Редакционная строка
12 українських добровольців проти чотирнадцятьох окупантів. З історії знищення російських диверсантів
17.02.2021 Роман Федько 0 коментарів війна з Росією, воїни-добровольці, Дебальцевський плацдарм
Січень-лютий 2015 року всім нам запам’ятався запеклими боями за Дебальцеве, за Дебальцевський плацдарм та за інші населені пункти, які тактично й стратегічно впливали на оборону коридору.
Зразки мужності, які продемонстрували українські воїни тими холодними зимовими днями, назавжди увійдуть до вітчизняної військової історії, української героїки.
Цивільним обивателям перемога у бойових діях завжди асоціюється із територіальним чинником. Цьому є логічне пояснення, адже захопивши/визволивши той чи інший населений пункт, місто, село, район, чи область, – цей чинник найкраще ілюструє військову міць Збройних сил. Однак у військових територіальний аспект не завжди дорівнює перемозі. Знищення живої сили, техніки ворога – ось найголовніше завдання військовиків.
Зрештою, знищивши ворожі підрозділи, а не витискуючи їх з конкретного району, області, у підсумку призводить до автоматичного визволення/захоплення території, оскільки сил, які були б здатні чинити опір, просто вже не існує, вони знищені.
Саме знищення ворога – є найголовнішим завданням збройних сил всіх армій світу.
Ми покинули Дебальцеве, Вуглегірськ, Логвине, Комісарівську, Олександрівське, Кам’янку та інші населені пункти, однак ми не втратили честі та гідності тими зимовими кривавими днями.
Важко точно сказати про співвідношення втрат нашої сторони та російської, однак можу запевнити читача, що у смузі дії нашого розвідпідрозділу й багатьох інших українських військових формувань воно було на користь України.
Погоня, у якій ми брали участь у якості втікачів, у підсумку призвела до того, що наші переслідувачі заблукали, причому назавжди.
В районі Алчевська під час виконання бойового завдання із розвідувально-диверсійної роботи, збору інформації, на каналі «заблудлих» отримали радіоперехоплення, де низький, спокійний голос російського окупанта («іхтамнєта») давав вказівки із мінування дороги в напрямку села Грушове. В принципі звична інформація, нічого нового, однак та обставина, що ми були приблизно в годині ходьби по пересічній місцевості від даного населеного пункту й розуміння, що там можуть бути наші побратими, змусило нас скоригувати свої плани на вечір.
12 важко озброєних бійців, які своїм виглядом більше нагадували міфічних вікінгів, ніж сучасних воїнів із глянцевих журналів, важко дихаючи, швидким й одночасно тихим кроком рухались на зустріч невідомому.
Пересувались мовчки, «гуськом», перед очима в мене була широченна спина побратима, що ніс важкий кулемет ніби дитячу іграшку.
Одяг його, попри більш ніж десятиградусний мороз, майже наскрізь промок потом, пара над ним нагадувала мені гору Фудзіяму. Намить зловив себе на думці, що аналогічно й кумедно виглядаю і я.
Одяг повністю прилип мені до спини, пояси наплічника гостро тиснули на плечі, але болі не було. Дивне відчуття, ніби розумієш що болить, однак нічого не змінюєш, просто рухаєшся й думаєш лише про одне – встигнути. Встигнути туди, де можливо будуть наші…
А можливо не варто, промайнула думка. Ну нехай собі мінують, самі зрештою й підірвуться, бувало й таке, однак відразу ці думки зникали десь в пітьмі свідомості…
Сніг, кругом білий чистий сніг, тут ще ніхто не був… Гарно. А десь у дома в цей час бабуся порається біля худоби, розмовляючи з нею, як завжди, ніби з людиною: «Ну куди ти, куди ти лізеш, – полюбляла вона казати корові, яка все намагалася вирвати з рук запашне сіно».
Спогади з дитинства, найцінніші, найтепліші спогади. Від таких думок стало тепло в середині.
