На основі встановлених фактичних даних, висновків експертів, свідчень очевидців та отриманої конфіденційної інформації я дійшов висновку: за дорученням Путіна російські спецслужби над аеродромом «Смоленськ-Північний» створили штучний туман, а потім термобаричним снарядом підірвали літак президента Польщі Леха Качинського перед самим приземленням. Тих, хто вижив — пристрелили.
Редакционная строка
28.04.2020
Літак з президентом Польщі Качинським був підірваний термобаричним зарядом. Тих, хто вижив — пристрелили. Розслідування Григорія Омельченка. 3частина.
Лист пана Хамбура
Причини катастрофи літака Качинського у Смоленську перевіряла також прокуратура ФРН. Німці, як і поляки, вирішили встановити, чи не був президентський літак знищеним унаслідок теракту російських спецслужб. Німецьке законодавство дозволяє державним органам ФРН вивчити всі події, щодо яких існує підозра на теракт, навіть якщо жертвами є лише іноземці.
Правові процедури почалися завдяки представникові кількох польських сімей, які загинули в авіакатастрофі, Стефану Хамбуру, який направив лист канцлеру Ангелі Меркель із проханням розсекретити і надати доступ до всіх документів німецьких спецслужб, що належать до Смоленської катастрофи. Лист було направлено адвокатом у декілька інших німецьких відомств, у тому числі й генпрокурору Німеччини Гаральду Ранзі.
Про те, що німецькі спецслужби мають інформацію про Смоленську катастрофу, вказав у своїй книзі “Справа С, що зберігається під замком” журналіст Юрген Рот, мій добрий знайомий. Він послався на доповідну (на 3-х аркушах) німецького агента розвідки (свого давнього знайомого), яка в березні 2014 року була передана в штаб-квартиру БНД. Агент дізнався від своїх двох незалежних джерел із Росії та Польщі про те, що польську делегацію на чолі з президентом Качинським було знищено за допомогою теракту спецгрупою російських спецслужб. І це було зроблено у співробітництві з кимось із кола польської влади.
У вересні 2017 року, на 72-му році життя Юрген Рот помер.
Нова слідча група прокуратури Польщі зобов’язана офіційно звернутися по юридичну допомогу до Німеччини, щоб вона офіційно надала Польщі всі документи БНД щодо катастрофи польського літака. Думаю, що про результати буде відомо.
Польський Ту-154 і малайзійський МН17
Після збиття російським екіпажем ЗРК «Бук» 53-ї ЗРБ ППО ЗС РФ над окупованим Донбасом пасажирського літака «Малайзійських авіаліній» 17 липня 2014 року в польських ЗМІ розгорілася дискусія про зв’язок між загибеллю малайзійського літака МН17 і катастрофою польського Ту-154, яка сталася 10 квітня 2010 року під Смоленськом.
Матеріали розслідування обставин знищення МН17 мною опубліковані на сайті «Український репортер» і на сайті “Гордон”.
15 серпня 2014 року польський журналіст Рішард Маковський у своїй статті «Черговий звірячий теракт володарів із Кремля. Напад на літак «Малайзійських авіаліній» повинен торкатись передусім нас, поляків» писав: «Я знову подумки повертаюсь до Смоленської трагедії. Тим більше що на цей раз ми маємо ситуацію, коли йдеться про інтереси Росії. Багато людей в Польщі впевнені, що катастрофа польського Ту-154 під Смоленськом була не трагічною випадковістю, а терактом. Послідовність подій: санкції США, м’які санкції Європейського Союзу, падіння акцій на Московській фондовій біржі, погрози Путіна і падіння малайзійського літака в таких умовах, що відповідальність за нього можна покласти на Україну, тому що воно відбулося на її території (так само, як Росія поклала всю відповідальність за катастрофу польського літака на його екіпаж — Г. О.). Зараз сепаратисти не дають доступу незалежним спостерігачам до уламків пасажирського лайнеру. Чотири роки тому не можна було підійти і до уламків президентського літака Ту-154. Теракт проти літака «Малайзійських авіаліній» повинен торкатися передусім нас, поляків. Решта світу може бути наївною, але не ми».
У березні 2016 року міністр оборони Польщі Антоні Мацеревич на конференції «Сучасна політика: конфлікти і тероризм» в Торуні заявив: «Катастрофа літака президента Польщі Леха Качинського під Смоленськом була терактом. Сьогодні тероризм використовується проти західних держав як інструмент провокації потоку міграції з метою дестабілізації Європейського континенту.
