Редакционная строка
14.01.2021
Єлизавета Ясько (Фото: lisayasko.com)
Депутатка від Слуги народу розповіла про роль Банкової у своєму звільненні і як Офіс президента співпрацює з ОПЗЖ.
11 січня депутатку Лізу Ясько зі Слуги народу (СН) звільнили з посади голови української делегації Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). На її місце призначили ще одну «слугу народа» Марію Мезенцеву. Останню підтримали колеги по фракції (10 голосів), ОПЗЖ (2 голоси) і За Майбутнє (1 голос).
Російська агресія у 2014 році щодо України перетворила ПАРЄ на майданчик дипломатичного протистояння з РФ щодо збереження європейських санкцій та гуртування союзників. Українська делегація зайняла жорстку позицію щодо засудження анексії Криму та військового вторгнення РФ на Донбас, однак рік тому ПАРЄ остаточно відновила права представників Москви у складі асамблеї після п’яти років відсторонення.
НВ звернувся до Ясько за поясненнями, чому відбулось її звільнення напередодні чергової сесії ПАРЄ і чи похитне це позицію України у Страсбурзі.
— Ваші колеги по фракції пояснили, чому вони підтримали ваше звільнення?
— Так, заздалегідь мене попередили: якщо не перестану вести «антидержавну діяльність», — мене звільнять.
— Виглядає, що рішення про ваше звільнення приймалося поспіхом.
— Це не був поспіх. Думаю, його готували. Це був зручний момент перед початком сесії ПАРЄ (25 — 28 січня), на якій можна протягнути новий політичний порядок у тих питаннях, де я була принципова. Однак мене здивувало, наскільки добре усе було оркестровано.
На засіданні делегації майже чотири години обговорювали моє звільнення. Але це була бутафорна дискусія. Усе робилось, аби підігнати готове рішення про моє відсторонення.
— Позиція яких колег по фракції вас здивувала найбільше?
— Була частина СН, яка отримала прямі інструкції «згори». Менша частина — протестувала. Все звелось до діалогу щодо «затвердження» процедури звільнення. Законодавство не встановлює чіткого порядку. Це повинно супроводжуватись висуненням кандидатів та презентацією ними програм. Замість цього був калейдоскоп театральних ігор.
— За моєю інформацією, найбільше просував ваше звільнення Олександр Мережко, голова комітету з міжнародних відносин.
— Мережко — це ніхто. Його позиція виходила з набагато вищих кабінетів: від посадових осіб [Офісу президента] та домовленостей з різними групами впливу. Мої колеги стали ситуативними інструментами.
Голова делегації — це не красивий титул. Це про цінності та принципи працювати в інтересах України. І на цих питаннях у нас виникали принципові розбіжності.
Також важливо розуміти специфіку ПАРЄ. Це організація, що опікується правами людини і водночас є потужним майданчиком для просування українських інтересів. Кожен член делегації — це голос України у Страсбурзі.
— Відомо, що міжнародну політику координують в Офісі президента. Чи погоджував ваше звільнення голова ОП Андрій Єрмак?
— Не буду це коментувати. Водночас скажу: за декілька днів до звільнення мав місце прямий тиск на мене з будівлі, де нині працює Андрій Єрмак.
— У вересні соцмережі облетіло ваше фото за вечерею з Андрієм Богданом і Міхеїлом Саакашвілі. Чи могла ця світлина викликати негатив нинішнього керівника ОП?
— Можливо. Але це не головне. Це набагато більше, ніж просто фото з Богданом, якого, як ми знаємо, дуже не люблять у владі. Причина мого усунення — проукраїнська позиція і тверді переконання з актуальних питань.
— Ви написали, що «корупція та девальвація совісті стали нормою життя деяких ваших колег по фракції». Що ви мали на увазі?
Наприклад те, що парламент перестав ухвалювати рішення на користь суспільства. Але напрочуд швидко голосує законопроекти та кадрові рішення, де є корупційний інтерес чи лобістські призначення. Я за ці речі не голосувала і мене багато разів «попереджали»: від «дружніх» порад до тиску.
Крім того, у парламенті немає бажання ставити на голосування жорсткий варіант постанови ВР по Криму і по подіях у Білорусі.
Мені сумно, що продаж совісті стає валютою тих, хто декларував інші цінності, коли заходив у владу. Тому я не буду мовчати.
— Яку роль відіграють представники ОПЗЖ Олег Волошин і Юлія Льовочкіна в українській делегації ПАРЄ, голоси яких стали вирішальними у вашому звільненні?
— Раніше їхніх думок на засіданнях нашої делегації було нечутно. Їх всього 2 з 24. Однак під час операції з мого усунення, вони були серед лідерів. Досвід делегатів від ОПЗЖ показує, що їх мета грати проти України, як це показало голосування за повернення російської делегації до ПАРЄ (Льовочкіна підтримала це рішення, — ред.).
Втім, варто говорити не лише про ПАРЄ, а загалом про співпрацю, яка прослідковується у частини депутатів СН з ОПЗЖ.
Деякі колеги по фракції влаштовували істерику, дізнавшись про мої законопроекти щодо невизнання окупації Криму та встановлення відповідальності за заперечення агресії РФ, оскільки це засмутило б їхніх промосковських парламентських «товаришів».
— Крім вашого звільнення, вони доклали руку до формування позиціії України в ПАРЄ?
— Виявилось, що головне питання, яке ми повинні розглядати — це «вплив ковіду на права людини». Тобто для країни, яка воює «вплив ковіду на права людини» — це найважливіше? Це знущання над нашими національними інтересами, захищати які я прийшла в політику.
— Чи стане категорична позиція української делегації з приводу росіиськоії агресії більш поміркованою після вашого звільнення?
— Сподіваюсь, що ні. Однак повернення Росії до ПАРЄ (29 січня 2020 року) стало їхньою потужною перемогою — діркою в санкційному режимі, і вони прагнуть закріпити цей успіх.
Автор: Дмитро Бобрицький