Киевская Русь - Украина

Боже та Київська Русь-Україна - понад усе!

Информационный портал   email: kievrus.ua.com@gmail.com


29.03.2024

Подивись в мої очі, враже
Герб Украины

Усі загиблі на Донбасі 2020 року - пам`ятаємо їх імена (https://gazeta.ua/)

10:48 12-01-2021


Редакционная строка

12.01.2021

 

 

 

 

У 2020 році внаслідок бойових дій у зоні загинули 56 українських воїнів. Серед них 55 чоловіків і одна жінка, які втратили життя від обстрілів, підривів на мінах та вогню снайперів.

Найбільше полеглих на фронті у 2020-му було в березні – 12. У серпні й грудні обійшлося без бойових втрат.

Серед загиблих - п'ятеро офіцерів та командир батальйону поліції ''Луганськ-1''.

За даними Генштабу, у 2020 році загалом загинуло 119 військових Збройних сил України. Із них офіційне число бойових втрат ЗСУ на фронті – 56, решта небойові втрати. Найбільш напруженими ділянками фронту, за числом порушень противником режиму припинення вогню, залишаються Маріупольський, Авдіївський, Торецький та Попаснянський напрямки.

Поранених за рік, за даними Генштабу, було 335 бійців. З них за час перемир'я - 18.

Січень

Сергій Дичек, 47 років

Водій-санітар медичної роти 130-го окремого розвідувального батальйону. Підірвався 5 січня у районі хутора Вільний на Луганщині. Його вантажівка ГАЗ-66 наїхала на невідомий вибуховий пристрій.

 
Автор: штаб ООС
Сергій Дичек загинув на Луганщині
Сергій Дичек загинув на Луганщині

Народився 20 липня 1972 року у Волочиську Хмельницької області. Боєць воював з весни 2015 року.

Похований у селі Богданівка Волочиського району Хмельниччини. Залишилися дружина, двоє синів, дочка від першого шлюбу.

Сергій Рацун, 43 роки

Водій-механік бойової машини піхоти у 93-й бригаді ''Холодний яр''. Загинув від кулі снайпера 5 січня позиції неподалік села Кримське Новоайдарівського району Луганщини.

 
Автор: штаб ООС
Сергій Рацун був одним з найдосвідченіших водіїв-механіків БМП
Сергій Рацун був одним з найдосвідченіших водіїв-механіків БМП

Народився 28 жовтня 1976 року в селі Москвитянівка Полонського району Хмельниччини. Мешкав у місті Славута. Воював з перервами з 2014-го року. Був одним з найкращих і найдосвідченіших механіків-водіїв бригади.

Похований на Новому кладовищі міста Славута на Хмельниччині. Залишилися дочка, пасинок, мати і брати.

Микола Довженко, 23 роки

Старший стрілець 28-ї механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу. Отримав поранення 9 січня під час стрілянини на позиціях у районі Красногорівки на Донеччині. Помер наступного дня у лікарні.

 
Автор: штаб ООС
Микола Довженко служив спершу сапером-розвідником
Микола Довженко служив спершу сапером-розвідником

Народився 26 липня 1996 року в селі Цибулівка Великомихайлівського району Одеської області. У Збройні сили пішов у 2017 році добровольцем.

Похований у селі Цибулівка. Залишилися цивільна дружина, донька.

 

Олексій Кучкін, 24 роки

Старший стрілець 92-ї окремої механізованої бригади ім. кошового отамана Івана Сірка. 15 січня ворожий снайпер влучив молодому воїнові просто в обличчя. Олексія госпіталізували, але врятувати його життя медикам не вдалося.

 
Автор: штаб ООС
Олексій Кучкін вперше на фронт поїхав о 2016 році
Олексій Кучкін вперше на фронт поїхав о 2016 році

Народився 22 березня 1995 року в селі Первухинка Богодухівського району Харківської області. На фронт пішов у травні 2016 року.

Похований на Алеї Слави військового цвинтаря у Кам'янському на Дніпропетровщині. Залишилися дружина та син.

