Киевская Русь - Украина

Боже та Київська Русь-Україна - понад усе!

Информационный портал   email: kievrus.ua.com@gmail.com


22.01.2021

Подивись в мої очі, враже
Герб Украины

Літак з президентом Польщі Качинським був підірваний термобаричним зарядом. Тих, хто вижив — пристрелили. Розслідування Григорія Омельченка (+відео) 2 частина (https://ukrreporter.com.ua/)

09:27 29-04-2020

На основі встановлених фактичних даних, висновків експертів, свідчень очевидців та отриманої конфіденційної інформації я дійшов висновку: за дорученням Путіна російські спецслужби над аеродромом «Смоленськ-Північний» створили штучний туман, а потім термобаричним снарядом підірвали літак президента Польщі Леха Качинського перед самим приземленням. Тих, хто вижив — пристрелили.


Редакционная строка

28.04.2020

Літак з президентом Польщі Качинським був підірваний термобаричним зарядом. Тих, хто вижив — пристрелили. Розслідування Григорія Омельченка (+відео) 2 частина.

Сліди вибухівки

У березні 2019 року експерти британської лабораторії судово-вибухових речовин, яка підпорядкована МО Великобританії, виявили сліди вибухівки на фрагментах польського літака Ту-154, чим підтвердили мої (2016 р.) і висновки державної комісії Польщі (2018 р.), що він був підірваний у повітрі.

Експерти вивчили більш ніж 200 зразків осколків польського літака, які їм надала прокуратура Польщі у травні 2017 року. На більшості зразків було виявлено сліди речовин, використовуваних для виробництва різного роду вибухівок – тротилу та інших компонентів.

Додам, що із виявлених британськими експертами «компонентів» виготовляються термобаричні заряди (постріл) російських РПВ різних модифікацій «Джміль».

В 2004 році ЗС РФ прийняли на озброєння удосконалений реактивний піхотний вогнемет (РПВ) “Джміль-М” з діоптричним денним і нічним прицілом з сіткою, прицільна дальність стрільби — 800 метрів (максимальна — 1700 метрів). Тип бойової частини — вибухова паливо-повітряна суміш (термобаричний постріл/заряд об’ємного вибуху), спалюється без детонації, могутність еквівалентна осколковому фугасному снаряду 152 мм. В носовій частині заряду невеликий кумулятивний заряд для руйнації перепон. Порівняно з попередньою модифікацією РПВ могутність бойової частини в два рази сильніша, тротиловий еквівалент бойової частини 6 кг, маса суміші — 3,2 кг. Об’єм враження при вибуху в закритому просторі 80 куб. метрів, надлишковий тиск 4-7 кг/см, повне вигорання кисню, розвиток температури вище 800°С (на фото).

У 2009 році на озброєння російської армії поступили більш потужніші РПВ “Джміль”, у яких тротиловий еквівалент дорівнює 9-10 кг, а температура при вибуху сягає понад 1000°С .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Так міг бути підірваний літак Ту-154 пострілом – термобаричним зарядом з РПВ “Джміль”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Джміль» використовується для знищення легкоброньованої техніки, дотів, дзотів, будівель, приміщень, де знаходиться противник, а також гвинтокрилів і літаків під час їх зльоту або посадки. Докладніше про його бойові характеристики див. відео:

 

Велика група провідних міжнародних експертів у сфері літакобудування та авіаційних катастроф декількох країн світу, які входили до складу слідчої комісії польського Сейму з встановлення причин катастрофи польського літака Ту-154 на основі фото уламків літака, розкиданих на території, змоделювала його руйнацію в повітрі, падіння уламків літака на землю і показала це на схемі. Антоній Мацеревич стверджує, що «ніхто досі таких реконструкцій щодо розпаду літака в різних ракурсах не проводив».

Головний висновок експертів: у літаку сталися ВИБУХИ, які спричинили катастрофу і розвал його в повітрі, а не від удару об землю.

