Нещодавно журналіст-розслідувач Bellingcat Христо Грозєв сказав, що реакція на історію з "вагнерівцями" - найбільша помилка української влади. Замість того, щоб опублікувати всі зібрані в процесі її підготовки докази, які могли б дати поштовх численним судовим процесам щодо російської агресії, військово-політичне керівництво України намагалось то заперечувати сам факт операції, то замовчувати подробиці. Грозєв вважає операцію української розвідки принизливою для Росії, спецслужби якої "проспали" все, від початку її підготовки, до останнього моменту, коли "вагнерівців" врятувало їх затримання в Білорусі.
Редакционная строка
28.09.2021
Скандал із провалом операції щодо затримання російських найманців з ПВК “Вагнера” з різною інтенсивністю триває уже більше як рік. З плином часу та появою нових деталей цієї історії, офіційна позиція влади щодо провалу однієї з найбільш зухвалих спецоперацій українських спецслужб змінювалась від “ніякої операції не було” до “ну воно якось само зламалось”. Спробуємо відновити хронологію подій, з огляду на те, що з початком роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради влада фактично перейшла від стадії заперечення до стадії “торгу”.
Прелюдія
Почалось все з затримання 29 липня 2020 року 32 найманців з ПВК “Вагнера”, щоправда, не в Україні, як планувалось, а білоруському санаторії. Ще один найманець до санаторію не доїхав, але також був затриманий білоруськими спецслужбами. Розгорівся скандал, в Білорусі заявили, що бойовики прибули для дестабілізації країни під час виборів і терміново скликали засідання Ради нацбезпеки, однак на цьому етапі про участь української розвідки не йшлось, принаймні публічно. Проте, уже було відомо, що мова саме про членів ПВК “Вагнера”, які воювали на Донбасі.
Зокрема, принаймні деякі з членів цієї групи були причетними до збиття малазійського Boeing МН17, Іл-76 поблизу Луганського аеропорту, АН-26 під Луганськом. Як повідомляли ЗМІ, за планом спецоперації бойовиків найняли нібито для охорони нафтових свердловин у Венесуелі. Під час вербування вони під запис дали свідчення про скоєні злочини на території України, вважаючи, що демонструють “роботодавцю” рівень “кваліфікації”. Після приїзду до Мінська бойовики мали сісти на літак до Стамбулу, який би екстрено приземлився у Києві (агент СБУ повинен був зімітувати проблеми зі здоров’ям, які б вимагали негайного приземлення), де “вагнерівців” затримали б українські правоохоронці. Серед 33 осіб, затриманих в Білорусі, були 28 бойовиків, яких мали затримати в Україні. 9 з них були громадянами України, 11 були внесені у базу “Миротворця”.
Після того, як усе пішло не за планом, Офіс генпрокурора заявив про оголошення затриманим в Білорусі бойовикам підозр за статтею 258-3 КК України (участь в терористичній організації) та надіслав до Білорусі запит про передачу їх Україні. Однак, режим Лукашенка уже через кілька днів оголосив про те, що затриманих передадуть Росії.
Скандал набирає обертів
Інформація про те, що йдеться не про випадковий успіх білоруського КДБ, а про “злив” інформації щодо планів українських спецслужб, з’явилась у ЗМІ за три тижні після того, як “вагнерівців” затримали в Білорусі. Як повідомлялось, “злив” стався після того, як плани операції озвучили на нараді в Офісі президента. Зокрема, йшлося про те, що в ОП просили відкласти операцію, хоча “вагнерівці” уже були зареєстровані на рейс до Туреччини, який мав здійснити екстрену посадку в Києві, де їх і затримали б. За результатами наради завершення операції відклали з 25 на 30 липня 2020 року, а 29 липня бойовиків раптово “впіймало” білоруське КДБ. З появою цих деталей почався новий виток скандалу – у якому суспільство обурювалось вже не діями Олександра Лукашенка, а зажадало відповідей від української влади і передусім – правди про те, що ж насправді відбулось влітку 2020.
Підігріло скандал і раптове звільнення з посади очільника Головного управління розвідки Міноборони генерала Василя Бурби, який, як повідомлялось, звинуватив у провалі спецоперації присутніх на тій самій нараді в ОП, серед яких називали президента Володимира Зеленського, очільника ОП Андрія Єрмака, першого заступника секретаря РНБО і очільника комітету з розвідки Руслана Демченка, заступника голови ОП з питань оборони Романа Машовця. Згодом з’явилась інформація про те, що сім’ю генерала виселили з житла та прибрали держохорону (останнє у поліції спростовували).
Сам же Андрій Єрмак спочатку усіляко заперечував сам факт підготовки спецоперації. За його словами виданню “Лівий берег”, вся історія про провал операції ГУР МО щодо “вагнерівців” була запущена російським виданням “Комсомольська правда” і “виглядає як добре продумана та спланована дезінформаційна кампанія”. Також очільник ОП заперечував, що він просив перенести спецоперацію, нібито, через обмін полоненими. Ця позиція згодом буде повторена його радником Михайлом Подоляком у кількох ЗМІ, попри те, що факт проведення і провалу операції був підтверджений кількома незалежними джерелами.