-Внимание, «Захар» (на військовому жаргоні ЗіЛ-150, або ЗіЛ-157), – раптово почувся вже знайомий ворожий голос із радіоперехоплення, – полная готовность!
Почалось, вони вже готові, а нам ще хвилин 20 точно простувати. Саме в такі моменти життя, щиро жалкуєш, що ти не вовк, не сокіл, чи ворон, щоб за мить на швидких, невтомних лапах сіроманця, або на сизих крилах, переміститися туди, куди вкрай потрібно.
Група автоматично прискорилась, куди вже швидше, десь почувся голос із середини? Потрібно, «los-los», (давай-давай – німецькою), відповів мовчки сам собі. І знову думки, цікаво, а як би німецькі вояки діяли у цій же ситуації? Звісно, аналогічно, тільки вони пересувалися б, швидше за все, не на своїх двох, а на якомусь армштурмі (німецька самохідка часів Другої Світової).
Раптово група зупинилась, побратим Мурат, що йшов позаду, порівнявся зі мною й запитав:
-Брат, ти резал скот?»
-Ти про який скот, тварин? – здивувався я.
-Нет, про скот, русню?
-Ні, – коротко відповів я, і відразу відчув як неприємний холодок пройшов по тілу наскрізь. – А що потрібно буде? – і якось сам засоромився від свого недолугого запитання воїну-ночхі.
-Главноє, ни о чем не думай, просто режь, нож держи вот так, – раптово Мурат дістав свій Ка-Бар (ніж спецпризначенців армії США), схопивши його, на перший погляд, звичайним чином, ніби проста домогосподарка.
-Вперед, хлопці!- пролунала команда командира.
Боже, коли я вже відпочину, знову запитав мене мій внутрішній голос. Мої ноги…Як же вони болять?! Хоча чому скаржусь, мене ж не силоміць забрав військкомат? Ні, я сам напросився до війська. Тоді бігай по полях, як той вовк.
«Для бешеной собаки три версти не крюк», чомусь знову згадалась ця стара приказка. А таких «крюків» у нас за плечима вже не три, не десять – напевно сотня. Цілих сто кілометрів, та це ж відстань від мого рідного Малина до Києва.
Смужка лісу на горизонті поволі, але впевнено збільшувалася, ще трішки, ще б додати газу. На авто хвилин 10, а пішки ніби вічність. Кожна хвилина на вагу золота, на вагу життя.
«Тихо прийшов, тихо пішов,
Ворога знищено, як був наказ,
Сонце сідає, ніч наступає,
Домів повертається Спецназ»
Знову й знову в голові ця пісня, яку почув від армійців, періодично зринає у мене в голові. Звісно, ми не спецпризначенці, нам до них далеко, принаймні нас так не вчили як їх, й фізо не найкраща, ось морозного дня з лоба капає в кожного з нас, але це не заважає нам робити свою роботу, важко, кров’ю й солоним потом, але робимо.
Головне – швидко, бо швидкість – запорука успіху, і ось зараз успіх нашої місії залежить саме від швидкості.
«Готовность – номер один», – раптово пролунав вже знайомий голос окупантів із перехоплення.
Ну все, почалось а нам ще бігти хвилин п’ять, ну чому наші воїни поїхали тією клятою дорогою, куди вони поспішають? І як на зло не знаємо по якому радіоканалу зв’язатися з ними. Все проти нас. Зима, сніг в коліна, сильний мороз, спецура російська. Шансів у наших хлопців у такому випадку, жодних, це гарантовані «200-ті».
Знову й знову жену погані думки, наче боячись наврочити.
Вибух, який очікувався всіма нами, все одно виявився раптовим й неочікуваним. Ну не можна бути готовим до таких ситуацій на 100 відсотків.
-Бігом! – вигукнув в серцях наш командир.