Після Смоленської катастрофи ми можемо сказати, що Польща стала першою жертвою тероризму в рамках сучасного конфлікту, який розігрується на наших очах. Ми прекрасно бачимо це на прикладі історії останніх десяти років. Без сумніву, збройному нападу на Грузію передувала внутрішня диверсія. Без сумніву, метою того, що трапилося під Смоленськом, було позбавлення Польщі лідерства, яке вело нас до незалежності.
Черговими кроками були напад на Україну, окупація промислової частини країни, знищення літака «Малайзійських авіаліній», втручання в ситуацію в Сирії».
Офіційний представник Слідчого комітету Росії Володимир Маркін назвав «безглуздою» цю заяву Мацеревича, а прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков додав, що твердження Мацеревича є «голослівним, необ’єктивним і немає нічого спільного з реальними обставинами цієї трагедії».
Народне прислів’я говорить: знає кіт, чиє сало з’їв. Нагадаю Маркіну і Пєскову, коли керівники польського уряду в еміграції запитали у Сталіна, де перебувають польські генерали і офіцери, яких тримали у таборах і в’язницях НКВС, то Сталін відповів, що «вони втекли в Маньчжурію…». Проте, згодом стало відомо, що «Маньчжурією» виявився Катинський ліс, де весною 1940 року було розстріляно майже 22 тис. польських військовополонених за письмовим наказом Сталіна і Берії…
У режимі онлайн
Багато хто бачив повне відео спецоперації під кодовою назвою «Спис Нептуна», яку проводили американські «Морські котики» в ніч на 1 травня 2011 року в передмісті Абботтабаді у Пакистані, в ході якої був убитий лідер ісламської терористичної організації «Аль-Каїда» Усама бен Ладен. Міні-камери, закріплені на шоломах бійців спецназу, відображали кожну мить операції, яка передавалася через супутник у Вашингтон.
Президент США Барак Обама з віце-президентом Джо Байденом та членами групи національної безпеки країни спостерігали в прямому масштабі часу за ходом операції впродовж 40 хвилин у залі ситуаційного центру Білого Дому.
Зауважу, Обама не був першим, що стежив за ходом спецоперації у прямому ефірі. За моїми даними, роком раніше, 10 квітня 2010 року, прем’єр-міністр Росії Путін разом із керівниками спецслужб у режимі онлайн упродовж 25-30 хвилин слідкував за ходом операції «Іван Сусанін» спецназу ГРУ і ФСБ зі знищення літака Ту-154 з президентом Польщі Лехом Качинським на борту.
Думаю, що прийде час і світ побачить зазначене відео Путіна, як свого часу зміг ознайомитися з цілком таємними документами його кумирів Сталіна і Берії про розстріл польських військовополонених весною 1940 року, які «Український репортер» опублікував у моїй статті «Злочин без покарання: від Катинської трагедії до Смоленської авіакатастрофи».
Не дивно, що Росія монополізувала розслідування кримінальної справи, порушеної за фактом авіакатастрофи польського літака, яке до цього часу не завершене. Окрім того, польській стороні, незважаючи на неодноразові прохання, так і не повернуті уламки літака, який є власністю Польщі, не передані оригінали записів усіх розмов і бортові самописці літака, не надані всі матеріали досудового слідства.
Трагічні паралелі при розслідуванні Ту-154 і МН17
18 листопада 2015 року на директора Київського НДІСЕ, провідного в Україні експерта-вибухотехніка, що має міжнародний сертифікат, генерал-майора Олександра Рувіна було вчинено замах на вбивство (отримав три кульові тяжкі поранення) біля свого будинку.
Саме під його керівництвом була проведена унікальна порівняльна біохімічна експертиза елементів ураження російської ракети, запущеної з “Бука” 53-ї ЗРБ ППО ЗС РФ і боєголовок українських зенітних ракет «земля-повітря» і ракет «повітря-повітря», яка довела непричетність України до збиття малайзійського літака МН17.
За п’ять днів (23 листопада) Рувін мав у Гаазі доповідати генеральному прокурору Нідерландів, який здійснює процесуальне керівництво у справі МН17, результати експертизи.
Замах на життя Рувіна не дав йому можливості вчасно подати в Міжнародну слідчу групу (де він представлений експертом від України) всі результати експертизи. Після лікування за кордоном і повернення в Україну на Рувіна був вчинений повторний замах — стріляли в автомобіль, у якому він їздив. На щастя, Рувіна не було за кермом.
