Редакционная строка
У Раді пропонують ухвалити звернення до іноземних держав про обмеження права вето Росії у Радбезі ООН
На виступі на засіданні Радбезу ООН 23 листопада президент України Володимир Зеленський виступив за позбавлення права вето Росії (фото ілюстративне)
Друк
У Верховній Раді України зареєстровано проєкт постанови щодо необхідності ухвалення звернення до парламентів та урядів іноземних держав про обмеження права вето Росії у Раді безпеки ООН.
Авторами проєкту є група депутатів, в тому числі спікер ВР Руслан Стефанчук.
Згідно з документом, Рада констатує нелегітимність перебування Росії в ООН і висловлює підтримку реформи організації, яка стосувалася б не лише розширення кількості постійних і непостійних членів, а й обмежувала б використання права вето.
Також український парламент за те, щоб звернутися до парламентів та урядів іноземних держав із закликом вжити негайних заходів для усунення Росії від використання прав і обов’язків, що випливали з членства СРСР в ООН; підтримати докорінну реформу ООН і, зокрема, її Ради безпеки, яка б стосувалася, у тому числі права вето постійних членів Радбезу.
Водночас український парламент закликає іноземні держави визнати Росію державою-спонсором тероризму та визнати терористичним політичний режим Росії.
Серед іншого, ВР закликає парламенти та уряди іноземних держав запровадити санкції проти членів всіх російських політичних партій, які відповідальні за розв’язання та ведення агресії проти України; долучитися до розробки та функціонування компенсаційного механізму на шкоду, завдану внаслідок російської агресії.
Український парламент також закликає посилити військову, фінансову та гуманітарну допомогу Україні.
«Заснована на дезінформації». В ООН відхилили російську резолюцію про біолабораторії в Україні
На виступі на засіданні Радбезу ООН 23 листопада президент України Володимир Зеленський виступив за позбавлення права вето Росії у Радбезі ООН, вказавши, що одне крісло в Раді безпеки ООН «досі окуповане».
Долучайтесь до спільноти Радіо Свобода у Viber !
FACEBOOKКОМЕНТАРІ
«Мир у Європі напряму залежить від стійкості та захищеності України» – Залужний
23 листопада 2022, 20:57
«Будучи неспроможним здолати ЗСУ, противник веде війну з мирними громадянами, теплоелектростанціями, лікувальними закладами і навіть немовлятами»
Друк
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний відреагував на черговий масований ракетний удар військ РФ по цивільних та об’єктах критичної інфраструктури України.
«Будучи неспроможним здолати Збройні сили України, противник веде війну з мирними громадянами, теплоелектростанціями, лікувальними закладами і навіть немовлятами. Під час сьогоднішньої атаки ворог здійснив 67 пусків крилатих ракет повітряного («Х-101/Х-555») і морського базування («Калібр»). Силами і засобами Повітряних сил Збройних сил України у взаємодії з іншими складовими сил оборони знищено 51 крилату ракету, а також 5 дронів-камікадзе типу «Ланцет». Тільки по Києву було випущено 30 ракет, 20 – знищено», – зазначив Залужний.
Він подякував військовослужбовцям за роботу на «межі можливого», особливо «в умовах постійної нестачі озброєння, техніки, боєприпасів», а також країнам-партнерам – за надані системи ППО та ПРО.
«Мир у Європі напряму залежить від стійкості та захищеності України», – підсумував головнокомандувач ЗСУ.
Повітряні сили ЗСУ розповіли, звідки Росія сьогодні атакувала Україну
Росія завдала чергового масованого ракетного удару 23 листопада по Києву та інших українських населених пунктах. За даними влади, через атаку на Київ загинули троє людей, серед них – 17-річна дівчина, постраждали ще 11 людей. У Київській області від обстрілів загинули 4 людини, постраждали – 35.
Як повідомили в Генштабі ЗСУ, російських ударів зазнали житлові будинки, ТЕЦ та підстанції у Києві, Київській, Вінницькій, Львівській та Запорізькій областях.
Москва, попри численні свідчення, заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
24 листопада 2022, 07:00
Євродепутат від Естонії, ексголовнокомандувач Силами оборони Естонії генерал-лейтенант Ріго Террас
ПОДІЛИТИСЬ
Друк
Важа Тавберідзе
На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, у Вашингтоні могли сподіватися на грузинський сценарій 2008 року: невеликий конфлікт, мало жертв, нова влада, яка не надто рветься у ЄС. Таке припущення в інтерв'ю Радіо Свобода робить ексголовнокомандувач Силами оборони Естонії, а нині – член Європарламенту генерал-лейтенант Ріго Террас.
«США могли розглядати це як сприятливий сценарій і для України... Але проблема була в тому, що вони не розповіли про цю ідею Зеленському. І тому він не знав, що повинен відповідно діяти. А він вирішив дати відсіч, і це вийшло дуже успішно», – каже Террас.
У розмові з Радіо Свобода він розповів своє бачення того, як війна розгортатиметься далі, а також, який на його думку ризик того, що Кремль застосує ядерну зброю.
Місце влучання ракети у польскому селі Пшеводуві 15 листопада, внаслідок чого загинули дві людини
– Почнімо з польського інциденту. Як вам здається, що саме там сталося? Адже останні новини свідчать про те, що Україна не погоджується з наративом, що це була ракета української ППО.