Ігор Хімічук, 29 років

Служив на посаді водія відділення забезпечення Чуднівського РВК. Звідти був відряджений до 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних запорожців. Загинув 16 січня поблизу села Новозванівка Попаснянського району Луганщини від кулі снайпера.

 
Автор: штаб ООС
Ігор Хімічук служив у військкоматі
Ігор Хімічук служив у військкоматі

Народився 7 червня 1990 року в місті Чуднів на Житомирщині. На фронті з 2015-го, був бійцем батальйону оперативного призначення Нацгвардії імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького.

Похований у Чуднові. Залишилися дружина та син.

Валерій "Морячок" Закусило, 32 роки

Кулеметник 72-ї бригади ім. Чорних запорожців. Загинув 18 січня в Попаснянському районі Луганської області від кульового поранення в голову під час ворожого обстрілу.

 
Автор: штаб ООС
Валерій Закусило народився у Латвії
Валерій Закусило народився у Латвії

Народився 27 жовтня 1987 року в Латвії. На війні з самого початку - ''Морячок'' служив за контрактом ще до початку конфлікту.

Похований у Білій Церкві на Алеї слави кладовища "Сухий Яр". Залишилися дружина, дві донечки.

Олександр ''Кеп'' Слободянюк, 48 років

Молодший сержант 72-ї бригади ім. Чорних запорожців. Загинув 19 січня після пострілу снайпера на Попаснянському напрямку на Луганщині.

 
Автор: штаб ООС
Олександр Свободанюк служив у міліції до війни
Олександр Свободанюк служив у міліції до війни

Народився 7 січня 1972 року на Одещині, в сім'ї військових. Потім разом із батьками мешкав у місті Первомайськ Миколаївської області. ''Кеп'' служив у прикордонних військах, у 2015-2016 роках – у 80-й десантно-штурмовій бригаді. Згодом підписав контракт із ''чорними запорожцями''.

Похований у Первомайську. Залишилося двоє дітей, батьки та сестра.

Василь Муха, 31 рік

Командир-машини у 37-го окремого мотопіхотного батальйону "Запоріжжя" 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади. Загинув під час відбиття атаки ворога у районі селища Опитне Ясинуватського району Донеччини 20 січня. У нього влучило три кулі.

 
Автор: штаб ООС
Василь Муха до війни працював будівельником у РФ
Василь Муха до війни працював будівельником у РФ

Народився 6 квітня 1988 року в селі Піски-Радьківські Борівського району на Харківщині. До війни був будівельником, підписав контракт із ЗСУ у 2016-му.

Похований у селі Піски-Радьківські. Залишився тільки батько.

Микола Сорочук, 22 роки

Старший солдат 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Загинув 22 січня в районі Водяного Волноваського району на Донеччині рід час обстрілу позицій ЗСУ зі стрілецької зброї.

 
Автор: штаб ООС
Микола Сорочук мав фах електрозварювальника
Микола Сорочук мав фах електрозварювальника

Народився 23 травня 1997 року в селі Чорниж Маневицького району на Волині. З 2000-го мешкав у селі Лище під Луцьком.

Похований на Алеї почесних поховань міського цвинтаря Луцька. Залишилися мати і сестра.

Євген Щуренко, 42 роки

Старший механік-водій у 1-му батальйоні 28-ї окремої механізованої бригади. Загинув від уламкового поранення у голову поблизу міста Красногорівкана Донеччині.

 
Автор: штаб ООС
Євген Щуренко загинув під час обстрілу його машини з СПГ
Євген Щуренко загинув під час обстрілу його машини з СПГ

Народився 27 січня 1978 року в селі Ліски Кілійського району Одеської області. Контракт підписав у серпні 2019-го.

Похований у Кілії. Залишилися дружина, син.

Антон Хоба, 28 років

Командир інженерно-саперного взводу інженерно-саперного відділення 58-ї окремої мотопіхотної бригади. 26 січня в районі селища Північне Донецької області підірвався на міні.