Його моторошний, холодний крик подіяв на нас всіх ніби холодний душ.
Ось перші дерева посадки, там трохи далі горить український КраЗ, кабіна якого радше нагадувала незрозумілу, розірвану, металеву сіро-зелену масу, кругом тіла наших побратимів, яких ножами добивають російські «отпускники».
Свою криваву роботу вони супроводжували блюзнірськими коментарями:
-Режь таво, он палзет к лесу, – почувся голос з характерним московським аканієм.
Су…и, що ж ви робите, що ж ви робите, скоти?! – спалахнуло в голові. Що ж ви робите, «брати», б…я?!
І ось ми вже тут; сморід паленого мазуту, тіл, заліза, запах крові, нутрощів… запах смерті… холодний запах. Цей запах не забудеш вже ніколи. Цей сморід на все життя.
«Отпускники» так захопилися своєю кривавою бійнею, що не помітили, як до них із тилу, з-за їхніх спин виринула немов зграя мовчазних, голодних вовків, міфічних берсерків із скандинавських саг.
Ніби за умовчанням, ніби змовившись, діставши свої глоки, ми почали нищити, як казав Мурат, скот.
Ми були безумні як пси чи вовки. Нас не можна було вразити зброєю, ми падали на полі бою не від ран, а від утоми.
Різали люто, швидко, тихо. Лише тупі удари ножів й глухі зойки кремлівської спецури.
12 українських добровольців, наче ті легендарні воїни вікінги, для яких війна була сенсом життя, проти 14 мокшанських шакалів, які від несподіванки втратили здатність до належного супротиву.
Цього сонячного морозного дня смерть зібрала великий врожай душ, наших та ворожих. Здається, саме небо пофарбувалось в кольори крові. Заходило сонце. Згасав день. Згасало й життя наших ворогів.
Кривавий комбайн все ще поглинав ошелешених ворогів. Їхні доволі молоді обличчя були здивовані. Навіть у їхніх переляканих очах читалось єдине запитання – звідки ви взялися?
Ще мить. Глухий удар… і важке тіло «іхтамнєта» завалюється у кривавий сніг.
Боковим зором бачу, як ліворуч Мурат відправляє до праотців вже третього (!) ворога.
Трохи спереду, подалі, друг Лєтун хвацьким ударом в область нирок ріже ще одного чудово екіпірованого «ополченца».
-Мінус сім, – раптово крізь смертельну тишу прорізався голос друга Одеси…
-Мінус вісім, – рахую мовчки я.
-Чисто, – пролунав хриплий голос командира.
Дванадцять проти чотирнадцяти. 12:0! На нашу користь.
Гарна робота! Страшна робота.
Починаєш нарешті відчувати свої руки. Вони тремтять від пережитого, від напруги. Мені жарко, навіть душно, катастрофічно не вистачає повітря.
Поранений? Оглядаю себе. Кров, кров кругом, на одязі, на взутті, на тактичних рукавицях.
Мене поранено? Але ким? «Іхтамнєти» були просто деморалізовані нашою появою, ми їх знищили, як телят, спокійно й максимально швидко.
Відчуваю, як ворожа, тепла кров зігріває мої руки. Дивне відчуття. Відраза, ейфорія, страх…
Страх всюди, як і кров наших побратимів та російських окупантів. Все змішано довкруж. Все змішано в голові, в душі.
-Добро пожаловать у клуб резни русни, – промовив до мене Мурат. Його крива посмішка, холодні очі промовисто говорили, що він отримав задоволення від гарно виконаної роботи, ніби кондитер від чудово приготовленого смачного торту. На його білій від інею бороді були великі плями крові.
Напевно, і я так виглядаю, грізно-недолуго.
Ми, на жаль, не встигли. Більшість наших побратимів із Збройних Сил України були вбиті вибухом, четверо було дорізано російськими «шахтьорами». Ми не встигли. Швидкість підвела нас, наших хлопців.