11 квітня 2016 року головний військовий прокурор Анатолій Матіос заявив, що кілер та інші учасники, які брали участь у підготовці замаху, затримані. Замах на життя Рувіна було замовлено й організовано з сусідньої держави. Конкретизую — з Росії, з центру спеціальних операцій ГРУ ГШ ЗС РФ.
16 жовтня 2010 року в Польщі було вбито експерта з авіакатастроф, професора Технічного університету Силезії, доктора наук, головного спеціаліста з комп’ютерного управління літаками Еугніуша Врубеля (колишнього заступника міністра транспорту Польщі), який входив до складу слідчої комісії польського Сейму з розслідування причин катастрофи президентського літака Ту-154 під Смоленськом.
Він готував експертні висновки для польської прокуратури з аналізом висновків російської комісії МАК. Врубель встановив фактичні дані, які вказували на підрив літака і його руйнування ще в повітрі.
Міністр транспорту Польщі Єжи Полячик заявив, що незадовго до смерті Врубель у ході приватної розмови на одній міжнародній конференції розповів, що він не вірить, що викладені на аеродромі Смоленськ-Північний уламки якогось літака належать польському літаку, який був підірваний перед посадкою.
Зазначу, про вбивство Врубеля повідомило лише декілька польських опозиційних (на той час) ЗМІ і не повідомило жодне видання Росії, хоча його робота була тісно пов’язана з діяльністю МАК. Його вбивство, без сумніву, представляло цікавість для читачів у Росії.
Польська поліція і прокуратура, за повідомленням польських ЗМІ, “повісили” вбивство на “психічно хворого” сина, який у суді заявив, що “прокурори брешуть, що він зізнався у вбивстві батька. Убивство він не вчиняв, його скоїв хтось інший”.
Сина сховали в психіатричну лікарню, щоб “не казав зайвого”, а справу закрили.
Єжи Полячек заявив, що він “абсолютно не вірить у поліцейське твердження про причетність сина Врубеля до вбивства батька, оскільки сім’я суворо християнська і ніяких конфліктів у ній ніколи не було, він добре знає цю сім’ю”.
Варто подивитися правді в очі
Ще в грудні 2017 року міністр оборони Польщі Антоній Мацеревич в ефірі “Польського радіо” заявив: “Варто, щоб президент Путін, який на той час як прем’єр-міністр очолював роботу комісії з розслідування Смоленської катастрофи, нарешті подивився правді в очі: два вибухи, які остаточно знищили Ту-154, безперечно було ідентифіковано офіційною експертизою, яку замовила державна комісія під керівництвом тодішнього глави МВС Польщі Міллером. Спроби приховати цю правду нещодавно було виявлено, і президент Путін повинен мати відвагу, аби взяти на себе відповідальність за те, що сталося, а не ображати країну, лідери якої загинули під Смоленськом, біля Катині”.
“Зараз настав відповідний час, щоб російська влада подивилася правді в очі, віддала безправно утримуваний розбитий літак і “чорні скриньки”, а також усі навігаційні прибори. Залишаючи у себе ці фундаментальні докази, Росія намагається уникнути відповідальності та ускладнити розслідування цієї трагедії”,- підкреслив Антоній Мацеревич.
У жовтні 2018 року ПАРЄ прийняла резолюцію, у якій закликала Росію повернути Польщі уламки літака Ту-154 на підставі Конвенції про міжнародну цивільну авіацію. В додатку №13 до Конвенції вказано, що держава, у якій сталася аварія, ПОВИННА повернути уламки та інші матеріали, у якій повітряне судно було зареєстроване, після вивчення ТЕХНІЧНИХ причин катастрофи.
Проте з січня 2011 року Росія категорично відмовляється повернути Польщі уламки її літака, який зазнав катастрофи під Смоленськом 10 квітня 2010 року.
ПАРАЛЕЛЬ. Міжнародні європейські інституції (ЄС, Європарламент, НАТО), лідери країн світу неодноразово зверталися до Росії з приводу збиття російським “Буком” малайзійського літака МН17, пропонуючи визнати провину за збиття літака, виплатити родичам загиблих компенсації, вибачитися перед ними, сприяти розслідуванню справи і притягненню винних до відповідальності (останнє, навіть, записано в резолюції РБ ООН).
Проте з кривавого кремлівського карлика Путіна як з гуски вода (так говорять про людей, байдужих до справедливих зауважень інших).
Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО, Герой України, генерал-лейтенант СБУ, почесний голова Спілки офіцерів України
(Далі буде)
Фото на головній сторінці: реконструкція підриву літака Ту-154 термобаричним зарядом.