Редакционная строка
«Це не затишшя. ЗСУ готуються до вирішальної фази війни» – колишній командувач збройних сил США в Європі
08 грудня 2022, 16:42
Працюють артилеристи ЗСУ. Донбас, кінець листопада 2022 року
«Ценезатишшя: самезаразнафронтіівтилуформуютьсяумовидлявирішальноїфазикампанії», – вважаєколишнійкомандувачзбройнихсилСШАвЄвропігенерал-лейтенантувідставціБенХоджес(Ben Hodges), старшийрадникнеурядовоїорганізаціїHuman Rights First таколишнійкомандувачсиламиСШАвЄвропіу2014 -2017 роках. ПроцеХоджесговоривпідчасвиступувДжеймстаунськомуфонді(The Jamestown Foundation). Російська служба «Голос Америки» зібрала головні тези доповіді.
Виступаючи 6 грудня 2022 року в Джеймстаунському фонді (The Jamestown Foundation) з брифінгом під назвою: «Після Херсона: оцінка успішного контрнаступу України», Бен Ходжес наголосив, що те, що зараз Заходу може видатися схожим на деяке затишшя чи очікування погоди, є насправді «створенням умов».
Побачимо багато повідомлень про диверсії в російському тилу
За кілька годин до зустрічі у вашингтонському фонді українські Збройні сили (за заявами самої російської сторони) подолали російську протиповітряну оборону з використанням безпілотників дальньої дії та успішно завдали точкових ударів по військових цілях за сотні кілометрів від кордону.
«Думаю, ми побачимо багато повідомлень про диверсії та інші неприємності на російських тилових об'єктах у найближчі кілька місяців, їхня частота наростатиме», – вважає колишній командувач збройних сил США в Європі.
«Україна змінила географію війни»: удари «в серце Росії» по авіабазах
Які саме «умови» перебувають у стадії створення?
Це «умови для вирішальної фази кампанії, – пояснює генерал. – Я думаю, що до лютого українці будуть готові розпочати звільнення Криму».
Імпульс контрнаступу досягнув рівня незворотності
«Дорога з Росії до Криму все більше починає бути схожою на стежку», – образно каже Ходжес, і додає: «Це не та стежка, на якій я хотів би сьогодні опинитися». Генералу також не хотілося б раптом стати «водієм вантажівки в будь-якій колоні росіян, що рухається окупованою частиною України в Крим», а тим більше – на Керченському мосту – найнебезпечніших місцях російської військової логістики.
Аналізуючи по карті дислокацію південного фронту українських сил, Ходжес пояснює: правий фланг (західний) знаходиться в положенні, «готовому хоч зараз форсувати Дніпро»: «Їм не треба поспішати, щоб спуститися до Криму. Протягом наступних двох місяців, я думаю, українські збройні сили будуть завдавати ударів по російській обороні на північ від Перекопського перешийка».
Лівий фланг готовий спускатися на південь у бік Маріуполя, щоб перерізати сухопутну стежку постачання. Кримський міст перебуває під загрозою нових ударів.
Путін: «воєнна операція» в Україні може стати тривалим процесом
Кремль не може знати, що стане тригером наступу
Відповідаючи на запитання про заходи російської армії, Бен Ходжес зауважує: «Вони можуть прочитати наміри української сторони, але вони не можуть знати, що виявиться тригером наступу. Ми, що вони зосереджують свої війська для оборони. Можливо, у них буде ще одна мобілізація».
З технікою у російської сторони справа гірша, ніж із живою силою.
Великого Чорноморського флоту ніде не видно і не чути
«Великого Чорноморського флоту ніде не видно і не чути, – саркастично зауважує Ходжес. – Думаю, що севастопольське потоплення було фінальним» (мається на увазі атака за допомогою невстановленого безпілотного озброєння севастопольської бухти 29 жовтня, внаслідок якої було потоплено та пошкоджено кілька кораблів).
Після цієї атаки російський чорноморський флот остаточно відійшов до Новоросійська, а ракетні удари в основному наносяться з бомбардувальників, які не підлітають до повітряного простору України ближче, ніж на кілька сотень кілометрів. Після нової атаки безпілотників 5 грудня безкарність цього інструменту також опинилася під сумнівом.
«Україна змінила географію війни»: удари «в серце Росії» по авіабазах
Бен Ходжес наголосив: «Технології та точність перемагають кількість».