-74-й отдельный радиотехнический полк особого назначения, город Владикавказ, – зачитав голосно друг Зелений. – Вони приїхали на нашу землю вбивати українців.
-Збираємо тіла наших, я зараз на карті позначу, де ми їх залишимо, – промовив командир, – бігом, швидко!.
Оглядаю тіло російського «отпускника». Шукаю документи. Військовий квиток РФ. Ісмаілов Алєксєй, званиє – лейтенант. 74-й отдельный полк особого назначения. Раптово із «воєнніка» випадає на сніг світлина. На фото – молода сім’я, молодий, спортивно підтягнутий чоловік, симпатична брюнетка й дитина. Син років 5. Як і у мене. Вдивлюсь в його мутні, холодні, неживі очі.
Чому ж ти сюди прийшов, Алєксєй? Чого тобі не вистачало в житті? Головне, ЧОМУ? Ти хотів наших смертей? Наказ? Не погашений банківський кредит? А про дитину свою ти подумав?
Відповіді я вже не отримаю ніколи.
Шкода мені тебе, Алєксєй, дитину твою шкода.
А скільки чужих синів залишив сиротами цей Алєесєй? Лише Богові відомо. Від цього усвідомлення стає трохи легше на пошматованій глибокими ранами моїй душі.
Все має початок у цьому житті, все має й кінець. У Алєксєя він настав 18 лютого у холодній, промерзлій наскрізь лісосмузі на Луганщині від українського добровольця, який пішов на війну з окупантами, щоб захистити свого сина.
-Хлопці, бігом! – знову пролунав наказ командира.
Знову бігом, знову швидко, війна – це швидкість. Хочеш жити, маєш бути швидким, лише мертві повільні, як «наші клієнти»..
І знову ця пісня в голові, ніби молитва, ніби прохання до свого серця, своєї душі, ніби спроба прощення перед собою за вчинене, перед сином того Алєксєя. Перед синами тих, кого ми не встигли врятувати.
Ще коли на траві роса,
Ще коли воду коні п’ють,
Вже нащадки старих характерників
Укладають свій парашут.
В небо цілить гелікоптер
І лунає наказ “На зліт”
І бійці спеціального значення
Вирушають у свій похід.
Тихо прийшов, тихо пішов,
Ворога знищено, як був наказ,
Сонце сідає, ніч наступає,
Домів повертається Спецназ.
Нас не видно, але ми тут,
Нас не чути, але ми є,
Так буває, що твого серця стук
Наче молотом в тиші б’є,
Ми для ворога – вічний жах
І для зрадників – сатана,
А над нами так велично майорить Прапор з образом кажана!
Закодовані в нас імена І обличчя ховає “тінь”.
Ми таємно кладем за Країну життя
Не вагаючись, без сумління.
І загиблих наших Братів Командирів, солдат рядових
Тих, хто землю свою захистили в боях
Ми в серцях закарбуєм своїх.
Тихо прийшов, тихо пішов,
Ворога знищено, як був наказ,
Сонце сідає, ніч наступає,
Домів повертається Спецназ.
З війни не повертається ніхто й ніколи. Ми не повернулися додому. Хто душею, а хто тілом. Війна забрала кращих із нас, справжніх Героїв, Воїнів, Характерників, Вікінгів та Берсерків. Забрала тих, хто поставив на вівтар своє життя. Пам’ятаймо ж їх усіх! Їх світлій пам’яті, їх віковічному подвигу присвячую рядки цих спогадів.
Украинские разведчики ликвидировали в Киеве группу кадыровских диверсантов
- 27.02.2022, 14:01
- 11,532
Кадыровцы ехали на машине «скорой помощи».
Украинские военные разведчиками (ГУР МОУ) провели операцию в Киеве. Была частью расстреляна, частью задержана группа чеченских диверсантов, передвигавшихся по Киеву на машине скорой помощи.