 
Автор: штаб ООС
Антон Хоба воював у Донецькому аеропорту
Антон Хоба воював у Донецькому аеропорту

Народився 5 листопада 1992 року в місті Шостка Сумської області. На війні з самого початку воював добровольцем, воював під Донецьким аеропортом. Останній контракт з 58-ю бригадою.

Поховали бійця на Алеї Слави у Шостці. Залишилися батьки і брат.

Лютий

Клавдія Ситник, 34 роки

Старший бойовий медик механізованої роти у 93-й бригаді ''Холодний яр''. Загинула 1 лютого близько 13:30 поблизу селища Новотошківське Попаснянського району.

 
Автор: штаб ООС
Клавдія Ситник  - єдина жінка, яка загинула у 2020 році на фронті
Клавдія Ситник - єдина жінка, яка загинула у 2020 році на фронті

Народилася 24 лютого 1986 року у селищі Зачепилівка Харківської області.3-річний контракт на службу жінка підписала в лютому 2017-го.

Похована у селищі Зачепилівка. Залишилися батьки, сестра та дочка 2008 року народження.

Максим "Хітмен" Хітайлов, 22 роки

Гранатометник мотопіхотного батальйону 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних запорожців. Загинув у бою за спостережний пункт "Баня" на Луганщині 18 лютого. Був убитий кулею ворожого снайпера в голову. Його тіло залишилося в "сірій зоні" і за два дні його віддали бойовики.

 
Автор: штаб ООС
Максим Хітайлов закінчив Миргородський художньо-промисловий коледж ім. Гоголя
Максим Хітайлов закінчив Миргородський художньо-промисловий коледж ім. Гоголя

Народився 7 жовтня 1997 року у Великій Знам'янці Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області. У квітні 2019-го вступив до ЗСУ на військову службу за контрактом.

Похований у Полтаві. У Максима залишилися мати і брат.

Дмитро Гринь, 27 років

Старший водій мотопіхотного відділення 13-го батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади. 26 лютого під час виконання бойових завдань поблизу Майорська боєць підірвався на невстановленому вибуховому пристрої.

 
Автор: штаб ООС
Дмитра Гриня поховали поруч із його найкращим другом дитинства Антоном Хобою, який за місяць до того загинув  на війні
Дмитра Гриня поховали поруч із його найкращим другом дитинства Антоном Хобою, який за місяць до того загинув на війні

Народився 15 липня 1992 року в місті Шостка Сумської області. На службу в ЗСУ він був призваний у вересні 2014 року. А з січня 2019-го служив уже за контрактом.

Похований на цвинтарі міста Шостка. Залишилися батьки, бабуся, сестра і брат.

Володимир ''Фед'' Федченко, 46 років

Головний сержант взводу 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр". Загинув поблизу Новотошківського Попаснянського району Луганщини 27 лютого. Ворожий снайпер вбив його, у той момент, коли ''Фед'' надавав допомогу пораненому побратиму.

 
Автор: штаб ООС
Володимир Федченко загинув під час обстрілу
Володимир Федченко загинув під час обстрілу

Народився 5 травня 1973 року в селі Нещеретове Білокуракинського Луганської області. У 93-тю бригаду прийшов у грудні 2016 року. На війні з 2014-го.

Похований у рідному селі. Залишилися дружина і четверо дітей.

Березень

Сергій Руських, 41 рік

Сержант 46-ї окремої десантно-штурмової бригади. 1 березня боєць загинув у Станично-Луганському районі Луганської області під час підвезення продуктів на позиції українських захисників. Окупанти поцілили у його автомобіль з протитанкового ракетного комплексу.

 
Автор: штаб ООС
Сергій Руських працював спершу на меткомбінаті “Азовсталь”, потім – у Маріупольському порту
Сергій Руських працював спершу на меткомбінаті “Азовсталь”, потім – у Маріупольському порту

Народився 31 січня 1979 року в Маріуполі. На військовій службі з 2018 року.