– Перше, що потрібно завжди говорити: це сталося тому, що Росія завдала величезного ракетного удару по всій Україні. Було випущено понад 90 ракет. Як ми тепер розуміємо: з кораблів і літаків.
Що саме сталося на кордоні з Польщею? Це питання, на яке мають відповісти люди на місці. Спочатку у повідомленнях йшлося про два вибухи, тепер йдеться про один. Ракета С-300 не призначена для ураження наземних цілей. Тому вона не має надто великої вибухової потужності, оскільки функціонує інакше, ніж ракети «повітря-земля».
Припускаю, що є зацікавлені в тому, щоб приховати походження ракети, щоб не спровокувати конфлікт між НАТО та Росією
Але з іншого боку, якщо вони побачили чи знайшли уламки ракети на місці, то можна визначити кількість і тип ракети. Що б не сталося, потрібно з’ясувати всі деталі.
Якщо це була російська ракета класу «повітря-земля», яка влучила на територію Польщі, тоді, звісно, заява президента Байдена про те, що «ми захищаємо кожен дюйм території НАТО», мала б означати, що настав час задіяти П’яту статтю [статуту НАТО].
Припускаю, що є зацікавлені в тому, щоб приховати походження ракети, щоб не спровокувати конфлікт між НАТО та Росією.
Проте, що б це не було, на сьогодні здається, що це був нещасний випадок. Це точно не було нападом на Польщу. Чи це була українська ракета ППО, яка дала збій або не вразила російську ракету, чи це була російська ракета, це все одно була помилка. Тому випадок не може розглядатися як атака на територію НАТО. Сподіваюся, це зрозуміло.
«Це було питання часу»: Зеленський про ймовірний удар російських ракет по Польщі
Як бачите, Польща навіть не задіяла Четверту статтю. Тож вони, ймовірно, не вважають, що це було чимось аж таким загрозливим. Після зустрічі послів країн НАТО, ми не почули чогось нового. Столтенберґ заявив, що все добре: Росія все ще «поганий хлопець». І «нам потрібно підтримувати Україну».
– Все гаразд? Особливо після цього випадку? Чи не має Захід бути більше занепокоєним?
– Ну, якщо на кордонах НАТО йде війна, завжди є ймовірність інциденту. Я думаю, що це радше допоможе Україні отримати більше підтримки. Чергова зустріч у форматі «Рамштайн» показала нам, що країни готові надати більше підтримки Україні, надати більше зброї та більше економічної підтримки. Це потрібно було зробити раніше, і без цього інциденту, мені здається.
Майже відразу після 24 лютого я написав навіть листа до НАТО разом із генералом [Філіпом] Брідлавом, і деякими іншими генералами про те, що нам потрібно створити перевагу в повітрі над Україною. НАТО це не схвалив. Неважливо, чи це робить НАТО як альянс, чи країни НАТО окремо. Я вважаю, що нам все ж потрібно контролювати повітряний простір над Україною.
– Повернімося до заяви про «захист кожного дюйма території НАТО». Більшість західних лідерів, коли вони коментували інцидент у Польщі, наприклад, прем’єр-міністерка Італії казала, що навіть якщо не Росія випустила ракети, це мало що змінює. Чи означає це, що червоні лінії Заходу насправді не такі вже і чіткі?
– Ні, я це так не бачу. Як я вже сказав, це був явно нещасний випадок, а не справжній напад. І навіть, якщо не все ще зрозуміло із причинами інциденту, це не змінює загального курсу. Я маю на увазі, що прем’єр-міністерка Італії продемонструвала, як це не дивно для багатьох, що вона підтримує Україну. І всі інші країни НАТО, крім Угорщини та Туреччини, які ведуть власні ігри, дуже згуртовані у підтримці України, і ця підтримка зростає.
Росія говорить про те, що це насправді НАТО воює з Росією, але НАТО ще не прийшло на війну, а Росія вже програє
У мене є таке відчуття, що США можуть закінчити війну дуже швидко, якщо вони цього захочуть.
Росія говорить про те, що це насправді НАТО воює з Росією, але НАТО ще не прийшло на війну, а Росія вже програє. Я припускаю, що пара ескадрилей F-35 закінчить цю війну.
Звичайно, я розумію загрози використання ядерної зброї, але я погоджуюся з оцінкою, що Китай не хоче, щоб Росія вдалася до цього, тому що для Китаю поточна ситуація насправді є доволі вигідною.
Вони можуть заробити гроші на цій війні, але вони б не дуже хотіли мати ядерний конфлікт, тому що єдине, де Китай не є світовою потугою, це саме ядерний арсенал. А Росії потрібен Китай, який хоча б не проти Росії. Отже, для росіян важливо, щоб китайці не ставали на чийсь бік, і тому я не думаю, що ядерний конфлікт є ймовірним, але невелика ймовірність все ж є через те, що влада Росії божевільна.
Міністр оборони Польщі попросив Німеччину передати Україні запропоновані Варшаві системи Patriot
– Після інциденту у Польщі у твітері поширювалася трохи цинічна фраза про те, що «НАТО не почне Третю світову війну через двох фермерів». А чи справді смертей двох цивільних достатньо, щоб НАТО втрутилося?