Об этом сообщил советник главы МВД Украины Антон Геращенко.
Скачивайте и устанавливайте мессенджер Telegram на свой смартфон или компьютер, подписывайтесь (кнопка «Присоединиться») на канал «Хартия-97».
Есть что добавить? Напишите нам
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ
Наталья Зубар: Российские ДРГ гоняют по всему Харькову
- 27.02.2022, 13:57
- 5,764
НАТАЛЬЯ ЗУБАРЬ
Большинство уже уничтожены.
Украинская правозащитница и журналистка Наталья Зубар рассказала сайту Charter97.org, как выглядит ситуация в Харькове, который сегодня подвергся нападению российских войск:
— Сейчас более-менее тихо, надолго ли — не знаю. Ночью был обстрел жилых массивов, снова таки. Есть жертвы, разбомбили на окраине города газопровод, не магистральный, горел очень сильно. Прорвалась с утра какая-то часть российских диверсионных групп на бронемашинах. Их гоняют по всему городу. Большинство уже уничтожены. Оккупанты побросали машины с техникой, оружием, документами и куда-то подевались. Власти и полиция попросили не выходить вообще никуда, потому что по городу идут бои с этими диверсантами. Вот, что я вам могу сказать.
Они пытаются убегать. Конечно, кого-то берут в плен, но не добровольно. Я советую смотреть официальную информацию. Ни разу не видела, что бы власти, полиция, прокуратура Харькова давали ложную информацию. Все их страницы в «Фейсбуке» очень оперативные, по крайней мере — я ими пользуюсь. Спокойно можно их смотреть и использовать как живую информацию.
Скачивайте и устанавливайте мессенджер Telegram на свой смартфон или компьютер, подписывайтесь (кнопка «Присоединиться») на канал «Хартия-97».
Если вам понравилась статья, вы можете поддержать сайт
Украина получила от западных партнеров крупную партию ракет класса «воздух-воздух»
- 27.02.2022, 13:30
- 9,150
Они уже находятся под крыльями истребителей.
Воздушные Силы Украины получили новую партию ракет класса «воздух-воздух» от западных партнеров. Об этом сообщает командование ВС ВСУ.
"Они уже находятся под крыльями наших истребителей. Летчики уверяют, что на всех оккупантов хватит!" – говорится в заявлении.
Скачивайте и устанавливайте мессенджер Telegram на свой смартфон или компьютер, подписывайтесь (кнопка «Присоединиться») на канал «Хартия-97».
Есть что добавить? Напишите нам
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ
- 14:12 Украина подала против России иск в Международный суд ООН в Гааге
- 14:08 На въезде в Сумы горит военная техника РФ
- 14:01 Украинские разведчики ликвидировали в Киеве группу кадыровских диверсантов
- 13:57 Противотанковая ракета NLAW уничтожает российский танк: видеофакт
- 13:57 Наталья Зубар: Российские ДРГ гоняют по всему Харькову
- 13:52 Жители Новосибирска вышли на марш против войны с Украиной
- 13:47 Мэр Чернигова: Держим оборону, враг уже деморализован
- 13:43 «Техника уничтожена, сводный отряд разбит»: перехвачены панические разговоры оккупантов под Гостомлем
- 13:30 Украина получила от западных партнеров крупную партию ракет класса «воздух-воздух»
- 13:20 Лукашенко подтвердил запуск по Украине российских ракет с территории Беларуси
ПОПУЛЯРНОЕ ЗА НЕДЕЛЮ
- 25.02 Как Украина давала отпор российскому агрессору по всей стране 351,602
- 24.02 Как украинцы сутки отражали атаки российских оккупантов 349,506
- 26.02 Украинская армия нанесла российским агрессорам огромные потери 307,344
- 24.02 Как Россия начала вторжение в Украину 299,346
- 26.02 Как Украина боролась с российскими оккупантами 26 февраля 275,964
- 25.02 Как Украина боролась с российскими оккупантами 25 февраля 227,290
- 27.02 Украина держит оборону четвертые сутки (онлайн) 207,376
- ПОЛИТИКА
Греція направила в Україну оборонну допомогу
НЕДІЛЯ, 27 ЛЮТОГО 2022, 13:49
Греція направила військову допомогу Україні, перший літак уже прибув до Польщі.