Про вкид “Комсомольської правди” розповідав і президент Зеленський, називаючи історію про планування подібної спецоперації – маячнею. Так само від участі у спецоперації відхрестились і в СБУ, назвали інформацію про її підготовку “фейком та інформаційним вкидом, який має на меті нанесення шкоди Україні”.
Невдовзі у Верховній Раді була зареєстрована петиція, щодо створення тимчасової слідчої комісії з розслідування можливої державної зради у справі “вагнерівців”. Її створили родичі українських військових, загиблих у війні з Росією, зокрема, Віталіна Тарасова – вдова Костянтина Могилка, Героя України, командира літака АН-30Б, який був збитий російськими найманцями в червні 2014 року. Попри небажання монобільшості взагалі торкатись цього питання, петицію все ж заслухали, але ТСК одразу створити не вдалось.
Попри те, що на офіційному рівні реакції на скандал практично не було, а та, яка була, нагадувала швидше спроби “заговорити” тему, інформація про зірвану спецоперацію української розвідки почала з’являтись в іноземних ЗМІ. У березні 2021 року польське видання Rzeczpospolita опублікувало матеріал про те, що СБУ та ГУР МО протягом кількох років збирали інформацію про найманців ПВК “Вагнера” та готувались до їх затримання. Журналісти звернули увагу і на мовчанку української влади та спроби якось відволікти суспільство від теми провалу спецоперації.
Приблизно в той же час Київ відвідав Христо Грозєв, журналіст-розслідувач організації Bellingcat, яка проводила власне розслідування щодо “вагнерівців”. Повідомлялось, що очільник ОП Андрій Єрмак спочатку сам запропонував Грозєву зустрітись та надати позицію Банкової щодо ситуації, а потім відмовився від запропонованої ним же зустрічі. Журналіст Юрій Бутусов заявив, що в ОП намагались вплинути на роботу Bellingcat та зміст їхнього розслідування через урядові структури Великої Британії, однак, вочевидь, невдало. Інформація щодо намагань ОП заблокувати розслідування Bellingcat через іноземні спецслужби була опублікована і в інших ЗМІ. Втім, у владі продовжили зберігати мовчання щодо скандалу.
Небажання влади розслідувати провал спецоперації української розвідки знайшло підтвердження у листуванні нардепів “монобільшості”, яке зафіксував кореспондент #Букв. Депутатам роздали вказівку “провалити” голосування щодо створення Тимчасової слідчої комісії для розслідування провалу спецоперації, натомість підтримати створення іншої ТСК, з більш “розмитим” спрямуванням. Подальші голосування завершились саме так, як було наказано в оприлюдненій фотокором #Букв “інструкції” – постанова щодо створення ТСК для розслідування провалу з “вагнерівцями” була провалена, натомість набрала необхідну кількість альтернативна постанова від “слуг”.
Зміна концепції
Поступовий перехід від позиції “нічого не було” до позиції “це не ми” став помітним з інтерв’ю Володимира Зеленського журналістці телеканалу “1+1” Наталії Мосейчук. Президент роповів, що спецоперація таки була, але вона, мовляв, була “не наша”. За словами президента, Україні ідею цієї спецоперації “нав’язали” та “затягували в цю ситуацію”. Запам’ятайте слова глави держави, вони стануть у нагоді трохи згодом.
Затягування з розслідуванням провалу спецоперації та намагання представників влади зробити вигляд, що нічого не сталося призвели до поступового переходу скандалу зі сторінок ЗМІ у протести. Під Офісом президента відбулось кілька акцій, учасники яких уже напряму звинуватили владу у “зливі” спецоперації та роботі на Росію.
Втім, активно реагувати на проблему представників Офісу президента змусили не протести, а публікація видання CNN, у якій йшлось про те, що спецоперація щодо “вагнерівців” не лише була, а й лише проводилась саме українською розвідкою, якій надавали підтримку спецслужби США. Крім того, видання фактично спростувало слова Володимира Зеленського, сказані у згаданому вище інтерв’ю Наталії Мосейчук. Зокрема, про те, що операція була “не українською” і “нав’язаною іншими країнами”.
Хоча офіційні канали ОП продовжувати зберігати мовчання щодо теми “вагнерівців” та публікації CNN, радник Андрія Єрмака Михайло Подоляк через ряд ЗМІ заявив, що CNN поширюють меседжі російських спецслужб та наративи російського видання “Комсомольская правда”. Коментар Подоляка з’явився у ЗМІ близько 15-ї години за київським часом (на цей час у Вашингтоні було близько 8-ї ранку). Протягом години однотипний коментар радника Андрія Єрмака поширили видання “Аргументи і Факти”, “Кореспондент”, “Ліга”, “Новоє Время”, “Українська правда”, “Укрінформ”, “Інтерфакс Україна”. На запитання #Букв, чи планують в Офісі президента судитись щодо публікації CNN (як це раніше успішно зробив Петро Порошенко щодо неправдивої публікації британського видання ВВС), в Офісі президента так і не відповіли.
