Киевская Русь - Украина

Боже та Київська Русь-Україна - понад усе!

Информационный портал   email: kievrus.ua.com@gmail.com


10.12.2023

Подивись в мої очі, враже
Герб Украины

Події - грудень.2022 (1 частина)

16:03 03-02-2023


Редакционная строка

ЄС погодив дев’ятий пакет санкцій проти Росії

Дипломати Європейського Союзу погодили дев'ятий пакет санкцій через російське вторгнення в Україну.

Четвер, 15 грудня 2022, 22:36

  Про це інформує Reuters.

Уряди Європейського Союзу погодили 9-й пакет санкцій проти Росії через вторгнення Москви в Україну, повідомили дипломати ЄС.

Пакет буде оформлено за допомогою того, що ЄС називає “письмовою процедурою”, до обіду 16 грудня.

“Санкції узгоджені. Письмова процедура до завтрашнього обіду”, – сказав один із дипломатів. 

Повідомляється, що 9-й пакет санкцій ЄС спрямований проти “промислового комплексу” РФ.

Пакет має на меті придушити “зміцнення російського промислового потенціалу” за допомогою розширеного списку зі 169 організацій, що постачають товари, “які можуть сприяти технологічному вдосконаленню російського сектору оборони та безпеки”.

Двигуни безпілотників, хімічне та біологічне обладнання, засоби боротьби з масовими заворушеннями та електронні компоненти підпадають під ці нові санкції, йдеться в тексті закону.

ЄС також хоче розширити список санкційних товарів, що використовуються в авіаційній та космічній промисловості “включаючи авіаційні двигуни та їх частини”, а також розміщує під нові обмеження “ноутбуки, жорсткі диски, камери та об’єктиви”.

В окремому документі, що деталізує список нових організацій, які підпадають під санкції, передбачається призупинення дії ліцензій на мовлення для російських каналів “НТВ/НТВ Мир”, “Россия 1”, “РЕН ТВ” і “Первого канала”.

Теги: війнадев'ятий пакет санкційросійсько-українська війнасанкції проти Росіїсанкції

 

Нардепка від ОПЗЖ Королевська незаконно збагатилася на майже 50 млн та приховала маєток у Росії – НАЗК

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) за результатом моніторингу способу життя народної депутатки від партії "Опозиційна платформа — За життя" Наталії Королевської дійшло до висновку, що нардепка незаконно збагатилася на суму 49,6 млн грн.

Четвер, 15 грудня 2022, 23:00

Про це інформує пресслужба НАЗК.

Також, окрім доказів незаконного збагачення, під час моніторингу були виявлені докази того, що нардепка умисне внесла недостовірні відомості до декларації за 2020 рік, які відрізняються від достовірних на 3,8 млн грн.

Обґрунтований висновок про виявлення ознак кримінального правопорушення, пов’язаного з корупцією, НАЗК передали до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

Нардепка проживає у маєтку, який за документами, належить її батьку. Житловий комплекс (4 земельні ділянки та 2 будинки) був набутий у власність батьком народної депутатки через іпотечний договір від 2019 року. Договір позики батько Королевської уклав у 2013 році з кіпрською компанією на суму 2 млн дол. США, що нібито надавалась на поворотній безвідсотковій основі батьком посадовиці. При цьому представником компанії у Кіпрі виступав помічник Наталії Королевської. Сума забезпечення за договором іпотеки становить приблизно 49 млн грн (згідно з курсом НБУ станом на 01.10.2019). Водночас загальна сума доходів, отриманих батьком і матір’ю депутатки з 1998 року по 2013 рік, складає лише 165 тис. грн без податків та витрат на проживання.

На вимогу НАЗК Королевська пояснила, що не знає, звідки у її батька кошти на надання позики.

До того ж нардепка не вказала в декларації, що з 2005 року володіє земельною ділянкою в Московській області (Росія) вартістю понад 2 млн руб (563 860 грн за курсом НБУ станом на 31.03.2021).

НАЗК також підозрюють Королевську в ухилянні від сплати податків.

У Молдові тимчасово позбавлять ліцензії шість каналів через фейки про війну в Україні

У Конгресі США пропонують заборонити Трампу працювати в уряді

Трамп вимагає припинити дію Конституції США після викриття ролі Twitterу виборах 2020 року

НЕДІЛЯ, 4 ГРУДНЯ 2022, 14:17

3

45-ий президент США Дональд Трамп закликав до припинення дії Конституції, що б дозволило скасувати вибори 2020 року й відновити його на посаді президента, після публікацій внутрішнього листування Twitter про роль соцмережі у виборчій кампанії.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на CNN.

