Редакционная строка
09.11.2020
У понеділок, 9 листопада, в Україні відзначають День української писемності та мови. День встановлений указом президента України 6 листопада 1997 року “на підтримку ініціативи громадських організацій… в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця”.
Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців – понад 45 млн, більшість яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українська є другою чи третьою слов’янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови – полянського, деревлянського та сіверянського. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю, зрідка – латинку в різних варіантах. З погляду лексики найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики).
Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї з боку кремлівських можновладців та місцевих українофобів і русифікаторів не припиняються.
“Мова має визначальну роль для національної ідентичності, єдності та майбутнього української держави. Тому захист мови, як і захист нашої Незалежності, територіальної цілісності, – наша провідна справа!”, – наголосив Уповноважений Верховної Ради із захисту державної мови Тарас Кремінь.