Про це пише Spiegel, повідомляє "Європейська правда".
Точна інформація про вантаж не повідомляється, наголошується лише на тому, що це "оборонна допомога".
У неділю перший літак -130 ВПС Греції доставив вантаж до Польщі, сьогодні має прибути другий літак.
Прем'єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс ухвалив рішення щодо постачання допомоги після кризової зустрічі з військовим керівництвом країни НАТО.
Крім того, Греція також надасть гуманітарну допомогу.
Раніше Міцотакіс заявив, що серед загиблих внаслідок обстрілів російськими військами околиць Маріуполя - 10 етнічних греків.
Невдовзі перед початком масштабної війни в МЗС Греції заявили, що "конфлікт в Україні не матиме переможця" й від нього програють усі сторони, та закликали до деескалації.
Читайте також: Операція "ізоляція": чого чекати Путіну та як Росія обходитиме SWIFT-санкції.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Глава МЗС Британії: жодних переговорів з РФ, доки вона не виведе війська з України
НЕДІЛЯ, 27 ЛЮТОГО 2022, 11:42
Міністр закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс заявила в неділю, що не може бути жодних переговорів з Росією щодо України, поки Москва має війська у сусідній країні.
Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє Reuters.
Трасс повідомила, що вже склала "список уражених" російських олігархів, і кожні кілька тижнів уряд буде націлюватись на їхні приватні літаки, їхнє майно та інші активи.
"Якщо росіяни серйозно ставляться до ідеї переговорів, їм потрібно вивести свої війська з України. Вони не можуть вести переговори з пістолетом біля скронь українців... Тож, чесно кажучи, я не довіряю цим так званим переговорним зусиллям ", - заявила вона.
"Я склала список олігархів, які підпадуть під удар... Ми працюємо над зведенням справ і кожні кілька тижнів будемо додавати нових олігархів. Буде постійна програма санкцій... Їм не буде куди сховатися", - додала Трасс.
Але вона зазначила, що буде потрібен час, щоб деградувати не тільки російську економіку, а й її "воєнну машину".
"Це може тривати кілька років, тому що ми знаємо, що Росія має потужні сили, і також знаємо, що українці хоробрі, і вони налаштовані відстоювати свій суверенітет і територіальну цілісність" - сказала Трасс.
Читайте також: Операція "ізоляція": чого чекати Путіну та як Росія обходитиме SWIFT-санкції.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Боррель запропонує ЄС профінансувати постачання зброї для "героїчної армії України"
НЕДІЛЯ, 27 ЛЮТОГО 2022, 13:38
Глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель запропонує блоку профінансувати постачання зброї та інших матеріалів, зокрема, пального для української армії.
Про це йдеться у його заяві перед позачерговим засіданням Ради ЄС, повідомляє "Європейська правда".
"Я пропоную міністрам використати Європейський фонд миру для двох заходів екстреної допомоги. Вони мають на меті фінансувати постачання летальних матеріалів героїчній українській армії, яка запекло бореться проти російських загарбників, та забезпечити терміново необхідні нелетальні запаси, наприклад, паливо" - заявив Боррель.
Пропозиція глави європейської дипломатії стала відповіддю на прямий запит міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби у п’ятницю під час його звернення до міністрів закордонних справ ЄС. Високий представник запропонує передбачити заходи, що складаються з летального обладнання, такого як боєприпаси, та заходів щодо нелетального спорядження та постачання українській армії, наприклад, пального та невідкладних медичних засобів.