– Якщо на територію НАТО скоюється атака, а цей випадок не може розглядатися як напад, тоді так. Якщо територія НАТО буде атакована, НАТО буде частиною конфлікту.
– А ви гадаєте, Росія може це зробити? Вони настільки самогубні?
– Ну, насправді ніхто не вірив, що Росія настільки самогубна, щоб напасти на Україну з п’яти боків.
Була думка, що, можливо, Росія може почати наступ на сході України, можливо, в Херсоні, але справді, будь-хто, хто вміє читати, писати і рахувати, був абсолютно переконаний, що Росія не нападе на Київ, а це сталося. Тож питання в тому, як далеко вони можуть зайти.
«У стані готовності до атак»: Кличко заявив, що Київ залишається головною ціллю військ РФ
Адже якщо ви подивитеся на те, якими були сили Росії в момент атаки, будь-який військовий аналітик сказав би, що це нелогічно, і Росія цього не зробить, але вони пішли на це.
– Чому? Хіба в них немає своїх військових аналітиків? Як це сталося?
– Гадаю, це сталося через припущення, що українці готові святкувати «визволення». І хунта ФСБ, яка перебуває навколо Путіна, просто розіграла карту про те, як українці нібито мріяли, щоб їх звільнили російські сили. І вони були дуже здивовані, коли побачили, що в Києві не сталося нічого подібного до того, що було у Криму. Тому для Путіна це, безперечно, сюрприз.
Українська армія стала найпотужнішою армією Європи, навіть у порівнянні з російською
І у мене дуже часто таке відчуття, що йому не дають справжньої аналітики, вони начебто хочуть догодити йому та надати докази, що його ідеї ґрунтуються на аналізі. І це вводить в оману.
Звичайно, сьогодні ми бачимо, що українська армія стала найпотужнішою армією Європи, навіть у порівнянні з російською. Тому нам потрібно підсилити українську армію такими штурмовими засобами, як танки та літаки, щоб дати їм можливість звільнити окуповані території України.
«Вільний світ з нами до перемоги»: Резніков про підсумки зустрічі «Рамштайн»
– Я знаю, що ви твердо вірите в перемогу України на полі бою. Чи можу я попросити вас пояснити нам, як саме це може відбуватися з точки зору тактики?
Звільнення Донецька і Луганська, особливо Донецька, було б важливою перемогою
– Я вважаю, що наступним об’єктом повинен або може бути Мелітополь, який є важливою, ключовою територією, як завжди було в цьому районі.
По-друге, українцям потрібно було б взяти інші центри областей, і я думаю, що звільнення Донецька і Луганська, особливо Донецька, було б важливою перемогою – це був би другий Херсон для них.
ФОТОГАЛЕРЕЯ:
Як живе звільнений Херсон? (фотосвідчення)
Але і просунутися далі за межу, яка була станом на 24 лютого, було б дуже важливо, тому, що це показало б – ЗСУ повертають не тільки те, що Росія забрала з лютого. Цим вони не будуть задоволені. Україна хоче повернути все. Особливо, враховуючи, що ця територія Донбасу дуже багата на копалини, має найбільші запаси літію в Європі, четверті – у світі.
Я думаю, що це був би знак, який світ сприйняв би і вже не вагався, що тепер нам потрібно йти до кінця. Сьогодні ще немає такої віри, що українська армія може це зробити. Але я в це вірю.
Україна може звільнити Маріуполь, Крим, а вже потім Донбас: прогнози аналітиків
– Як саме ви це бачите це? У Донецькій області українці відступили, їм довелося піти. Як ви бачите їхнє повернення? Вони повернуться і змиють всю лінію оборони Росії?
– Їм потрібно зробити це саме так, як вони це робили досі: хороша дисципліна, командування операціями на всіх рівнях, що і є секретом їхнього хорошого просування. Це те, що відрізняє українські сили від російської структури командування – я знаю, що російська армія відчуває величезний брак командного складу.
Підготовка командирів у російській армії дуже низька
Вони дають офіцерські звання солдатам, які ще навчаються в університеті, навіть не мають дипломів про закінчення університету. Якщо ви вчилися в університеті, і навіть не важливо, що саме вивчали: зварювання металів чи педагогіку, ви вже можете стати офіцером російської армії. І це, звичайно, свідчить про те, що підготовка командирів у російській армії дуже низька.
Водночас українці проходять навчання в Європейському союзі в межах тренувальної місії ЄС, через яку, ми сподіваємось, пройде 15 тисяч військових. Тож я вважаю, ЗСУ будуть успішні завдяки хорошій освіті, підготовці, і, звичайно, українці дуже добре володіють військовим мистецтвом: вони зазвичай діють зненацька.
Візьмемо, наприклад, Харків. Ніхто не очікував, що вони підуть вперед у Харківській області, але вони це роблять, а росіяни тікають.
Тому я думаю, що елемент несподіванки теж буде. У росіян ще багато бомб і гранат, але вони використовуються їх проти мирного населення. Вбити українських військових набагато складніше, тому що вони знають, як поводитися в цьому випадку.