Похований на Алеї слави Старокримського кладовища в Маріуполі. Залишилися мати, дружина та маленька донька.

Володимир Черненко, 25 років

Головний сержант 1-го механізованого взводу 1-ї механізованої роти 13 батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади. 3 березня боєць загинув від кулі снайпера.

 
Автор: штаб ООС
Володимир Черненко народився у багатодітній родині. У нього двоє братів та троє сестер
Володимир Черненко народився у багатодітній родині. У нього двоє братів та троє сестер

Народився 28 січня 1995 року в селі Мамекине Новгород-Сіверського району на Чернігівщині. У травні 2015 року Володимир пішов на строкову службу, а1 березня 2017-го – підписав контракт із ЗСУ.

Поховали Черненка у рідному селі. Залишилися двоє братів і троє сестер.

Дмитро Осичкін, 27 років

Старший солдат 34-го батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади ім. кошового отамана Костя Гордієнка. 5 березня підірвався на невстановленому вибуховому пристрої поблизу селища Піски під Донецьком.

 

 
Автор: штаб ООС
 Дмитро Осичкін був командиром бойової машини механізованого взводу
Дмитро Осичкін був командиром бойової машини механізованого взводу

 

Народився 20 квітня 1993 року у селі Новогригорівка Генічеського району Херсонської області.

Поховали воїна в Новогригорівці. Залишилися батьки й сестра.

 

Дмитро ''Фірс'' Фірсов, 40 років

Командир взводу механізованого батальйону 93-ї бригади ''Холодний яр''. 6 березня підірвався на БМП, отримав несумісні з життям травми, під Кримським на Луганщині.

 
Автор: штаб ООС
Дмитро Фірсов був добровольцем у батальйоні “Донбас”, допомагав евакуйовувати українських бійців з іловайського котла
Дмитро Фірсов був добровольцем у батальйоні “Донбас”, допомагав евакуйовувати українських бійців з іловайського котла

Народився 5 січня 1980 року в Грузії у родині військовослужбовців. Згодом сім'я переїхала в Донецьк. Пішовши на фронт солдатом, дослужився до лейтенанта. Указом президента у 2015 році був нагороджений медаллю "Захиснику Вітчизни".

Похований на Алеї слави міського кладовища Вінниці. Залишилися дружина та син.

Євген Черних, 29 років

Солдат 57-й окремої мотопіхотної бригади. Черних загинув 8 березня, коли російські окупанти обстріляли вантажівку Об'єднаних сил, яка рухалася до позицій українських військовослужбовців у районі селища Опитне на Донеччині.

 
Автор: штаб ООС
Євген Черних у 2014 році обороняв Мар`їнку
Євген Черних у 2014 році обороняв Мар'їнку

Народився 9 січня 1991 року в селі Райське (Новокаховська ОТГ) Херсонської області. БУв на війні у 2014-му та служив у 28 бригаді. Після звільнення із ЗСУ повернувся на рідну Херсонщину, де до 2019-го працював у КП "Муніципальна охорона". У січні 2020 року підписв новий контракт.

Похований у рідному Райському. Залишилися батьки.

Богдан Петренко, 23 роки

Старший навідник гранатометного взводу 72-ї механізованої бригади ім. Чорних запорожців. 10 березня помер, так і не прийшовши до тями у госпіталі. Отримав поранення 4 березня під Оріховим на Луганщині.

 
Автор: штаб ООС
 Богдан Петренко боровся за життя шість днів
Богдан Петренко боровся за життя шість днів

Народився 3 січня 1997 року в селі Кощіївка Фастівського району Київської області.

Поховали бійця на Алеї слави Інтернаціонального кладовища у Фастові. Залишилися батьки, сестра і трирічний син.

Віктор "АК" Солтис, 33 роки

Командир розвідувального відділення 131-го окремого розвідувального батальйону. 10 березня окупанти у районі селища Піски, із протитанкового ракетного комплексу, підбили вантажівку ГАЗ-66, у якій їхали військові 131-го окремого розвідувального батальйону ЗСУ. Віктор Солтис загинув одразу, його побратим Андрій Ведешин помер від ран під час евакуації.