Генерал високо оцінює інтелектуальний рівень планування українських операцій.
«Контрнаступ, який розпочався на початку вересня, насправді почався ще навесні. Українці ясно розуміли, коли росіяни збираються досягти кульмінації, і точно уявляли, які можливості вони мають. Вони чудово розуміють культуру та менталітет організаційної конструкції армії противника, вони все знають про їх матеріально-технічні та виробничі можливості. Я думаю, вони визначили, що російський наступ має видихнутися у серпні. Крім того, Україна була серцем оборонної промисловості СРСР – так що більша частина технологічного досвіду, інжинірингу, як і раніше, знаходиться там. Росію ж навпаки залишили тисячі та тисячі молодих фахівців».
Україна здивувала Захід: експерт зі США звертає увагу на нові тонкощі дезінформації Кремля
Попереду кілька місяців важких боїв
«Імпульс контрнаступу досягнув рівня незворотності, – формулює Бен Ходжес. – Я не бачу на горизонті чогось світлого ні для Кремля, ні для Криму щодо приналежності до Російської Федерації. Але я додав би, що призначати парад перемоги дуже рано. Має бути кілька місяців жахливих, важких боїв. Ще тисячі невинних українців буде вбито російськими ракетами та безпілотниками», – вважає генерал Ходжес.
Єдина надія Росії – тягнути час
«Єдина надія Росії, – на його думку, – полягає в тому, щоб тягнути час досить довго, сподіваючись, що Захід втратить волю до боротьби, волю до підтримки України». Генерал Ходжес вважає, що саме тут є причина застосування Росією терористичної тактики ударів по цивільній енергетичній інфраструктурі: щоб «зробити українські міста непридатними для проживання взимку, стагнувати економіку та спровокувати нову хвилю українських біженців».
Це, каже Ходжес, має за розрахунками кремлівських стратегів викликати невдоволення в Європі – так само, втім, як і хвиля росіян, які втекли від мобілізації, повинна викликати невдоволення Туреччини та деяких інших країн. Тих же «молодих і не дуже російських чоловіків, у яких не вистачило розуму забратися з Росії, – жорстко закінчує Ходжес, – командування згодовує на забій, кидаючи чотири рази на день в атаку на сході України виключно з метою виграти час».
Конгрес США погодив виділення 800 мільйонів доларів на безпекову допомогу Україні в 2023-му
Підтримка США
Генерал Бен Ходжес торкнувся і підтримки України з боку США у 2023 році, коли Палата представників та Сенат контролюватиметься протилежними політичними партіями.
«Коли я чую міркування на тему: «давайте краще витратимо ці гроші у себе вдома» і «яка нам до України справа, вони всі там корумповані», або, мовляв, все одно «там завжди була Росія» і щось ще в таке - я хочу нагадати: Чорне море - це ж не озеро в глушині. У нас є три союзники НАТО, які знаходяться там: Туреччина, Румунія та Болгарія, і ми зобов'язалися їх захищати».
Процвітання Америки безпосередньо пов'язане з процвітанням Європи. А Європи від миру в регіоні
Але Чорне море є важливим і для стратегічних економічних інтересів США, вважає генерал – оскільки «Європейський союз є нашим найбільшим економічним партнером: процвітання Америки безпосередньо пов'язане з процвітанням Європи, яке у свою чергу залежить від стабільності та безпеки в регіоні».
На думку Бена Ходжеса, ліквідація російської військової присутності в незаконних квазі-державних утвореннях – Осетії, Абхазії та Придністров'ї – призведе до вибухового притоку інвестицій у Грузію та Молдову, що дозволить відродити ідею чорноморського транспортно-економічного коридору в обхід Ірану.
«CША можуть закінчити цю війну за два тижні». Інтерв'ю із генерал-лейтенантом Ріго Террасом
«Росія програє в Україні. Путін знає це». Експерти Заходу про ситуацію на фронті
Росія могла модифікувати іранські дрони для використання проти України взимку – ISW
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнили майже усю окуповану до того частину Харківщини.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
Управління Верховного комісара ООН із прав людини підтвердило (верифікувало) 6 557 випадків загибелі і 10 074 випадки поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані організації від 24 лютого до 13 листопада. В ООН наголошують, що реальне число загиблих є значно вищим.