– Атаки на цивільне населення виглядають навмисними, імовірно з метою знизити моральний дух українців через різке зниження рівня їхнього життя. Чи може це спрацювати?
– Я думаю, це дуже сильно впливає на моральний стан українців – вони зараз ще більше ненавидять росіян. Це працює навпаки. Знову ж таки, це абсолютно хибне припущення російської сторони: якщо вони думають, що продовживши бомбування, вони змусять українців втратити віру в уряд, то цього я не бачу. І опитування цього не показують. Тож кожен українець зараз дуже злий на росіян.
Абсолютно хибне припущення російської сторони, що продовживши обстріли, вони змусять українців втратити віру
Інша справа, що російська дипломатія і пропаганда наполегливо і дуже ефективно впливають на європейських громадян, просуваючи наративи : «будь ласка, закінчіть війну, це кривава війна. Нам не потрібна війна в Європі. Будь ласка, зупиніться і переходьте до переговорів».
Але навіть Джо Байден і його адміністрація розуміють, що Зеленського не можливо підштовхнути до мирних переговорів, бо це означатиме політичний смертний вирок для нього в Україні. Я думаю, що від самого початку США не були зацікавлені в цьому конфлікті та його ескалації – я бачив ознаки, які, на мою думку, демонструють, що для адміністрації Байдена найкращим сценарієм був би сценарій конфлікту у Грузії 2008 року.
Протест проти окупації біля російського посольства у Тбілісі 26 серпня 2008 року
Невеликий конфлікт і не надто багато вбитих. Зміна влади. Уряд досі промовляє красиві слова про те, що вони прагнуть вступити до НАТО та Європейського Союзу – і вони їздять у Брюссель та Страсбург у гарних костюмах, але водночас вони насправді не хочуть цього. Тож Європейському союзу та НАТО легше не приймати Грузію до свого складу, тому що влада країни насправді не має бажання приєднатися, вони віддають перевагу співпраці з Росією. Така ситуація, на мій погляд, у Грузії.
Грузинський народ хоче бути частиною Європи та частиною НАТО
Але це стосується лише уряду – наскільки мені відомо, грузинський народ хоче бути частиною Європи та частиною НАТО. Але я не бачу, щоб нинішній уряд щось робив. Грузія була в авангарді євроатлантичної інтеграції протягом багатьох років. Але сьогодні це не так. Тож США могли розглядати це як сприятливий сценарій і для України.
Байден навіть сказав, що у випадку невеликого конфлікту, вони не втручатимуться. Щоправда, його слова потім виправила пресслужба, ніби він не це мав на увазі. Але я думаю, що це був перший натяк.
Другий – це те, що американське посольство втекло з Києва раніше за інших, тож вони насправді показали, що можуть його здати. І ідея уряду США евакуювати Зеленського була ще одним знаком. Тому я думаю, що вони думали так: «три дні, нова влада в Україні, яка вестиме якісь розмови про нейтралітет, можливо, вступ до ЄС, але не НАТО».
Якщо війна не завершиться перемогою України, то російська держава-хунта буде проблемою для світу
Але проблема була в тому, що вони не розповіли про цю ідею Зеленському. І тому він не знав, що повинен відповідно діяти. А він вирішив дати відсіч, і це вийшло дуже успішно. Тому я думаю, на початку квітня американці почали справді вірити, що план треба змінювати. І не виключено, що українці переможуть. А потім почали організовувати підтримку і почали надсилати зброю, і досі це роблять.
І я думаю, що тепер їм потрібно збільшити цю підтримку, щоб дійти до кінця. Тому що, якщо війна не завершиться перемогою України, то російська держава-хунта все ще буде проблемою для світу протягом багатьох років.
З українцями нелегко боротися – у них є дух, і якщо ми надсилаємо їм достатньо зброї, це наближає перемогу
І важлива річ, яку всі повинні розуміти, і це те, чого Захід не розуміє – там вважають, що росіяни можуть витримати, постраждати і врешті перемогти через те, на що вони спромоглися під час Другої світової війни, але, на це ж спромоглися і українці. І в цьому різниця – вони не «м’якотілі західняки», як любить казати Путін, вони завзяті бійці, саме вони винайшли сучасну партизанську війну ще за часів Наполеона і показали це знову під час Другої світової.
З українцями нелегко боротися – у них є дух, і якщо ми надсилаємо їм достатньо зброї, це наближає перемогу.
Але тут теж є проблема – європейська оборонна промисловість на це не налаштована. Ми віддаємо їм те, що маємо в наявності, але незабаром наші запаси теж вичерпаються, якщо ми не почнемо виробляти більше.
Україна вже виграла, тепер питання в тому, чи зможемо ми довести справу до поразки Росії
Проте я все ще залишаюсь обережним оптимістом – я не бачу перемоги Росії. Україна вже виграла, навіть якщо їй доведеться втрачати територію – як, наприклад, Фінляндія у 1939 році, коли їм довелося віддати Карелію, щоб зберегти незалежність.
Війну за незалежність Україна вже виграла, тепер питання в тому, чи зможемо ми довести справу до поразки Росії.
Європейці мають зрозуміти, що на один-три градуси менше тепла в офісах чи вдома врятує життя українців. Треба розуміти, що війна йде в Європі, а не тільки в Україні.