 
Автор: штаб ООС
Віктор Солтис мав позивний “АК”
Віктор Солтис мав позивний “АК”

Народився 2 жовтня 1986 року в селі Володимирівка Петрівського району Кіровоградської області. У 2017 році підписав контракт із ЗСУ. Через рік, у липні 2018-го, продовжив контракт на ще один термін.

Поховали "АК" у Володимирівці. Залишилися мати, сестра, дружина та дві доньки.

Андрій "Бармен" Ведешин, 34 роки

Сержант 131-го окремого розвідувального батальйону ЗСУ. Ведешин отримав поранення несумісне із життям 10 березня, коли у вантажівку ЗСУ влучила ракета з російського ПТРК.

 
Автор: штаб ООС
Андрій Ведешин Національну юридичну академію в Харкові й повернувся в рідне село – працювати дільничним інспектором поліції
Андрій Ведешин Національну юридичну академію в Харкові й повернувся в рідне село – працювати дільничним інспектором поліції

Народився 4 лютого 1986 року в селі Кинашів Тульчинського району на Вінниччині. Андрій підписав контракт на службу в Збройних силах у травні 2017 року.

Похований у рідному селі. Залишилися мати, старший брат, дружина і донька.

Ілля "Князь" Пережогін, 26 років

Молодший сержант 131-го окремого розвідувального батальйону ЗСУ. 10 березня у ''Князя'' поцілив ворожий снайпер під селищем Піски на Донеччині.

 
Автор: штаб ООС
Ілля Пережогін служив у 56-й окремій мотопіхотній та 28-й окремій механізованій бригадах
Ілля Пережогін служив у 56-й окремій мотопіхотній та 28-й окремій механізованій бригадах

Народився 13 листопада 1993 року в Молдові. У дев'ятирічному віці переїхав у село Орлівка Ренійського району Одеської області, де жила його бабуся. У 2017 році він пішов у військо. Служив у 56-й окремій мотопіхотній та 28-й окремій механізованій бригадах, брав участь у бойових діях. Із 2019 року – у 131-му батальйоні.

Поховали Іллю в Орлівці. Залишилися бабуся і сестри.

Олексій Золін, 36 років

Сержант 30-ї механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького. Загинув від кулі снайпера увечері 19 березня в районі Новоолександрівки Попаснянського району на Луганщині.

 
Автор: штаб ООС
Батько Олексія Золіна – військовий, підполковник запасу, учасник бойових дій, учасник АТО
Батько Олексія Золіна – військовий, підполковник запасу, учасник бойових дій, учасник АТО

Народився 11 липня 1984 року у Житомирі. у січні 2015-го був мобілізований до ЗСУ, відвоював одну мобілізацію. На початку 2018 року підписав контракт з 95 десантно-штурмовою бригадою. Згодом перейшов до лав 30-ки.

Похований на Смолянському військовому кладовищі Житомира. Лишилися батьки, трирічна донечка і сестра.

Володимир Мовчанюк, 36 років

Сержант 17-го батальйону 57-ї мотопіхотної бригади. Загинув 30 березня від кулі снайпера на позиції між селами Первомайське і Невельське на Донеччині.

 
Автор: штаб ООС
Володимир Мовчанюк був неодружений
Володимир Мовчанюк був неодружений

Народився 11 вересня 1983 року, мешканець села Андрушівка Погребищенського району Вінницької області.

Служив у ЗСУ з травня 2015 року. Відтоді двічі продовжував контракт.

Похований у рідному селі. Мовчанюк був неодружений.

Олександр Маланчук, 22 роки

Командир взводу 3-го взводу 1-ї гірсько-штурмової роти 8 батальйону 10-ї гірсько-штурмової бригади ЗСУ. 31 березня отримав смертельне поранення внаслідок бойових дій на Донеччині.