«Руйнується міф про велику державу і могутню армію»: керівник «Левада-центр» про ставлення росіян до війни
05 грудня 2022, 19:10
Зібрані фрагменти російських ракет, які були випущені по Харкову. Україна, 3 грудня 2022 року
Підтримка війни у російському суспільстві знижується – такі результати опублікованого виданням «Медуза» закритого соцопитування, проведеного Федеральної службою охорони Російської Федерації (ФСТ Росії). Згідно з опитуванням, за мирні переговори з Україною у листопаді виступали близько 55% росіян, а за продовження війни – лише 25%, хоча ще у липні ситуація була протилежною (57% за продовження війни та 32% за переговори).
Чи можна довіряти цим результатам? Подібні цифри зафіксовано й у жовтневому дослідженні «Левада-центру»: за мирні переговори висловилися 57% респондентів (і 27% проти).
Російська служба«Голосу Америки» попросила прокоментувати ситуацію наукового керівника «Левада-центр», доктора філософських наук Лева Гудкова.
Лев Гудков
– Що ви думаєте про опитування ФСТ, чи не журналістська це легенда?
– Я нічого до ладу не можу сказати про них, адже не публікуються ні методика, ні вибірка, ні те, як відбувалося опитування, та інше.
Тут можливий несподіваний поворот, що це деякі ігри спецслужб з метою шантажу, тиску на начальство, щоб вибити з влади будь-які преференції. Так КДБ поводився за радянських часів, лякаючи партійну еліту поширенням західної пропаганди та зростанням антирадянських настроїв серед молоді.
Під цю справу спецслужба вміло викачувала гроші з кремлівського мішка...
Остання битва КҐБ: чому Україна так багато значить для Путіна?
– Як результати «опитування ФСО» корелюються з вашими даними?
– Дані дуже схожі.
У нас у жовтні співвідношення прихильників «партії» війни та прихильників мирних переговорів становило 36% до 57%. Прагнення припинити військові дії та розпочати мирні переговори переважало більше ніж у півтора рази.
У листопаді ця цифра дещо знизилася. Партія війни посилилася до 41%, але все одно більшість (53%) залишилася за їх опонентами. Причому цей процес дуже стійкий. Починаючи із серпня, загальна картина помітно змінилася. Торішнього серпня переважали прибічники війни до переможного кінця.
66% респондентів вважають, що на війну набиратимуть народ постійно, щоб заткнути дірки на фронті
Головний фактор, що вплинув на динаміку, це, звичайно, мобілізація, коли з телевізійної та віртуальної війни ситуація почала стосуватися всіх не тільки тих, що призиваються до армії, а й їхніх батьків, родичів.
У те, що влада говорить про одноразовість часткової мобілізації, мало хто вірить.
За нашими даними, 66% респондентів вважають, що на війну набиратимуть народ постійно, щоб заткнути дірки на фронті, спробувати уникнути явної поразки російської армії або хоча б уповільнити її вигнання з окупованих територій. А оскільки жодного дива-зброї у Кремля не виявилося, то, як заведено, будуть використовувати гарматне м'ясо. І це люди добре засвоїли.
Втрати в Україні: чи може Росія відновити армію під час війни?
– Чи можна припустити, що чергова хвиля мобілізації, яку багато хто прогнозує, призведе до ще більшого посилення тенденцій, що намітилися?
– Думаю, що так. Принаймні збережеться небажання продовження війни. Війна із бліцкригу, як спочатку вона програмувалася, стала хронічною, і люди кінця її не бачать.
Не бачать кінця війни і це дуже лякає
Це дуже лякає, тим більше, що рівень життя та доходів падає, зростає інфляція, виникає загроза безробіття та страх втратити близьких та рідних. Все це працює в одну скарбничку проти війни.
– Але чи можна тут говорити про самосвідомість, що прокинулася раптом у людях, про вироблення громадянської позиції?
– У даному випадку я б не став говорити про жодну мораль. Тому що ні переживань за вчинене владою, ні співчуття Україні загалом ні, воно виявляється лише у 10%. Основна маса просто боїться за власний добробут та безпеку близьких, тому починає турбуватися з приводу майбутнього.
Ні правову свідомість, ні моральні принципи тут ні до чого. Швидше, проявляється те, що можна назвати егоїстичними чи шкурними інтересами.