У квітні 2018 року Антоній Мацеревич заявив:«Пасажири були вбиті вибухом в центроплані літака перед зіткненням його із землею. Це стало причиною їх смерті».

Довідково. Центроплан – центральна частина крила літака, що з’єднує праву і ліву площини крила. Оскільки до центроплана кріпляться окремі частини крила, а на центроплані найчастіше розташовані вузли навішення шасі, то центроплан є найважливішим елементом конструкції літака, який сприймає всі основні навантаження. Руйнування центроплана завжди приводить до КАТАСТРОФИ, наголошують експерти.
На літаку Ту-154 центроплан складає єдине ціле з фюзеляжем і закріплюється на нижню частину фюзеляжу.

Версії причин вибуху літака

10 квітня 2018 року на одному із телеканалів я розповів і показав на фотознімку польського літака, як міг бути підірваний центроплан Ту-154 термобаричним снарядом, що був випущений з РПВ «Джміль», при заході літака на посадку (див. ТУТ.)

Зауважу, що єдиної версії у експертів щодо причин вибуху на літаку на той час не було.

Одні експерти вважали, що на борту був небезпечний вантаж, який вибухнув. Інші — до вибухового ефекту призвели випари пального у баках в лівому крилі.

Окремі  експерти стверджували, що польський літак був знищений термобаричним зарядом. Фахівці у сфері боротьби з повітряним тероризмом зазначають, що ця версія є найімовірнішою.

Про те, як літак Ту-154 був підірваний термобаричним снарядом «Джміль» я написав в газеті «Україна молода» ще 28 квітня 2016 року в статті під заголовком «Диверсійні групи російських спецслужб спочатку підірвали президентський літак Качинського у повітрі…» (див. тут).

Публікацію і матеріали до неї я направив у посольство Польщі в Києві, а також в Генеральну прокуратуру і МО Польщі.

І нарешті – в березні 2019 року експерти британської лабораторії судово-вибухових речовин МО Великобританії виявили сліди вибухівки на осколках польського літака Ту-154, які їм надала прокуратура Польщі у травні 2017 року, а саме – тротил та інші компоненти, які використовуються для виробництва вибухівки.

Ще раз наголошу, що із виявлених британськими експертами «компонентів», виготовляються термобаричні снаряди російських ракетних протипіхотних вогнеметів різних модифікацій «Джміль», які знаходяться на озброєні піхотних підрозділів і розвідувальних диверсійних груп ЗС РФ.

Експерти стверджують, що при потраплянні термобаричного заряду у літак або при вибуху його поруч із відкритими закрилками і випущеними шасі, коли він заходить на посадку — літак і пасажири в ньому будуть розірванні на шматки, які ударна хвиля розкидає на сотні метрів, окрім того, від температури понад +800°С тіла дуже обгорять і обвугляться, що й було з пасажирами польського літака. З етичних міркувань не викладаю ці фото в статті.

Антоній Мацеревич заявив: «Вибух в центроплані літака був такої сили, що польських генералів, які сиділи в цій частині літака, розірвало на дрібні фрагменти».

Всесвітньовідомий американський патологоанатом, професор Майкл Баден у лютому 2013 року повідомив про наявність у тілах загиблих під Смоленськом поляків емфіземи, яка характеризується руйнуванням альвеол. Діагноз емфіземи дійсно вражаючий, тому що його рідко можна побачити у тілах жертв авіакатастроф. Якщо легені руйнуються зсередини, це означає, що на борту був вибух.

Під час вибуху в повітрі утворюється великий тиск, який проникає у легені і призводить до виникнення так званої «раптової свіжої емфіземи», яка знищує альвеоли. По-іншому ці зміни пояснити неможливо,- наголосив професор Баден!

