Редакционная строка
19.09.2019
Українське військове командування заявило, що збройні сили готуються до розведення військ по всій лінії розмежування на Донбасі. Її протяжність - 450 кілометрів.
Ці заяви пролунали 18 вересня - саме у той час, коли у Мінську тривало перше після обміну заручниками засідання тристоронньої контактної групи з врегулювання кризи на Сході України.
Заяви командувача Операції об'єднаних сил Володимира Кравченка та міністра оборони Андрія Загороднюка виглядали як наслідок рішень чи домовленостей в межах мінського процесу.
Адже за кілька днів до зустрічі представник України на переговорах у Мінську Леонід Кучма говорив про імовірність досягти домовленостей щодо розведення військ поблизу двох населених пунктів - Петровському та Золотому.
Дзеркальні дії - понад усе
Водночас командувач ООС Володимир Кравченко заявив, що повне розведення військ залежить не лише від української сторони, але й від "дзеркальних дій з протилежного боку".
Міністр оборони Андрій Загороднюк в інтерв'ю Радіо Свобода також заявив про те, що визначальним для української сторони є розведення сил з обох сторін лінії розмежування. За його словами, це розведення буде поступовим, на попередньо визначених ділянках.
Міністр також наголосив: "І буде нагляд за тим, щоб це робилося з обох боків. І це абсолютно критично. Тобто це не відступ абсолютно".
Андрій Загороднюк не сказав, коли і на якій ділянці цей процес почнеться, додавши, що Генеральний штаб працює над планом і вивчає усі можливі ризики.
"І, звичайно, щодо кожної з цих ділянок буде підготовка, будуть пояснення, буде опрацювання всіх технічних питань, логістичних питань, питань безпеки і так далі... Це має бути зроблено технічно правильно, тому що є вже позиції, є вже ціла система укріплень, яка вибудувана. Ми говорили з військовими, з Генштабом - ніхто не буде робити цього без підготовки", - зазначив міністр.
Без консенсусу і зі звинуваченнями
Того ж дня практично без результатів завершилася зустріч контактної групи з врегулювання кризи на Донбасі у Мінську. Про це свідчать заяви безпосередніх її учасників.
Спецпредставник від ОБСЄ Мартін Сайдік заявив, що дискусії стосовно розведення сил і засобів ураження від лінії зіткнення, обміну полоненими та реалізації "формули Штайнмаєра" сторони продовжать 1 жовтня. Фактично він визнав, що консенсусу не вдалося досягти за жодним із питань.
Заяви представника Росії були набагато жорсткішими.
Представник Росії у контактній групі Борис Гризлов звинуватив Київ у загрозі зриву саміту "нормандської четвірки". Причина, за його словами, - відмова української делегації підписувати формулу Штайнмаєра, яка зокрема передбачає надання особливого статусу Донбасу і остаточне виведення військ із території "ДНР" та "ЛНР" лише після проведення виборів на тій території.
"Нагадаю, що це той самий документ, що був узгоджений політичними радниками лідерів країн "нормандської четвірки" та запропонований контактній групі для підписання", - заявив представник Росії після переговорів у Мінську.
Борис Гризлов заявив, що Київ тим самим "зірвав і ухвалення рішення про розведення сил в Петровському і Золотому, оскільки питання безпеки повинні бути синхронізовані з політичними питаннями".
Україна - не проти "формули Штайнмаєра". Зрада чи ні?
Тим часом, представник України в Тристоронній контактній групі Леонід Кучма після переговорів заявив, що Україна не має принципових заперечень по суті так званої "формули Штайнмаєра" стосовно проведення виборів на непідконтрольних територіях, але вважає, що її реалізація можлива лише за умови виконання низки умов.
Про це ж раніше заявляв і міністр закордонних справ України Вадим Пристайко: виборам на Донбасі має передувати створення необхідних безпекових передумов, закладених у Мінські домовленості.
Серед цих передумов - повне припинення вогню, допуск спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на всю територію Донбасу, виведення з території України збройних формувань іноземних військ і військової техніки, розведення сил і засобів уздовж усієї лінії зіткнення, а також забезпечення роботи Центральної виборчої комісії України, українських партій, ЗМІ та іноземних спостерігачів, встановлення контролю над усім україно-російським кордоном.
Фактично це ті ж умови, на яких наполягала й попередня влада на чолі із Петром Порошенком.
Відповідь на ці умови надійшла із Кремля 19 вересня. Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив: "Формула Штайнмаєра" не була чимось обумовлена. Відповідно, висунення умов - це нова позиція для всіх країн, які раніше декларували свою згоду з цією формулою".
А щодо розведення військ по всій лінії розмежування, про що розповіли командувач ООС та міністр оборони України, то, вони є фактично частиною вимог Києва, які мають бути виконані перед тим, як на території "ДНР" та "ЛНР" будуть призначені вибори. І які знову були озвучені у Мінську 18 вересня. Як виглядає на сьогодні, від цих заяв до їхньої реалізації - довга дорога.