«В обмін на відмову від ядерної зброї» – у Зеленського пропонують Москві «будапештський меморандум»
– А гнітюча ситуація на фронті, втрата у багатьох віри в успіх військової кампанії теж зіграли свою роль при формуванні тренду?
– Так, і дуже важливу. Правдива інформація, незважаючи на цензуру та масові блокування сайтів незалежних ЗМІ, таки якось доходить до людей. Вони все краще і краще навчаються, як оминати заборони.
Число користувачів альтернативних каналів інформації збільшилося втричі
Число користувачів альтернативних каналів інформації збільшилося втричі за час воєнних дій: з 7-8% до 20 з лишком.
Крім цього, дуже важливим фактором є зміна тональності пропаганди на федеральних телеканалах. Сама по собі ідея неминучої Гааги, трибуналу, оголошення [парламентами ряду європейських країн] Росії державою-терористом, злочинною державою, дійсно змушує трішки по-іншому розмовляти голови на ТБ – кремлівських клакерів.
Здається, вони почали розуміти, що їм доведеться відповідати за свої слова, за пропаганду війни та розпалювання ворожнечі та ненависті. Звідси істерика та агресивний тон.
Вимагають покарати винних
І для більш консервативної частини населення, яка постійно дивиться телебачення та вміє читати між рядками, така зміна тональності – тривожний сигнал.
Звідси виникають претензії до влади – не гуманістичного штибу, а через великі втрати на фронтах внаслідок некомпетентності командування, з бардаком, що супроводжує мобілізацію. Люди вимагають покарати винних.
Все разом це, зрозуміло, змінює ставлення до війни. Руйнується міф про велику державу і могутність армії.
Путін на розтяжці. Чому Росії так важливо взяти Донбас
Від «грандіозного котла» – до боїв за трасу. Три оточення сил ЗСУ, які не вдали
Остання битва КҐБ: чому Україна так багато значить для Путіна?
31 жовтня 2022, 18:32
Президент Росії Володимир Путін (ліворуч) і патріарх російської православної церкви Кирило. Москва, 2017 рік
Коли президент Росії Володимир Путін видавав свою чергову статтю на історичну тему, про єдність українців та росіян, чи проголошував промови про виключно російські перемоги у Другій світовій війні, західні політики та історики дивувалися тому, як багато часу займає зацікавлення історією у сучасного політичного лідера.
Натомість для українських істориків ця риторика звучала знайомо. Ті, хто працював з архівами КҐБ, впізнавали її стиль і головні сигнали, спрямовані на упокорення та знищення українців як окремої нації. Тому за обговоренням минулої війни вони впізнавали обриси війни майбутньої.
Про це, як повідомляє «Голос Америки», говорили українські історики, що працюють над темами сучасної історії по обидва боки Атлантичного океану, яких Центр Американсько-українських стосунків зібрав на конференцію у Вашингтоні наприкінці жовтня.
Історичні міфи є зброєю проти українців – В'ятрович
На думку відомого українського історика, першого керівника Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, історичні міфи були потрібні Кремлю для того, щоб виправдати агресію проти українців, адже, якщо українського народу немає, то немає сенсу в існуванні окремої української держави.
«Квазіісторичні міфи виконують кілька функцій. Вони грають важливу роль у мобілізації росіян у їхній конфронтації з українцями, сіють розбрат поміж самими українцями та використовуються для дискредитації українців по всьому світу», – вважає В’ятрович.
Особливо ефективно на Заході, на думку В’ятровича, російська пропаганда просувала тезу про виключно російську перемогу у Другій світовій війні та те, що Росія, навіть не Радянський Союз, «визволила світ від нацизму». На цій підставі Росія вимагала особливого ставлення до неї як держави, яка має право не поважати загальні правила та норми поведінки у світі.
Друга світова війна. Втрати України
КҐБ вдалося надовго дискредитувати українців на Заході – Луцюк
Одночасно поширювалися міфи про українців як нацистських колаборантів.
І якщо до відкриття архівів КҐБ багато дослідників вірили у те, що ці міфи з’являлися органічно і базувалися, зокрема, на складних історичних стосунках українців та євреїв, то дослідження архівних документів показали, що міф про українців як про нібито пособників нацистів був створений і поширений агентами КҐБ для дискредитації українців у діаспорі та для того, щоб вихідці з України українського та єврейського походження не могли діяти спільно.