Мене запитують – ти боїшся, перебуваючи в Естонії? Моя відповідь така: Таллінн розташований на такій же відстані від Москви, що й Берлін. Хоча у нас немає росіян, які виходять на акції на підтримку Путіна, але в Берліні ми це бачили. Тому вони повинні розуміти, що вони так само перебувають у стані війні, як і ми.
Важа Тавберідзе – журналіст грузинської служби Радіо Свобода, стипендіат імені Вацлава Гавела
Чому УПЦ (МП) звинувачують у роботі на Росію: найгучніші інциденти
22 листопада 2022, 22:32
Патріарх Кирил та митрополит Онуфрій у Москві, 2015 рі
22 листопада СБУ провела обшуки у Києво-Печерській Лаврі та монастирях церкви Московського патріархату на Рівненщині (це у Службі безпеки назвали контррозвідувальними заходами).
Чому в УПЦ (МП) склалась репутація проросійської організації? Радіо Донбас.Реалії згадує конкретні випадки, коли представники цієї церкви виправдовували дії РФ, або ж коли їх звинувачували у прямому сприянні агресії Росії. Представники церкви публічно заперечують свої зв'язки із Росією після масштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Проте, мали багато неприхованих контактів з нею з часу початку війни у 2014-му.
Дзвін над Росією
Один з останніх скандалів, пов'язаних з УПЦ (МП), – богослужіння у Києво-Печерській Лаврі, під час якого співали пісню з такими словами: «Звон плывёт, плывёт над Россиею, пробуждается матушка-Русь». Відео опублікував священник ПЦУ Михайло Омелян. За його словами, його він отримав від випускника КПБА, який з друзями зайшов у храм Всіх святих печерських у Лаврі. Згодом на подію відреагували в СБУ, заявивши, що вже вивчають усі деталі інциденту.
Намісник Києво-Печерської лаври митрополит Павло визнав, що на одному з молебнів парафіяни дійсно співали пісню про Росію; проте, це світська пісня. Повідомляється, що священику Захарію, який служив у цей час, заборонили наразі відправляти літургії. Ситуацію мають вивчити на соборі УПЦ.
Священнослужитель збирав інформаію про ЗСУ в Сєвєродонецьку – прокуратура
До суду спрямовано справу священика УПЦ (МП) з Луганщини, якого звинувачують в співпраці із російськими військами. Зокрема, слідчі встановили, що в середині квітня священнослужитель збирав інформацію про чисельність, дислокацію, техніку, а також озброєння ЗСУ в Сєвєродонецьку та у прилеглих до міста селах. Отримана інформація використовувалася російськими артилеристами. У телефоні священика виявили переписку з російськими військовими.
Правоохоронці не називають даних цього священика. Але відомо, що він
належить до Сєвєродонецької єпархії. Очільник якої ще під час боїв за Сєвєродонецьк проводив служби в окупованому Луганську.
Називав Україну «малоросією»
Займаються правоохоронці й одним з представників УПЦ (МП) на Вінниччині. СБУ оголосила про підозру очільнику однієї з єпархій УПЦ (МП) в регіоні.
В Офісі генпрокурора уточнили, що, за даними слідства, архієрей оприлюднив статтю, «в якій заперечує самостійність Православної церкви України, називає її священників «самосвятами-раскольниками», Україну – «Малороссией».
Двоє священників УПЦ (МП) засвітилися в Кремлі під час оголошення анексії 4 українських областей – «Главком»
Журналісти видання «Главком» розгледіли Митрополита Луганського та Алчевського УПЦ Пантелеймона (Поворознюка) та настоятеля Свято-Саввинського монастиря міста Мелітополя архимандрита Іоанна (Прокопенка) у кремлівському палаці, коли там оголошувалася незаконна анексія Росією Херсонської, Запорізької, Луганської і Донецької областей. Про їхню присутність у кремлівському палаці, пише видання, свідчать кадри з прямої трансляції заходу.
«Безсмертний полк» у Святогірську
Проросійські акції в храмах УПЦ (МП) фіксувалися всі роки російської агресії на Донбасі. Наприклад, в українському Святогірську впродовж кількох років 9 травня проводили російський «безсмертний полк», називаючи його просто хресною ходою.
А у 2020 році, на шостому році війни,в тому ж Святогірську на території Лаври провели конференцію на тему миру, де сторонами війни називали Київ та народ Донбасу, а також закликали військових "рити окопи біля свого дому".
Також можна згадати травневу заяву синоду УПЦ (МП). В ній йдеться про те, що до російського вторгення призвела діяльність попередньої влади та ПЦУ.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите. Матеріал опубліковано мовою оригіналу
Таємна допомога Папи Римського. Що не помітила Україна за скандальними заявами понтифіка
П'ЯТНИЦЯ, 25 ЛИСТОПАДА 2022, 18:00 — ЮРІЙ ПАНЧЕНКО, ЄВРОПЕЙСЬКА ПРАВДА
ФОТО: ALESSANDRA TARANTINO/ASSOCIATED PRESS/EAST NEWS
Папа Франциск демонструє прапор, який йому привезли з Бучі. Ватикан, 6 квітня 2022 року
Яким насправді є ставлення Папи Франциска до війни в Україні? За 9 місяців війни Папа Римський зробив низку заяв, частина з яких дуже образила багатьох українців. Чому були зроблені такі заяви? Що насправді думає понтифік?