Боррель також обговорить з міністрами закордонних справ ЄС оголошення про жорсткі економічні санкції, зроблене вчора низкою країн і Європейською комісією. Вони включають виключення певної кількості російських банків із SWIFT, санкції проти російського центрального та дії проти людей та організацій, які сприяють війні в Україні та шкідливій діяльності російського уряду. Сьогоднішнє обговорення міністрів закордонних справ ЄС прокладе шлях для швидкого прийняття всіх необхідних правових актів.
"Високий представник також запропонує ряд додаткових можливих заходів для надання допомоги народу України в умовах безглуздої агресії з боку Росії" - заявили в ЄС.
Читайте також: Операція "ізоляція": чого чекати Путіну та як Росія обходитиме SWIFT-санкції.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Україна направила позов проти РФ до Міжнародного суду ООН у Гаазі
НЕДІЛЯ, 27 ЛЮТОГО 2022, 12:59
Україна офіційно направила позов проти РФ до Міжнародного суду ООН у Гаазі та вимагає призначити слухання вже наступного тижня.
Про це написав у Twitter президент України Володимир Зеленський, повідомляє "Європейська правда".
"Україна подала скаргу проти Росії до Міжнародного суду. Росія має бути притягнута до відповідальності за маніпулювання поняттям геноциду для виправдання агресії. Ми просимо ухвалити термінове рішення, яке наказує Росії припинити військові дії зараз, і очікуємо, що судові процеси почнуться наступного тижня", - написав Зеленський.
Більшість країн ЄС закрили повітряний простір для літаків РФ, розглядають закриття портів
НЕДІЛЯ, 27 ЛЮТОГО 2022, 12:29
Більшість країн Європейського союзу закрили повітряний простір для російських літаків і розглядають закриття морських портів.
Про це написав у Twitter кореспондент "Радіо Свобода" Рікард Джозвяк, повідомляє "Європейська правда".
"Чиновник ЄС повідомив, що 3/4 країн-членів ЄС зараз закрили свій повітряний простір для Росії. І він підтверджує, що також розглядається питання про закриття портів ЄС для кораблів із Росії", - написав Джозвяк.
У неділю Ірландія оголосила, що закриє свій повітряний простір для всіх російських літаків через війну Росії проти України.
Різні європейські країни — в тому числі Чехія, Словенія та країни Балтії — вже вирішили закрити свій повітряний простір для російських авіакомпаній.
Таке ж рішення прийняла Велика Британія.
За даними ЗМІ, таке рішення готують усі країни-члени ЄС, кожна окремо - оскільки це питання є національною компетенцією.
Росія у відповідь почала забороняти літакам з цих країн польоти над своєю територією.
Читайте також - Операція "ізоляція": чого чекати Путіну та як Росія обходитиме SWIFT-санкції
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Туреччина вперше відкрито назвала напад РФ на Україну війною
НЕДІЛЯ, 27 ЛЮТОГО 2022, 13:20
Туреччина назвала вторгнення Росії в Україну в неділю війною - це зміна риторики, яка може прокласти шлях до обмеження російського морського проходу до Чорного моря.
Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє Reuters.
Відповідно до Конвенції Монтре 1936 року Туреччина контролює протоки Дарданелли і Босфор, які з’єднують Середземне і Чорне моря, і може обмежити прохід військових кораблів під час війни або в разі загрози.
Урівноважуючи свої західні зобов’язання та тісні зв’язки з Москвою, Анкара заявила, що російський напад є неприйнятним, але до неділі не описувала ситуацію як війну.
"На четвертий день війни в Україні ми повторюємо заклик президента Ердогана до негайного припинення російських атак і початку переговорів про припинення вогню", - написав у Twitter речник президента Ібрагім Калін.
Фахреттін Алтун, директор з комунікацій Туреччини, сказав, що "ми є свідками чергової війни в нашому регіоні" і повторив пропозицію Ердогана стати посередником.