Згодом речник президента Сергій Нікіфоров прокоментував #Буквам позицію ОП щодо розслідування CNN. За якого словами, у президента в матеріалі американського видання “не почули принципово нової інформації”. Втім, речник президента все ж заявив, що коментар Михайла Подоляка “був його власною позицією” (яку, втім, поширили ряд українських видань як позицію Офісу), а не офіційною.
Початок роботи парламентської комісії
Після публікації розслідування CNN відбулось різке зростання активності парламентської ТСК, яка була створена ще у травні, але лише у вересні, після публікації розслідування CNN (та заяви Христо Грозєва про те, що зібрані під час спецоперації докази могли б допомогти слідству у справі збиття російськими найманцями та військовими Боїнга МН17), почала демонструвати ознаки життя. Ця активність зосередилась навколо намагання заблокувати нардепам від опозиції доступ до засідань комісії, а також у ТСК спробували обмежитись оприлюдненням частини інформації про спецоперацію і “перейти до інших питань”, відмовившись викликати на засідання комісії Володимира Зеленського. Відмову у ТСК пояснили недоторканністю особи президента. Щодо допиту Андрія Єрмака, то у комісії заявили, що викличуть його, “якщо буде потреба”.
Попри це, кілька важливих заяв у ТСК все ж зробили. Передусім – ще раз підтвердили, що спецоперація була українською, чим, вслід за журналістами CNN, спростували твердження Володимира Зеленського, про те, що Україні її “нав’язали”. По друге – у ТСК заявили, що реалізація операції проходила без взаємодії з іншими країнами. Це також суперечить попереднім заявами президента про те, що операцію проводили інші країни, а не українські спецслужби. Іншими словами, ТСК фактично підтвердила, що в інтерв’ю Наталії Мосейчук Володимир Зеленський сказав неправду щонайменше двічі.
Крім того, на засідання ТСК запросили представників ДБР, з метою розслідування можливих “зливів” інформації російським спецслужбам. Одночасно Печерський райсуд Києва зобов’язав Офіс генпрокурора почати розслідування бездіяльності Державного бюро розслідувань, яка полягала у невиконанні більш ранньої ухвали суду про зобов’язання ДБР розслідувати можливу державну зраду Володимира Зеленського та його оточення в операції щодо затримання “вагнерівців”.
Бажання заслухати представника ДБР у ТСК пояснили тим, що спецслужби Росії, начебто, могли простежити частину заходів української розвідки щодо “вагнерівців”, а також ініціювати власну операцію. Такий висновок у ТСК зробили через те, що підготовка документів про екстрадицію розпочалася вже після того, як “вагнерівці” були затримані у Білорусі. За словами очільниці ТСК, нардепки від “Слуги народу” Мар’яни Безуглої, після цього в РФ “почали дезінформаційну спецоперацію проти України”. Цю заяву одразу спростували Bellingcat, заявивши, що слова очільниці ТСК суперечать вже наявним доказам – Росія не була обізнана щодо проведення Україною спецоперації. Христо Грозєв також додав, що курс на замовчування спецоперації був величезною помилкою української влади, оскільки у СБУ та ГУР МО був значний масив доказів, які могли б допомогти, зокрема, у розслідуванні збиття російськими військовими та найманцями Боїнга МН17 над Донбасом.
Однак, найяскравішим епізодом роботи ТСК була поява на її засіданні звільненого Володимиром Зеленським ексочільника ГУР МО генерала Василя Бурби. Перший його візит закінчився раптовою відсутністю кворуму, через що засідання вирішили перенести. Мар’яна Безугла розповіла, що провела з генералом Бурбою “попередні консультації”, втім, не пояснила, що мала на увазі під цим терміном і хто кого та щодо чого саме консультував. Згодом нардеп від “Голосу” Андрій Осадчук заявив, що ТСК кілька місяців пропонували заслухати Василя Бурбу, а коли до цього дійшло, засідання перервали за рішенням голови комісії. На наступному засіданні ТСК генерала Бурбу все ж заслухали. Журналіст Юрій Бутусов, повідомив, що генерал підтвердив ту інформацію, яка потрапила у ЗМІ ще влітку 2020 – витік інформації стався з Офісу президента України Володимира Зеленського, а наказ про перенесення спецоперації, всупереч рекомендаціям розвідників, віддав глава Офісу президента Андрій Єрмак…
Замість підсумку
На даний час це все, що відомо про обставини навколо раптового провалу однієї з наймасштабніших операцій українських спецслужб. Однак, це, безумовно, не кінець історії. За рік, що минув від початку цього скандалу, суспільство побачило як послідовно були розвінчані усі заяви представників влади – про те, що операції не було взагалі, про те, що її проводили не українські спецслужби, про те, що операцію Україні “нав’язали”. У Bellingcat обіцяють презентувати результати власного розслідування уже наприкінці жовтня, а ми продовжимо слідкувати за розвитком подій.