Не менш важливе питання: як діє Франциск, щоб допомогти Україні, зокрема у звільненні полонених?
На ці запитання дає відповідь Денис Коляда, експерт з питань взаємодії церкви та держави. Але найголовніше – це людина, яка має постійні контакти із Папою Франциском і неодноразово доносила до нього обурення українців.
Дуже радимо подивитися повну версію нашої розмови на YouTube-каналі ЄвроПравди. Зокрема, щоб узяти участь у нашому конкурсі та виграти можливість поставити запитання Папі Франциску або отримати у подарунок книгу з його особистим автографом.
Про зустрічі з Папою Франциском
Моє знайомство з ним почалося з обурення. Ви пам'ятаєте цей момент, коли на Пасхальну хресну ходу поруч поставили українку і росіянку?
Звісно, це логічно обурило українців. В той момент у мене контакт з одним пастором, із Аргентини, Алехандро, який 35 років товаришує з Папою Франциском. Він дуже любить Україну, він декілька разів тут був, навіть у 2014 році його евакуювали з Донбасу.
І я запропонував йому передати Папі досить обурливого листа, де я чітко ставив питання, чому така підтримка Росії і чому він нехтує стількома жертвами в Україні. Принаймні, мені тоді так здавалося.
Я не очікував отримати відповідь. Але буквально за декілька годин Алехандро відправляє мені відповідь від Папи Франциска, написану його рукою.
Папа відповів мені особисто і запросив зустрітися.
Це вже для мене багато каже про цього Папу. Тому що я знаю не багатьох людей, які замість того, щоб відкласти критику якогось молодого чоловіка вбік і просто не зважати на неї, кажуть: "Давай зустрінемося".
З того часу в мене було чотири зустрічі з понтифіком. І планується ще одна, якщо все буде добре.
Проросійські традиції Ватикану
Він знає ту інформацію, яку йому доносять з різних джерел: є наша дипломатична місія, є Українська греко-католицька церква, що доносить інформацію до Ватикану у свій спосіб.
Але мусимо розуміти, що ця інформація завжди потрапляє в курію – специфічний інструмент, умовно кажучи, управління церквою. Інформацію йому доносять, але суб'єктивно налаштовану. І це впливає на деякі його заяви.
Чому так відбувається? Я не можу сказати, що навколо Папи є багато проросійських кардиналів. Там просто є вплив певної школи, яка напрацювалася в Італії минулого століття, – Ostpolitic.
Кинь виклик своєму IQв цій стратегічній грі.
Здорова спина за 2 тижні
У Києві ліквідація складу постільної білизни! Знижка до 60%
Шкіряні кеди ECCOна осінь. Стильні та зручні! Знижка -70%
Ця школа передбачає, що ми рахуємося з сильними, великими країнами, з імперіями, тому що кожна імперія має свій регіональний вплив. Тож, відповідно до цієї точки зору, Росія довгий час мала монополію на Україну, і тому ми довгий час були в орбіті російської пропаганди і в орбіті російського сприйняття цієї частини світу.
Це той самий міф про "братні народи", це той самий міф про "спільний корінь Київської Русі". Ми самі довгий час оманювалися цим міфом, але ним був отруєний і Захід – йому подавали цей міф як єдино можливий.
Тож схожі проблеми були і за попередніх пап, навіть за Івана Павла ІІ.
Усі вони також оглядалися на Росію – це видно по інших заявах, по інших моментах, наприклад, по відсутності комунікації з Київським патріархатом.
Діалог Ватикану з РПЦ
Попри всі традиції Ostpolitic, нинішній Папа став першим, хто публічно назвав патріарха Кирила Московського "алтарним хлопчиком для Путіна". А потім у Ватикані ще дивувався, чому він на нього образився.
Попри це, Ватикан розглядає православну церкву Росії як одного з ключових гравців на релігійній мапі світу. Тому заради цього діалогу вони там готові піти на якісь жертви.
Але Папа неодноразово після вторгнення, коли очікувалася його зустріч із Кирилом у Казахстані, мене запевняв: "Поки буде війна, зустрічі не буде".
По-друге, я думаю, що їм немає про що говорити. Тобто вже раз патріарх Кирил "кинув" Папу. Гаванська декларація (підписана в 2016 році після єдиної зустрічі Франциска та Кирила) – це спірний момент: там одні так подали о другій дня інформацію про те, що італійська мова відрізняється від російської, і те, що звучало в італійській в одних тонах, в російській прозвучало зовсім в інших.
Відтоді позиція Ватикану щодо патріарха Кирила змінилася кардинально.
Зараз кардинал Курт Кох (префект дикастерії у справах єдності християн) каже: "Я взагалі був шокований позицією патріарха. Що це єресь". Тобто ватиканські дипломати, ватиканські кардинали не раз заявляли: "Те, що проповідує зараз патріарх Кирил, – це є відкрита єресь".
