теренах Ради безпеки, так і в цілому в ООН. Справа в тім, що резолюція, яка вноситься нами – це, в першу чергу, захист людської гідності, право родичів загиблих на правду, право на те, щоб були віднайдені ті, хто стоїть за вбивством майже 300 людей. Тому заперечити це для Росії надзвичайно психологічно складно.
Внесення Росією нещодавно своєї резолюції говорить про те, що вона намагається зробити те, що уже вона колись робила: влізти в процес, розмити його і спробувати його затягти. Як в ці найближчі дні вона себе буде поводити – побачимо. Але, швидше за все, цей сценарій зараз очевидний: пояснити свою позицію через те, щоб затягти процес.
– Якщо Росія застосує право вето, що тоді?
– Якщо Росія застосує право вето... Країни, які внесли резолюцію, в тому числі й Україна, розуміють, що таке може бути і відверто скажу, що ми до цього готові, у нас є і план «А» – тобто продовжувати роботу в Раді безпеки, є і план «Б» – працювати поза Радою безпеки, але в межах ООН. Є інший план – досягти все таки створення трибуналу поза межами ООН. Там теж є кілька варіантів, яким може бути трибунал. Таким чином мета, яку ставить спільна група по створенню трибуналу сподівається, що вона все таки буде досягнута в тій чи іншій формі.
– Якщо такий трибунал буде створено, скільки часу займе його формування і як швидко цей процес далі розвиватиметься?
– Це буде залежати від того, як буде відбуватися відбір суддів, тому що це має дійсно бути незаангажовані професійні люди. Це може зайняти кілька місяців. Сподіваємося, що бюрократичні перепони, які колись ставилися, скажімо, при створенні трибуналу по Югославії чи по Руанді, будуть враховані і обійдені. Для цього є механізми і підтримка.
– Чи матиме Росія вплив на вибір суддів?
– Країни, які прямо чи опосередковано будуть фігурувати в заключному рішенні по розслідуванню, від такої місії будуть відсторонені.
– Чи матиме Україна таке право?
– Право на вибір суддів буде, швидше за все, належати країні, яка веде це розслідування, тобто Голландії, на пропозиції, принаймні, для вибору суддів. Цей процес ще не обговорювався на рівні керівництва наших держав, як воно буде. Але є згода про те, що трибунал, в разі ухвалення цього рішення, буде відкритий саме в Голландії.
– Якщо Росію все таки визнають винною чи причетною до збиття літака, на що вказують результати розслідування, які проводять голландці, яке покарання і кому може присудити цей трибунал?
– Це складне питання, не в моїй компетенції коментувати, як воно буде.
Але те, проти чого протестує Росія, пробуючи заблокувати нашу резолюцію, що начебто резолюція політизована, що вона вже націлена на те, що знають, хто є винуватцем – в цій резолюції нічого немає, що прямо або опосередковано вказувало б, хто винний у вбивстві 298 людей. Резолюція не є політизованою.