Професор Королівського військового коледжу Канади Любомир Луцюк присвятив цій темі окреме дослідження, яке нещодавно вийшло книжкою під назвою «Операція Відплата».
За словами Луцюка, операція радянських спецслужб почалася всередині 1970-х – на початку 1980-х років, коли в канадській та американській пресі з’явилися публікації про нібито «тисячі нацистських колаборантів», які переселилися до Канади і США після Другої світової війни.
Звинувачення були настільки серйозними, що у США та Канаді організували спеціальну комісію, що вивчала це питання. Зокрема, у Канаді вона була відома як Комісія Дешена.
Робота цієї комісії тривала два роки і закінчилася висновком, що цифри можливих колаборантів були «завищені на 400%».
Також позиція українських організацій у Канаді полягала у тому, що звинувачення мають бути доведені у суді, на відміну від США, де достатньо було довести, що людина сказала неправду під час подавання документів на громадянство. І на цій підставі її можна було позбавити громадянства та видворити.
Дні розстрілів у Сандармоху: список жертв НКВС як нагадування чого хоче Путін
Українців змусили замовкнути про історію Голодомору
За словами Любомир Луцюка, хоча звинувачення щодо українців, які приїхали до США після війни, не мали під собою реальних підстав в абсолютній більшості випадків, спецоперація КҐБ була успішною, бо вдалося витворити образ українця як нацистського посіпаки, посіяти розбрат між українськими та єврейськими організаціями та змусити українців мовчати щодо однієї з найбільших трагедій в історії України – Голодомору.
Як пояснює Луцюк, більшість свідків Голодомору, походили з тереторії України, що перебувала під контролем СРСР і за післявоєнними угодами між союзниками в антигітлерівській коаліції, їх мали відправити назад до Радянського Союзу, бо лише ті українці, які походили з колишніх польських земель, могли залишитися на Заході.
Тож свідки Голодомору, щоб ще раз вижити, мали збрехати про своє походження. І якби своїми свідченнями про Голодомор вони б себе викрили, то їм загрожувала депортація до СРСР, розповідає Луцюк.
Українці показали, що нічого не забули – Ясиневич
Проте, якими б успішними не були старання радянських і пізніше російських спецслужб, вони прорахувалися з українцями, зауважують історики, які брали участь у зустрічі у Вашингтоні.
Говорячи про «Шлях України до зрілої державності», – а так звучала тема конференції, – її учасники наголошували, що творення спільного погляду українців на своє минуле було складним процесом.
За часів президента Віктора Януковича були спроби закрити архіви і розпочалися переслідування істориків, зокрема кримінальну справу відкрили на львівського історика Руслана Забілого, намагаючись залякати дослідників.
Влада, що була залежна від Росії, намагалася повернути українців у ту парадигму, в якій вони існували десятиліттями, коли їх привчали думати, що ті, хто пригноблювали прагнення українців до свободи, були героями, а борці за незалежність, наприклад вояки Української повстанської армії, вважалися злочинцями.
«Ставлення до УПА формувалося на основі незнання», – наголосила у своєму виступі українська громадська діячка та експертка з комунікацій Ярина Ясиневич.
Але зміцнення української ідентичності вело і до бажання українців її захищати.
Наприклад, як зауважила Ясиневич, соціальні відеоролики Інституту національної пам’яті до 85-ї річниці Голодомору мали гасло «Ми пам’ятаємо. Ми сильні», і в ньому наголошувалося, що українці і тоді чинили спротив, організовуючи повстання, жорстоко придушені комуністичною московською владою.
Тоді ж, крім свічки пам’яті за загиблими, українці ставили на вікно і зброю на знак того, що вони готові цього разу чинити спротив новим геноцидним спробам Росії.
Тож, на думку істориків, на момент початку широкомасштабної російської агресії у лютому цього року українці становили консолідовану націю, яка мала спільні уявлення про своє минуле і майбутнє, і цього не врахувало російське керівництво, коли розпочало війну проти України.
86% українців вважають, що справи в країні розвиваються правильно, це рекордний показник – соціологи
Агресією Росія прикриває те, що вона є нефункціональна держава – Буґайський
Не врахувало воно і того, що саме російське суспільство, яке завжди мало за собою сильну державу, виявилося набагато слабшим, не мало тієї консолідації, того рівня самоусвідомлення та солідарності, який мали бездержавні до останнього часу українці, наголосив Януш Буґайський, відомий американський дослідник польського походження з Фундації Джеймстаун.