Особисто Папа в Казахстані чітко сказав: "Будь-яка релігія, яка виправдовує війну і використовується для військових цілей, є єрессю". Він не назвав, хто конкретно мається на увазі, але сказати це в Казахстані – значить конкретно послати певний меседж.
Сприйняття Папою Франциском війни в Україні
Понтифік сприймав це як конфлікт між двома імперіями: між Західною імперією, тобто США та НАТО, та Сходом, який уособлює Росія.
Україна у такій схемі сприймалася як жертва, за яку змагаються дві імперії.
Мирослав Маринович, який був зі мною на зустрічі з Папою, звернув увагу, що українці самостійно вирішили, що вони тепер хочуть бути частиною Західного світу, і це наше праве, яке нам дароване Господом Богом і прописане в катехизмі католицької церкви.
Чи можемо ми поступитися своїм правом, тому що наш сусід вимагає від нас зовсім іншого? Звісно, ні.
Тому ми чітко поставили Папі питання у такому контексті: наш сусід на нас напав. Ми розповіли йому історію, починаючи з 2013 року. Коли ми йому все це розповіли, ми його запитали: "Чи ми маємо право захищатись? Бо з ваших заяв випливає, що нам не можна давати зброю.
Він сказав дуже сильні слова: "Звісно, ви маєте право і обов'язок захищатися, бо той, хто не захищається, уподібнюється до самогубця".
Тож його позиція змінювалася. Згодом в одному інтерв’ю Папа сказав: "Я зрозумів, що зараз не час критикувати НАТО". А після візиту в Казахстан він заявив, що треба давати Україні зброю, навівши християнську аргументацію цього.
Він каже: "Вони захищаються – отже, вони люблять. Бо той, хто любить, той захищає, а той, кому все рівно на свою Батьківщину, умовно кажучи, на своїх близьких, той не захищається".
Фінальний розпродаж! Знижка -40% на якісну жіночу сумку
Шкіряні кеди ECCOна осінь - стильні та зручні! -70%
Універсальний ліхтар-PowerBank. Знижка 20%!
Виробник Німеччина! Блендер + подарунок кавомолка 1099 грн.
До речі, твердження, що Папа ніколи не назвав Росію агресором – це неправда.
28 серпня вийшло комюніке Ватикану щодо слів Папи про Дугіну. І в цьому комюніке чітко названо, що та війна, яку Росія розв'язала проти України, є "святотатською, безбожною і жорстокою".
"І тільки в такому контексті, – каже Ватикан, – треба сприймати слова Папи щодо цієї війни, як засудження цієї жорстокої війни Росії проти України". TheNewYorkTimesзвернув на це увагу, написавши, що "вперше з часів Другої світової війни Ватикан чітко назвав агресора".
До Дня бідності він декларує звернення, в якому він говорить: "Прийшла війна в Україну, але тут ситуація виглядає по-іншому, тому що тут інша наддержава намагається змусити меншу нав'язати свою волю, а це суперечить катехизму і віровченню католицької церкви".
Що ж до росіян, то схоже, що Папа щиро вважає, що російський народ є також жертвою пропаганди.
Адже християнське бачення мусить відрізнятися від політичного бачення, як би нам цього хотілося чи не хотілося.
Я розумію, що для нас, українців, це складно донести. Але мусимо розуміти: коли апелюємо до Папи з якимись аргументами, мусимо підкреслювати це не лише нашим баченням і не лише якимось політичним баченням, але і церковнобогословським баченням. А це іноді складно, бо не вирвеш зі священних книг те, що вчилося роками ("Любіть ворогів ваших"). Це треба просто подавати в іншому контексті.
Ставлення до України
Папа прагне діалогу з Україною, Папа прагне зрозуміти.
Показовий момент: Папа постійно відправляє в Україну кардинала Криєвського, свого особистого помічника і свого особистого роздавача милостині. Той навіть став першим західним дипломатом, який приїхав в Україну від початку війни – ще в березні.
У Ватикану є бажання почути Україну.
Але до сьогоднішнього дня у мене така позиція: замість того, щоб зайвий раз обурюватись, давайте краще пропрацьовувати свою правду, свою стратегію і обґрунтовувати її на всіх рівнях, зокрема і Ватиканській дипломатії, і певним кардиналам, чому питання України – це не просто політична гра, а справжня війна між добром і злом.
А ще я знаю, що Папа пише книжку про Україну.
Я трохи боюся, щоб там не було якогось впливу певних російських друзів при Ватикані.
Але з мого досвіду: він точно любить Україну. Останній його посил на останній зустрічі був такий: "Денисе, я розумію, що мене критикують українці, я розумію, бо і вам болить. Ти можеш туди приїхати і сказати їм, що я кретин, ідіот, ти можеш сказати їм, що я несповна розуму або я грішний. Але ти не маєш права казати одного: що я не люблю Україну, бо це є неправда".
Заяви про "гуманізм росіян" та про "невинну жертву" Дугіну
Тож можна точно говорити, що Папа точно не є проросійським.
Він чудово розуміє, що Росія сама є імперією. Пам’ятаю, як у нас була розмова про імперіалізм. І тоді Папа каже: "О, то це в них ще з часів Катерини ІІ. Це зрозуміло, що це імперія".
Більше того, він розуміє, що це імперія, на руках якої багато крові мучеників (згадайте історію греко-католицької церкви)". І Папа знає про мучеництво українського народу в минулому столітті.