 
Автор: штаб ООС
Начальник НАСВ ім. гетьмана Сагайдачного Павло Ткачук розповів, що Олександр Маланчук закінчив навчальний заклад минулого року за спеціалізацією “Управління діями механізованих підрозділів”.
Начальник НАСВ ім. гетьмана Сагайдачного Павло Ткачук розповів, що Олександр Маланчук закінчив навчальний заклад минулого року за спеціалізацією “Управління діями механізованих підрозділів”.

Народився 26 вересня 1998 року у Чернівцях. 24 липня 2020-го, відповідно до указу президента України, Олександр Маланчук нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Похований у Чернівцях. Вдома залишились батьки.

Квітень

Олексій "Лєший" Купріков, 49 років

Механік-водій механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр". Загинув під час обстрілу позиції бригади біля Кримського на Донеччині 9 квітня, зазнавши множинних осколкових поранень.

 
Автор: штаб ООС
Олексій Купріков отримав позивний “Лєший”, бо дуже любив ліс
Олексій Купріков отримав позивний “Лєший”, бо дуже любив ліс

Народився 13 січня 1971 року в Росії, у Читинській області. Жив у селищі Черкаське Новомосковського району на Дніпропетровщині. Олексій вирішив піти на війну, після того як на фронті загинув його друг. Контракт із ЗСУ підписав у листопаді 2018 року.

 

Похований у селищі Черкаське. Залишилися цивільна дружина, 19-річний син, мама та рідна сестра.

Леонід "Барон" Скакуненко, 33 роки

Навідник у механізованому батальйоні 93-ї бригади "Холодний Яр". 12 квітня окупанти обстріляли позиції бригади поблизу Кримського на Луганщині з ручних протитанкових гранатометів. Леонід, який саме перебував на бойовому чергуванні, отримав поранення, несумісні з життям.

 
Автор: штаб ООС
Леонід Скакуненко не дожив десять днів до свого 33-ліття
Леонід Скакуненко не дожив десять днів до свого 33-ліття

Народився 22 квітня 1987 року в селищі Лихівка П'ятихатського району на Дніпропетровщині. ''Барон'' у 2014 році служив у Нацгвардії, згодом повернувся на війну вже у Збройних силах, з якими підписав контракт.

Поховали бійця у рідній Лихівці. Залишилися дружина, син від першого шлюбу, сестра.

Андрій Шинкарук, 29 років

Командир механізованого взводу 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу. Загинув 20 квітня, коли бойовики відкрили вогонь по позиціях Об'єднаних сил поблизу Мар'їнки на Донеччині з протитанкового гранатомета.

 
Автор: штаб ООС
 Андрій Шинкарук вивчився на офіцера у 2019 році
Андрій Шинкарук вивчився на офіцера у 2019 році

Народився 16 липня 1991 року в місті Любомль Волинської області. Був у першій хвилі мобілізованих. Брав участь в АТО в складі 1-го окремого мотопіхотного батальйону "Волинь", воював у районі Дебальцевого.

Після демобілізації у 2015-му юнак вирішив присвятити себе військовій кар'єрі. Тож пішов навчатися в Національну академію Сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного у Львові, яку закінчив 2019 року за спеціалізацією "Управління діями підрозділів механізованих військ".

Лейтенанта поховали у Любомилі.

Олексій Лісін, 30 років

Солдат 93-ї бригади "Холодний Яр". Загинув на бойовому посту ввечері 28 квітня у районі Жолобок-Кримське на Луганщині.

 
Автор: штаб ООС
Олексій Лісін втратив обох батьків та будинок у пожежі
Олексій Лісін втратив обох батьків та будинок у пожежі

Народився 30 березня 1990 року у селі Гірке Гуляйпільського району Запоріжжя. До армії Олексій працював далекобійником у Дніпрі, де мешкав із батьками. Приєднався до 93-ї бригади у 2019-му, коли підрозділ стояв на Авдіївському напрямку на Донеччині.