Історична грамотність потрібна не менше, ніж медіа-грамотність
Буґайський
19:1813 ДЕК 2022
До 95% военной техники Укроборонпром восстанавливает на линии столкновения или в "серой" зоне
Фото з Facebook"Укроборонпрому"
Выездные ремонтные бригады ДК "Укроборонпром" восстанавливают 90-95% военной техники непосредственно на линии столкновения или в "серой" зоне.
Об этом сообщает пресс-служба ДК в Телеграме.
"Выездные ремонтные бригады Укроборонпрома восстанавливают 90-95% военной техники непосредственно на линии столкновения или в "серой" зоне. Это ремонты разной сложности, под открытым небом, в любую погоду, днем и ночью", – говорится в сообщении.
В концерне уточнили, что личный рекорд ремонтной бригады – 7 восстановленных машин в сутки тремя лицами. При этом специалисты восстанавливают как украинскую, так и российскую трофейную технику.
Справка
ДК "Укроборонпром" и Межправительственное агентство оборонного сотрудничества (AMOS) при Министерстве обороны Чешской Республики подписали соглашение о создании совместного оборонного кластера, в рамках которого предполагается изготовление военной техники и боеприпасов.
Рада все же приняла законопроект №5655, который критиковали мэры, архитекторы и активисты
Верховная Рада приняла в целом законопроект №5655 по реформированию сферы градостроительной деятельности, который, в частности, критиковали главы украинских городов и поселков, архитекторы и общественные активисты.
Об этом сообщили в Telegramнардепы Ярослав Железняк и Алексей Гончаренко.
Законопроект в целом поддержали 228 народных депутатов.
Справка
Как сообщалось, что в Верховной Раде готовятся голосовать за скандальный законопроект №5655 по градостроительной реформе, который критикуют, в частности, архитекторы, органы местной власти и активисты.
"Один из самых больших рисков: граждане не будут иметь никакого влияния на то, что и как строят застройщики, а частный контроль даст застройщикам возможность контролировать самих себя", – заявлял Рух "Честно".
Архитекторы критикуют законопроект за притеснение прав архитекторов и риски монополизации рынка. Накануне они записали обращение с призывом депутатов не принимать законопроект – они заявляют, что документ учитывает исключительно интересы застройщиков и навредит городам.
Главы украинских городов и поселков также выступили против скандального законопроекта №5655 о реформе градостроительства.
Органы местной власти – за лоббизм крупных застройщиков и ограничение прав местного самоуправления. Общественные активисты – за отсутствие инструментов для широкого общественного контроля и коррупционные риски в Минрегионе.
Проект устанавливает штрафы не за формальные нарушения, а за умышленные противоправные действия, парировала Шуляк. Она добавляет, что при подготовке документа ко второму чтению учтены замечания НАПК, Главного научно-экспертного управления Верховной Рады, Министерства юстиции и Министерства культуры.
Представители бизнеса ответили, что внесенных поправок недостаточно. Они предлагали провести широкое обсуждение законопроекта со стейкхолдерами.
«На мою думку, українці та їхні союзники мають краще поінформувати західних журналістів, дослідників та політиків про традицію опору російському колоніалізму та імперіалізму, та краще познайомити цих «експертів» з діями Росії, спрямованими на знищення їхньої культури та ідентичності», – сказав Буґайський. – Історична грамотність потрібна не менше, ніж медіа-грамотність».
Як наголосив Буґайський, ці знання будуть потрібні і на майбутнє західним експертам, причетним до ухвалення політичних рішень.
Бо, за словами Буґайського, незалежно від ідеології, російська влада історично вдавалася до геноциду проти українців, «особливо коли їхні зусилля щодо асиміляції, русифікації та масової депортації виявляються неадекватними».
Як переконаний вашингтонський дослідник, найбільшим страхом у Москві нині є те, що з поразкою Росії на полі бою Україна зміцнить свою державність, відновить свою історію та викриє той факт, що Російська Федерація перетворилася на нефункціональну державу, та що вона «маскує свою невдачу агресією проти своїх сусідів». Тож західним експертам, на його думку, потрібно вже зараз думати про те, що станеться з Росією після того, як її агресія, яка поки спрямована назовні, почне діяти всередині.
Росія приречена на поразку: аналітики про прорахунки Путіна і наслідки його дій