"Ви скасовуєте результати президентських виборів 2020 року і оголошуєте ПРАВИЛЬНОГО ПЕРЕМОЖЦЯ, чи у вас НОВІ ВИБОРИ? Масове шахрайство такого типу і масштабу дозволяє припинити дію всіх правил, норм і статтей, навіть тих, що містяться в Конституції", – написав Трамп у своїй соціальній мережі TruthSocial.

Пост Трампа з'явився після оприлюднення внутрішнього листування працівників Twitter, які свідчать про обговорення у 2020 році публікації таблоїда TheNewYorkPostпро матеріали, знайдені на ноутбуці сина Джо Байдена Гантера.

У матеріалі розкривається зміст електронних листів, які нібито надсилав Гантер Байден. За твердженням газети, Хантер Байден представив свого батька, тодішнього віцепрезидента, раднику керівництва української енергокомпанії Burisma, до ради директорів якої входив молодший Байден.

Трамп відмовився повертатися до Twitter

Видання стверджувало, що це листування суперечить твердженням Джо Байдена про те, що він не говорив зі своїм сином про його ділові відносини в Україні.

Співробітники юридичного, політичного та комунікаційного відділів Twitterсперечалися щодо того, чи слід обмежувати поширення статті TheNewYorkPostвідповідно до політики компанії щодо матеріалів, отриманих шляхом зламу. Обговорення відбулися за кілька тижнів до виборів 2020 року, коли Джо Байден балотувався проти Трампа.

Новий власник TwitterІлон Маск назвав публікацію внутрішніх документів доказом того, що в соцмережі панувала цензура, а її співробітники були упереджені щодо опонентів Демократичної партії.

У листопаді Трамп оголосив, що втретє братиме участь у президентських виборах у США.

Читайте також: Третій похід у Білий дім: якими є шанси Дональда Трампа знову стати президентом.

 

Трамп відмовився повертатися до Twitter

НЕДІЛЯ, 20 ЛИСТОПАДА 2022, 16:15

6

45-ий президент США Дональд Трамп заявив, що не буде повертатися у соціальну мережу Twitter, де його акаунт був заблокований після штурму Капітолія у 2021 році за підбурювання до насильства.

Про це повідомляє "Європейська правда".

"Я так не думаю, бо не бачу для цього (повернення у Twitter) ніяких причин. У Twitterбагато проблем, самі бачите, що там відбувається: залучення падає, багато фейкових акаунтів. А TruthSocialпосів місце (Twitter) для багатьох людей, і я не бачу, щоб вони поверталися в Twitter", – сказав Трамп на конференції Республіканської єврейської коаліції в Лас-Вегасі.

Республіканець також наголосив, що TruthSocial– заснована ним у 2021 році соціальна мережа, орієнтована на прихильників правих – набуває популярності, а його охоплення там "неймовірне" і "краще, ніж було у Twitter".

Водночас Трамп похвалив рішення Ілона Маска придбати соцмережу.

"Мені подобається, що він придбав його (Twitter), він (Маск) мені завжди подобався. Я знайшов із ним спільну мову під час свого президентства. Я завжди (казав), що він ще той персонаж, але мені, як правило, подобаються такі люди", – додав він.

Як повідомлялося, за рішенням нового власника та керівника TwitterІлона Маска адміністрація мережі відновила аккаунт 45-го президента США Дональда Трампа. На момент написання новини на акаунт підписалися вже понад 83 мільйони користувачів.

Як відомо, адміністрація соцмережі Twitterвидалила аккаунт політика після того, як його прихильники увірвалися до Капітолія 6 січня. Вважають що їх спонукала до цього промова Трампа, а також його повідомлення, що містили норму ненависті та неправдиві повідомлення про вибори у США. Тоді ж соцмережа заблокувала низку противників Байдена та сторінок, підконтрольних Трампу. Повідомлялося що аккаунт закритий "назавжди".

Примітно, що у відновленому аккаунті Трампа лишилися усі позначки про те, що його повідомлення місять fakenews. Інші сторінки, афілійовані з Трампом, наразі лишаються недоступними – наприклад, @TeamTrump.

Як відомо, проти Трампа у США порушені кілька проваджень, за які йому загрожує ув'язнення.

Читайте також: Третій похід у Білий дім: якими є шанси Дональда Трампа знову стати президентом.

 

У США відповіли на погрози Росії через можливе постачання Україні ЗРК Patriot

П'ЯТНИЦЯ, 16 ГРУДНЯ 2022, 21:58

1

У відповідь на твердження російських посадовців про те, що постачання Україні зенітно-ракетних комплексів Patriot "призведе до непередбачуваних наслідків", у США наголосили, що Росія одноосібно несе відповідальність за будь-які провокації щодо війни в Україні.

Про це, як повідомляє "Європейська правда" з посиланням на CNN, у п’ятницю на брифінгу сказав заступник речника Державного департаменту США Ведант Пател.