Похований у рідному селі Гірке. В Олексія лишилися 12-річна донька від першого шлюбу Ліда, кохана дівчина Ліля, з якою він планував одружитись, старенька бабуся, молодший брат Микола, старша сестра Тетяна.

Травень

Олександр Карпика, 24 роки

Хімік відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту 12-го окремого полку оперативного призначення. Загинув від кулі снайпера 13 травня у зоні відповідальності 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького поблизу Катеринівки в Попаснянському районі.

 
Автор: штаб ООС
Медики Старобільської лікарні боролися за життя Олександра Карпики кілька годин
Медики Старобільської лікарні боролися за життя Олександра Карпики кілька годин

Народився 25 березня 1996 року в Старобільську на Луганщині. Згодом родина переїхала у Вінницьку область, в село Буди Тростянецького району. Навесні 2016-го прийшла повістка на строкову службу, вирішив одразу підписати контракт із ЗСУ. Казав, що мріє в майбутньому стати офіцером. Через три роки – підписав контракт удруге.

Поховали Олександра Карпику у селі Буди на Волині.

Залишилися мати, вітчим, двоє молодших братів та сестра.

Сергій ''Сєдой'' Губанов, 45 років

Командир батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Луганськ-1". Загинув 20 травня біля Трьохізбенки - підірвався на міні.

 
Автор: штаб ООС
Сергій Губанов отримав зірку героя України
Сергій Губанов отримав зірку героя України

Народився 21 червня 1975 року в Стаханові (нині – окупована Кадіївка) Луганської області. З 1995 року, він пройшов шлях від оперативника карного розшуку Стахановської міського відділу міліції до начальника Луганського міського управління. Паралельно закінчив спершу Донецький інститут внутрішніх справ, а потім – Національну академію ВС у Києві. Побував у 2014 році у полоні бойовиків.

Похований у Сіверськодонецьку. Залишилась дружина та батьки, які зреклися сина-"бандерівця".

Євген Сафонов, 31 рік

Боєць 93-ї бригади ''Холодний яр''. Загинув 21 травня під час обтрілу вантажівки "Урал-375", на якій пересувались бійці бригади. Сафонов загинув на місці. Ще п'ятеро його товаришів отримали уламкові поранення та контузії, але важкопоранених серед них не було.

 
Автор: штаб ООС
Євген Сафонов загинув на місці. Ще п’ятеро його товаришів отримали уламкові поранення та контузії
Євген Сафонов загинув на місці. Ще п’ятеро його товаришів отримали уламкові поранення та контузії

Народився він 25 листопада 1988 року в місті Павлоград Дніпропетровської області. Сафонов воював у складі добровольчого батальйону ЗСУ "Айдар". Потім демобілізувався, а в січні 2019 року знову повернувся до війська. На цей раз – у 93-тю окрему танкову бригаду "Холодний Яр", де був номером обслуги у протитанковому дивізіоні.

Поховали Євгена Сафонова в Павлограді. Залишилися мати, брат, дружина і 2-річний син.

Віталій Лімборський, 24 роки

Молодший сержант 363-го батальйону охорони і обслуговування ОК "Південь". 26 травня під Мар'їнкою на Донеччині, позицію ЛІмборського обстріляли з великокаліберних кулеметів та снайперської зброї. Віталій, який стояв біля бійниці та вів спостереження, загинув від кульового поранення в голову.

 
Автор: штаб ООС
Віталій Лімборський закінчив Знам’янське профтехучилище, вивчився на залізничника
Віталій Лімборський закінчив Знам’янське профтехучилище, вивчився на залізничника

Народився 20 березня 1996 року в селі Суботці Знам'янського району Кіровоградської області. Потрапивши в армію на строкову службу, вирішив залишитися у війську. І пішов служити за контрактом у 363-й батальйон охорони і обслуговування ОК "Південь". Молодший сержант, командир 3-го відділення охорони 2-го взводу охорони.

Поховали воїна в рідних Суботцях. Залишилися батьки та молодший брат.

Продовження у слідуючому файлі.

 

 

Автор: Андрій Жигайло