Він став першим Папою, який у своїх енцикліках називав Голодомор геноцидом українського народу.
Проте ми не завжди повністю розуміємо його деякі заяви. Наприклад, про Достоєвського та гуманізм росіян.
Наступного дня після того, як він зробив цю заяву, я йому написав листа. Суть відповіді така: "По-перше, я не сказав, що російський народ є гуманним, я сказав, що мені хотілося б так думати, що він є гуманним, враховуючи, умовно кажучи, Достоєвського".
У мене таке враження, що Папа шукав щось добре в росіянах, тому що він мусить бачити щось добре в людях.
І згадав лише культуру, Достоєвського.
Там далі був інший скандальний спіч про Україну, де Україна названа жертвою агресії, де Україна названа мученицькою.
Коли він говорить про Україну, він каже: "Я маю особистий досвід, тому що мене виховав український священник, і я знаю їхні пісні напам’ять, я люблю українську літургію, трохи розумію їхню мову. І про Україну я говорю з власного досвіду.
Якщо правильно бачити у ватиканському контексті, це вже є розділення, це вже є різниця: там я про Росію говорю загальні речі – і мені хотілося б так думати, але про Україну я говорю речі, які я конкретно знаю.
Більше того, мало хто помітив, але в релігійному контексті умовний мученик стоїть вище, ніж гуманіст. Мученик – це той, хто свідчить Христа для світу".
Папа підкреслив це у своєму інтерв'ю – я не дарма використовую слово "мученицька". Для нас, для сучасних людей це звучить як щось таке погане, принизливе, але для християнського світогляду мучеництво – це найбільший вінець, який ти можеш отримати з боку історії, з боку парадигм.
Ця гра затягує крутіше за серіали!
Супер ціна! Знижка 40% на стильну сумку. Натуральна шкіра!
Фінальний розпродаж постільної білизни з сатину! Знижка 60%
Водії розкуповують! Економний обігрівач в авто + подарунок!
499 грн
Інша прикра історія – із Дарією Дугіною, яку він прямо в День Незалежності України назвав безневинною жертвою.
Тоді я написав йому обурливого листа: "Це був просто удар по Україні. Чому? Тому що на День Незалежності ви згадуєте невинну жертву, Дарію Дугіну".
Він каже: "Денисе, там була така історія. Мені ту газету італійську принесли. Я подивився: в газеті написано "Невинна жертва війни". Насправді в Італії більшість газет писали: "Невинна жертва війни".
Папа взяв цю інформацію і просто сказав. Інше питання, хто цю газету поклав Папі, причому на цій самій сторінці.
Але одночасно Папа написав: "Якщо я помиляюся, я готовий вибачитися. Вибачте, я помилився. Я не знав, що вона пропагандистка".
Більше того, потім було офіційне комюніке Ватикану.
Роль Папи Франциска у звільненні полонених
Папа сказав в інтерв'ю, що він має зустріч з українськими військовими, які займаються обміном полоненими, а також із уповноваженою президента України щодо полонених.
Папа регулярно отримує списки на обмін. Я не знаю, як саме і перед ким він лобіює обмін. Проте точно знаю, що за багатьма списками дійсно йде відповідь. Наприклад, коли у жовтні було велике звільнення жінок, Папа знав про це звільнення ще до того, як про це знала українська сторона.
Через кого він діє? Деякі кажуть, що він діє через Туреччину, через інших гравців, які можуть впливати на Росію.
У Ватикану і в Інституту Папи є одна можливість, якої немає в інших політиків: він нікому в принципі нічого не винний як політичний гравець, а йому всі трішки винні.
Я думаю, що в якихось тоталітарних країнах він сприймається як головний шаман. А шаману краще сказати "Так", ніж сказати "Ні".
Тому в нього є можливість просити там, де, наприклад, Байден, просячи за наших полонених, отримав би негативну відповідь.
Папа дуже чутливий до цих питань. Це одна з причин, чому він не може зараз їхати в Україну.
Він боїться, що такий візит позбавить його можливості просити про обмін полоненими.
От ви мені скажіть, що для вас важливіше? Щоб він назвав Путіна єретиком чи щоб він продовжував допомагати звільняти полонених?
Чим Ватикан ще може допомогти Україні
Не варто легковажити Ватиканом, ніби це маленька країна, яка мало на що впливає.
Його голос чути на 1 млрд 200 млн вірних в усьому світі, зокрема в тих точках, де у нас узагалі немає дипломатії.
Папа сказав про Голодомор – і тепер про це почули в Латинській Америці, Африці, а не лише в тій частині Західного світу, який нас і так уже підтримує.
Колись мені один чоловік сказав: "Я думав, що Ватикан нічого не має, аж раптом зрозумів, що це друга країна в світі за кількістю дипломатичних представництв після США".
Тому треба просто розуміти специфіку: Ватикан – це інституція, якій півтори тисячі років, і щоб змінити політику, там треба довго працювати.
Але в нас є шанс нарешті зламати той Ostpolitic, який довгі роки визначав східну політику Ватикану.
Спілкувався Юрій Панченко,
редактор "Європейської правди",
відео Володимира Олійника