Дві катастрофи: схоже і відмінне

Катастрофа під Смоленськом польського Ту-154 дуже нагадує катастрофу літака Ту-104, яка трапилась 17 березня 1979 року. В обох випадках відбулося падіння при заході на посадку з останнього, четвертого розвороту.

Ту-104 зачепив крилом дроти між стовпами лінії електропередачі, упав на землю носом, який відпав, літак перевернувся, знову вдарився об землю, у нього відпала хвостова частина і перелетіла через шосе. Весь цей час із салону випадали на землю люди (в катастрофі загинуло 86 осіб).

Але є і розбіжності: в катастрофі Ту-104 в живих залишилось 5 членів екіпажу і 15 пасажирів, хвостова частина і ніс літака залишилися практично цілими, було багато великих уламків. Тоді як Ту-154 наче через м’ясорубку пропустили— жоден із пасажирів чи членів екіпажу не вижив. Хоча польський літак, згідно зі звітом МАК, зачепивши крилом березу, перекинувся. Але ж під час посадки пасажири і члени екіпажу повинні бути обов’язково пристебнуті. І ця вимога неухильно виконується, тим більше, що літак Ту-154 здійснював посадку в сильному тумані, майже при нульовій видимості.

Остання обставина, яка здатна вплинути на кількість загиблих, — це кут посадки (глісада) літака в момент зіткнення із землею. За інформацією військових льотчиків, ТУ-154 «йшов на посадку, як винищувач — під кутом нахилу 6-8°». Тобто під значно більшим кутом глісади, ніж необхідний (3°). Це дійсно може збільшити кількість загиблих. Виникає запитання, чому досвідчений екіпаж (який не був «клубом самовбивць», у всіх були сім’ї, діти, успішна кар’єра в елітному підрозділі ВПС Польщі) здійснював так небезпечно посадку?

Довідково. Глісада (фр. glissade – “ковзання”) – траєкторія польоту літального апарата, по якій він знижується безпосередньо перед посадкою. В результаті польоту по глісаді літальний апарат попадає в зону приземлення на злітно-посадковій смузі.
Кут нахилу глісади — кут між поверхнею глісади та поверхнею горизонту. Кут нахилу глісади (КНГ) є однією з важливих характеристик злітно-посадкової смуги аеродрому. Для сучасних цивільних аеродромів КНГ зазвичай знаходиться в інтервалі 2 — 4,5°. На величину КНГ може впливати наявність перешкод в зоні аеродрому.
В Радянському Союзі КНГ було прийнято за 2°40”. Міжнародна організація цивільної авіації рекомендує КНГ 3°.

Експерти не виключають, що за допомогою сучасних технологій в електронних системах літака і на вежі аеродрому були вчинені маніпуляції з КНГ. Тому екіпаж літака, керівник польотів і керівник зони посадки реально не бачили, під яким кутом Ту-154 заходить на посадку і чи дійсно він йде по глісаді. Вони постійно повторювали екіпажу, що літак заходить на посадку “по курсу, на глісаді”. Візуально бачити посадку польського літака заважав штучно створений туман.

У січні 2012 року у вечірній програмі ТСН телеканалу «1+1» був показаний сюжет, в якому спеціалісти при допомозі комп’ютерної графіки продемонстрували, як можна при допомозі відповідних технічних приборів підкорегувати захід літака на посадку, висоту і кут його посадки (глісаду).

Спеціалісти стверджували, що достатньо при сильному тумані або хмарності збільшити кут посадки (глісаду) літака лише на 2-3 градуси від правильної траєкторії, і його чекає неминуча загибель. Через погану видимість диспетчери, а головне — пілоти візуально не бачитимуть як літак заходить на посадку — “по курсу, на глісаді”, чи в стороні від посадкової смуги, не долітаючи до неї, що і трапилося з польським Ту-154 при заході на посадку (літак був на відстані до 500 метрів від початку посадкової смуги і лівіше від неї на 150 метрів).