Київ звернувся до Анкари з проханням блокувати подальший прохід російським військовим кораблям до Чорного моря, з якого Москва здійснила одне зі своїх вторгнень на південне узбережжя України.
Але міністр закордонних справ Туреччини заявив у п'ятницю, що Росія за конвенцією Монтре РФ має право повертати кораблі на свою базу.
"Туреччина може зупинити прохід військових кораблів через протоки. Але якщо кораблі однієї із воюючих сторін подають запит на повернення до місць дислокації, то їх мають пропустити", - зазначив він.
Міністр додав, що ці положення можуть бути застосовані, якщо Туреччина визнає війною конфлікт між Росією та Україною.
За Конвенцією Монтре від 1936 року, торгові судна можуть вільно проходити через Босфор і Дарданелли, але для військових кораблів є обмеження - залежно від того, чи вони належать одній з країн Чорноморського регіону.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Россия захватила еще два украинских судна в Черном море
ЧЕРНОЕ МОРЕ, ВОСКРЕСЕНЬЕ 27 ФЕВРАЛЯ 2022 13:44
Фото: российские корабли в Черном море захватывают украинские суда (Дмитрий Осипенко ForPost)
АВТОР: ЮЛИЯ БОЙКО
В ходе войны России против Украины захвачены еще два украинских корабля. Оба захвата совершены в Черном море.
Об этом сообщает РБК-Украина со ссылкой на Facebook Государственной пограничной службы.
Сообщается, что накануне в северо-западной части Черного моря российские войска захватили еще два гражданских судна под флагом Украины.
В частности, в территориальном море Румынии в 22 милях от острова Змеиный танкер "Афины" получил команду подойти к военному кораблю России для проведения досмотра. Кроме того, морские пограничники зафиксировали резкую смену курса сухогрузом "Принцесса Николь", который также из румынских вод направлялся к острову Змеиный.
Почти сразу, как только оба гражданских судна подошли к военным кораблям РФ, они прекратили выходить на связь. Уже сегодня утром системы автоматической идентификации судов показали их пребывание в 18 милях от оккупированного Крыма.
На обоих судах находятся почти 50 мирных членов экипажей.
Напомним, накануне та же группа российских кораблей захватила спасательное судно "Сапфир", который отправился на остров Змеиный с гуманитарной миссией.
Ранее стало известно, что защитники острова Змеиный могут быть живыми и находиться в российском плену.
Милан Леличполитический обозреватель РБК-УкраинаПуть эскалации. Что ждет Украину после нового ультиматума Путина
ГЛАВНЫЕ НОВОСТИБайден объявил новые мощные санкции против России из-за вторжения в УкраинуВ Украине ввели план гражданской защиты в условиях военного положения: что это значитВ Украине появятся военные администрации на базе ОГАСолнечно и дожди в восточной части Украины. Прогноз погоды на сегодня
Путина лишили статуса президента Международной федерации дзюдо
БУДАПЕШТ, ВОСКРЕСЕНЬЕ 27 ФЕВРАЛЯ 2022 13:21
Фото: Владимир Путин, президент РФ (kremlin.ru)
АВТОР: ДМИТРИЙ ЛЕВИЦКИЙ
Глава Кремля Владимир Путин был лишен статуса почетного президента Международной федерации дзюдо. Такое решение организация приняла учитывая войну в Украине, которую развязало руководство РФ.
Об этом сообщает РБК-Украина со ссылкой на пресс-службу Международной федерации дзюдо.
"В свете продолжающейся в Украине войны Международная федерация дзюдо объявляет о приостановлении статуса Путина как почетного президента и посла Международной федерации дзюдо", - объявили в организации.
Путин занимал статуса почетного президента Международной федерации дзюдо еще с 2008 года.
Напомним, Путину теперь грозит международный трибунал ведь Украина подала официальную жалобу в Международный суд ООН в Гааге.