"Єдині провокаційні заходи, які були вжиті протягом усього цього конфлікту, здійснюються Росією. США не перебувають і ніколи не перебували у стані війни з Росією", – підкреслив він.

Представник Держдепу також додав, що США здійснюють "саме те, що, як сказав Байден сказав Путіну, ми будемо робити" в разі нападу РФ на Україну – "надамо допомогу у сфері безпеки і допоможемо Україні захистити себе і захистити свою територіальну цілісність і суверенітет".

Кулеба про поставку PatriotУкраїні: все неможливе можливе

Нагадаємо, раніше телеканал CNNповідомив, що адміністрація Джо Байдена завершує підготовку планів щодо відправки в Україну системи протиракетної оборони Patriot, про що може бути оголошено вже на цьому тижні.

Повідомлення викликало реакцію РФ. Російське посольство у США заявило, що розцінить передачу ракетних комплексів Україні як провокаційний крок, який "призведе до непередбачуваних наслідків". Москва також пригрозила знищенням Patriot, назвавши їх "законною ціллю".

У Пентагоні на це раніше сказали, що заяви Росії про недопустимість надання Україні комплексів Patriot не вплинуть на рішення США щодо військової допомоги Києву.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+ Enter, щоб повідомити про це редакцію.

США РОСІЯ

 

Крах уряду, що обіцяв Міг-29: що означає для України політична криза у Словаччині

П'ЯТНИЦЯ, 16 ГРУДНЯ 2022, 15:27 — ЮРІЙ ПАНЧЕНКО, ЄВРОПЕЙСЬКА ПРАВДА

2

 ФОТО ПРЕС-СЛУЖБИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Візит в Київ прем'єр-міністра Словаччини Едуарда Гегера. 8 квітня 2022 року

Наскільки ймовірним є розворот Словаччини від дружньої Україні держави до євроскептика, що просуватиме "угорські" тези про необхідність компромісу з РФ? На жаль, шанси цього істотно зросли 15 грудня, після того, як парламент висловив  вотум недовіри уряду Едуарда Гегера.

Це різко збільшило шанси дострокових виборів. А всі розклади свідчать, що у разі дострокових виборів перемогу на них святкуватиме опозиція, у тому числі відверто проросійська.

Втім, цього сценарію ще можливо уникнути. Прозахідні сили теоретично мають можливість переформатувати коаліцію, та й навіть у разі оголошення дострокових виборів Братислава здатна зберегти на нинішньому рівні підтримку України. В тому числі – передати Україні обіцяні винищувачі МіГ-29.

Пропонуємо вашій увазі  відео про те, як нинішня політична криза у Словаччині може вплинути на підтримку України. 

 А для тих, хто віддає перевагу читанню, пропонуємо статтю, у якій ми детальніше  розберемо ці питання і проаналізуємо, що може завадити реваншу проросійських сил у сусідній країні.

Роль особистості у кризі

Політична криза рідко має одного винуватця – зазвичай до неї приводить комплекс помилок, яких припускаються багато політичних гравців

Словацька ситуація в цьому сенсі унікальна. Можна сміливо стверджувати, що провина у кризі якщо не повністю, то в основному лежить на одній особі. Йдеться про Ігоря Матовича – колишнього прем’єра та нинішнього міністра фінансів, лідера партії O?aNO(ця абревіатура українською означає "Звичайні люди та незалежні особистості"), що перемогла на минулих виборах.

Про можливі проблеми, які здатен створити Матович, словацькі політологи почали говорити вже на початку 2020 року, щойно стало відомо, що  O?aNOздобула перемогу на парламентських виборах і він має стати новим прем’єром.

Річ у тім, що Матович має репутацію популіста, не здатного працювати у команді. Показова деталь: партія O?aNO, яка і раніше не раз брала участь у виборах, під час кожної кампанії суттєво змінювала свій передвиборчий список, бо щойно хтось із партійців дозволяв собі мати думку, відмінну від позиції лідера партії – це відразу означало викреслювання з виборчих списків на наступних виборах.

Ті, хто чекали на конфлікти від Матовича, виявилися праві.

Попрацювавши на посаді прем’єра рік, він створив кризу у коаліції, вирішити яку вдалося лише відставкою прем'єра. Точніше – рокіровкою.

Щоби уникнути дострокових виборів, Матович погодився уступити посаду голови уряду своєму однопартійцю та міністру фінансів Едуарду Гегеру, а сам очолив Мінфін.

Словаччина за крок до реваншу: чи зміниться курс Братислави на проросійський

Ця рокіровка відтермінувала крах коаліції, але не могла його зупинити.

Посада глави Мінфіну дала Матовичу можливості втручати у роботу всіх міністерств, чим він постійно користувався. Це негативно впливало на роботу уряду та спричинило новий конфлікт із партію SaSта її лідером, віцепрем'єром та міністром економіки Ріхардом Суліком.