Офіційна версія — «під час катастрофи загинули всі». Висновок експертів: вірогідність загибелі всіх людей у літаку польського президента така ж, якби вода з відкритого крана потекла не вниз, а вгору — просто до стелі. Тобто, ймовірність, що в даній катастрофі загинули всі 96 людей на борту літака ТУ-154, — нульова. У будь-якому випадку повинні бути уцілілі пасажири.

Уся справа в тому, що польський Ту-154 був підірваний ще в повітрі перед самим приземленням, а люди, які вижили після теракту, були добиті спецгрупою ФСБ Росії згідно з планом, затвердженим у Москві. Аналіз дає можливість назвати приблизне число розстріляних — не менше 20 людей.

За оцінкою медичних експертів, у цій катастрофі невпізнаними могли залишитися (перетворитися на непридатні до впізнання фрагменти тіл або дуже сильно обгорілі) максимум 20-25 осіб, які знаходилися в епіцентрі вибуху. Не всі під час катастрофи перебували в носовій частині літака. Великої пожежі, як такої, не було, фрагменти полум’я швидко погасили. Тіла, які не можна було впізнати, відправили до Москви буцімто для проведення ДНК-аналізу. Для цього не було ніякої необхідності! Адже решті загиблих, яких важко було впізнати, цей аналіз проводили в Смоленську. То для чого було в пожежному порядку гнати автомобілі в Москву з цими тілами?

Серед тих, кого відправили в Москву, були воєначальники, члени екіпажу, пасажири та охоронці президента Качинського, що змогли чинити опір убивцям із ФСБ, але всі вони були пристрелені. В московський Центр судової медицини доставили 29 тіл, щоб там, на мою думку, знищити сліди від куль.

Марія Шліпек, яка супроводжувала три польські сім’ї, які брали участь у впізнанні тіл в Центрі судової медицини в Москві, дала свідчення: «Тіла були без голів, що ускладнювало їх впізнання. Останки тіл, упаковані в мішки, були покладені в запаяні цинкові труни, які потім помістили у дерев’яні…»

Наруга над тілами

Ще у липні 2014 року Варшавська військова прокуратура порушила кримінальну справу за фактом наруги над тілами загиблих поляків і фальсифікації медичної документації і вимагала допитати 25 російських медичних експертів, які проводили розтин 29 жертв в Центрі судової медицини в Москві.

21 квітня 2016 року заступник генпрокурора Польщі Марек Пасенек заявив, що у понад 90% загиблих під Смоленськом поляків були виявлені грубі помилки у їхніх медичних документах. Встановили також факти підміни тіл, зокрема підміну тіла в Москві останнього польського президента в еміграції Ришарда Качорівського.

Польські ЗМІ писали, що прем’єр-міністр Дональд Туск і тодішнє керівництво Головної військової прокуратури Польщі знали про ці підміни, але приховали цю інформацію від родичів загиблих і заборонили проводити ексгумацію тіл.

Після приходу до влади партії Качинського «Право і справедливість» прокуратура створила групу судово-медичних експертів, яка зайнялася вивченням помилок у медичній документації. По завершенні роботи, відбулася зустріч прокурорів із членами сімей жертв, під час якої було вирішено питання про ексгумацію 83 тіл. Низка фахівців відзначають, що підміна тіл може становити третину і навіть більше в разі проведення ексгумації і нових аналізів ДНК.

Експерти стверджують, щоб приховати сліди вибухівки на тілі й у легенях жертв та кульових поранень, тіла більшості поляків були перетворені на фрагменти (біомасу), запаковані у мішки, які були запаяні у цинкових трунах. Ці труни польська влада Туска заборонила відкривати.

При проведенні ексгумації і судмедекспертиз 77 жертв виявлені 69 фрагментів тіл 26 чоловік, які були в трунах інших людей. Так, в труні загиблого генерала Влодзимежа Протасінського знайшли останки чотирьох чоловік, в труні Леха Качинського виявили фрагменти двох тіл.

