– Знімати не було важко – хіба що холодно. Хоча нікого, хто був на Майдані, цим не здивуєш, – розповідає художниця 30-річна Юлія Полуніна-Бут.
Її 12-метрова фоторобота "Барикада" нещодавно здобула гран-прі Третього національного конкурсу "Фотограф року" за 2014-й. Переможниця отримала фотоапарат Canon.
– Ця барикада на вулиці Грушевського була побудована після перших смертей на Майдані наприкінці січня торік. І я, як і всі нормальні жителі Києва, починаючи з вечора й ночі 22 січня, допомагала її будувати, збираючи сніг до мішків. Для зйомки вибрала 4 лютого – того дня на Грушевського було відносно тихо. Особливої уваги на мене ніхто не звертав, бо людей із камерами там завжди не бракувало.
Фотографувала барикаду по частинах.
– Знімала прохід, де на варті стояли хлопець і літній чоловік. У хлопця обличчя було закрите шарфом, а чоловік стояв і дивився прямо на мене. Кажу йому: "Якщо не бажаєте, щоб ваше обличчя потрапило в кадр, то прикрийтеся". Бо ж тоді міліція влаштовувала полювання на активістів Майдану. Однак він дуже чітко й впевнено відповів: "Можете знімати, мені вже нічого не страшно".
Дуже хотілося передати цільність барикади, її реальний, повний об'єм. Потім склеювала кожну фотографію з наступною частиною барикади. Підганяла, щоб усі деталі максимально співпадали. Спочатку не дуже вдавалося. Заднє тло не сходилося.
Юлія використала техніку харківського майстра Бориса Михайлова. Він вирізає частини фотографії, а тло залишає білим.
– "Барикада" існує в двох форматах. Перший – велика світлина з повною панорамою барикади на Грушевського. Вона відділяла активістів від міліції, була буферною зоною між Майданом і силовиками. Другий формат – у вигляді фотокнижки-гармошки 4,5 метра завдовжки, щоб її зручно було тримати в руці. Упакована в мішечок, подібний до тих, з яких була побудована справжня барикада. І зав'язана синьо-жовтою стрічкою.
Юлія Полуніна-Бут родом із Сімферополя. У Києві живе дев'ять років.