В березні 2018 року польська сторона звернулася до Росії з проханням провести в Смоленську реконструкцію уламків літака Ту-154, але та відмовила.
МЗС РФ повідомило, що провести реконструкцію уламків літака на місці «без доторкання до них, зміни їх виду і особливих ознак» буцімто неможливо. Більш ідіотської відповіді росіян важко придумати.

Наголошу, що згідно з інструкцією Міжнародної організації цивільної авіації, реконструкція розбитого літака «дуже важлива і необхідна» для з’ясування причин катастрофи.

Прорахунок убивць

Думаю, що тепер усім зрозуміло, як було влаштовано знищення літака польського президента Качинського. За наказом Путіна російська диверсійна група ГРУ ГШ МО РФ підірвала термобаричним снарядом польський Ту-154 при заході на посадку.

Експерти не виключають, що була вчинена і прихована маніпуляція параметрів посадки. Зміна кута глісади лише на 2-3 градуси призведе до неминучої катастрофи! При цьому ні екіпаж, ні диспетчер по приладах, за наявності сильного туману, зміну глісади не помітять і будуть вважати, що літак заходить на посадку точно “по курсу, на глісаді”.

Коли ж льотчики бачили верхівки дерев і розуміли, що їх завели в пастку (як Іван Сусанін «ляхів»), вони зробити вже нічого не могли. Не вистачило часу. Саме тому, щоб приховати сліди злочину членів екіпажу, які вижили, і тих, хто міг чути їхні переговори, потрібно було добити на землі. До речі, останні секунди розмов у кабіні літака з військовими диспетчерами, зафіксованих у «чорних скриньках», за висновками експертів, навмисно були стерті й зашумлені.

Виконавці теракту, вчиненого за наказом Путіна, прорахувалися в тому, що серед уцілілих виявилися озброєні й хоробрі люди з охорони Качинського, які навіть у цьому стані вчинили дієвий опір. Спецгрупа ФСБ не змогла безперешкодно перестріляти поранених поляків за короткий ліміт часу. Довелося затриматися на місці розстрілу, де їх побачили люди, які підбігли, в першу чергу, Андрій Мендерій, який зафіксував усе на камеру мобільного телефона.

Усе, що відбувалося потім, пішло за розробленим у Кремлі планом. Місце катастрофи оточили, нікого до нього не допустили, вивезли тіла із слідами кульових поранень в Москву, прибрали сліди теракту і запустили машину російської брехні про обставини авіакатастрофи, як і після збиття російським «Буком» літака МН17.

Може виникнути запитання: чому Путін вирішив вчинити теракт на своїй території? Бо знищити літак і забезпечити надійне прикриття теракту можна лише на повністю підконтрольній російським спецслужбам території. Адже необхідний високочастотний електромагнітний імпульс на кілометри не відправиш, курсо-глісадну систему на диспетчерській вежі й у літаку може корегувати одночасно лише спеціаліст, який перебуває поруч із вежею, коли літак заходить на посадку, дальність прицільної стрільби вогнемету «Джміль» термобаричним снарядом до 1000 метрів.

По-друге, на своїй території — найкращі можливості замести сліди. Що й відбувалося з першої секунди після теракту проти польського Ту-154 і відбувається зараз, Аналогічно Москва діє і після збиття російським «Буком» малайзійського літака МН17.

Знищити докази: знайти кулі ФСБ в тілах пристрелених, в уламках літака і в деревах на місці розправи, підробити або стерти записи «чорних скриньок», надати такі параметри катастрофи, які необхідні для підтвердження брехливої версії про, нібито, «вину екіпажу, який не зумів здійснити посадку в складних погодних умовах». І багато чого іншого.

 

 

Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО, Герой України, генерал-лейтенант СБУ, почесний голова Спілки офіцерів України

(Далі буде)

Фото на головній сторінці: реконструкція підриву літака Ту-154 термобаричним зарядом.