Зрештою, SaSозвучив новий ультиматум: Матович має піти з міністерської посади або партія виходить з коаліції і та втрачає більшість.

Цього разу досягти компромісу не вдалося. Словацька коаліція розпалася. А незабаром  SaSразом із опозиційними партіями внесли проєкт резолюції про вотум недовіри чинному уряду. Одночасно натякаючи, що готові переглянути своє рішення. Якщо Матович все ж піде у відставку

 

Словацька "мильна опера"

Голосування щодо вотуму недовіри було заплановане на вівторок 13 грудня, і всі сигнали свідчили, що уряд має піти у відставку.

"Сьогодні мафія повалить уряд",- написав у twitterвранці у вівторок Матович. Він явно зробив ставку не на досягнення компромісу, а на створення гучного скандалу, який дозволив би йому подавати своє звільнення як "помсту мафії" політику, який вступив з нею у бій.

Втім тоді прем’єру Едуарду Гегеру вдалося залучити голоси позафракційних депутатів, щоб на два дні перенести голосування за вотум недовіри. Крок, який давав шанс обійтися без перевиборів.

А далі сталося майже неможливе.

В партії O?aNO, яка досі була ручним політ проектом Матовича, стався розкол. Частина депутатів та міністри заявили про необхідність пошуку компромісу із SaS, навіть ціною відставки свого лідера.

Матовичу довелося піти на переговори із лідером SaSСуліком. Він висунув дві вимоги свого звільнення: не підтримку вотуму недовіри уряду, та підтримку розробленого його міністерством проекту держбюджету на 2023 рік. Але зважаючи, що у SaSбула купа зауважень до цього бюджету, домовитися не вдалося.

Тоді, напередодні вирішального голосування, зустріч із Суліком провів прем’єр Гегер, і їм вдалося домовитися про збереження коаліції та уряду в обмін на відставку Матовича, тобто міністра фінансів. Єдина умова: Матович, у чесне слово якого SaSдавно перестав вірити, має ще до голосування за вотум недовіри подати президенту заяву про звільнення.

Ігор Матович погодився і відправився на прийом до президентки Зузани Чапутової, щоб особисто вручити таку заяву. Втім, як він пізніше розповів, у дорозі йому зателефонувала якась "шановна людина", яка порадила йому не здаватися та  продовжувати боротьбу. Як описує подальші події президентка Чапутова, Матович "підписав заяву про відставку перед працівниками її офісу, але в останній момент передумав і вирвав підписаний документ із рук секретаря".

Порушивши чергову домовленість, Матович визначив долю уряду Гегера: за вотум недовіри проголосувало 78 депутатів із 150, включно із партією SaS.

Період невизначеності

Отже, 16 грудня, відповідно до вимог конституції, президентка Чапутова відправила у відставку уряд Гегера. Та чи означає це, що тепер дострокових виборів не уникнути?

Ні, такий шанс ще є. Щонайменше, формально.

Партія SaSзаявляє, що воліла би з нуля розпочати коаліційні переговори, щоб відновити коаліцію та сформувати новий уряд. Звичайно, без Матовича.

Проте, цей шлях не видається надто реальним. Третя коаліційна партія – "Ми родина" спікера Бориса Коллара вже заявила, що надає перевагу достроковим виборам, і чим раніше, тим краще.

Також незрозуміла позиція O?aNO– частина партії разом із Матовичем підтримує дострокові вибори, а ніша разом із Гегером – переформатування коаліції.

Ситуацію ускладнює особливість словацької конституції: та не містить механізму дострокових виборів.

Через це досі, у разі відставки уряду, дату дострокових виборів визначали спеціальним законом. Проте нещодавно Конституційний суд Словаччини визнав таку практику неконституційною.

Тож, для того, щоб оголосити дострокові вибори, парламент має спочатку внести зміни у конституцію. Це потребує часу та політичної згоди, тому дострокові вибори можуть пройти лише в середині наступного року, а можливі – навіть у вересні.

А на додачу, внесення змін до конституції потребує наявності конституційної більшості (90 із 150 депутатів), чого у прихильників  дострокових виборів наразі немає.

Не виключено, що цей фактор матиме свій вплив на переговори, ставши потужним аргументом на користь відновлення коаліції.

Ризики для України

Чи зможе технічний уряд продовжувати підтримку країни, зокрема, передати обіцяні винищувачі МіГ-29?

Однозначної відповіді на це питання нема.

Річ у тім, що технічний уряд не має права робити кроки, що стосуються міжнародної чи безпекової політики. Наприклад – не може прийняти рішення про вихід Словаччини з НАТО чи визнання держави Косово.  Такі рішення має право приймати лише повноцінний уряд.

Чи входить допомога Україні до цих обмежень? В уряді запевняють, що ні.

За їхньою логікою, передача Україні зброї – це звичайна операція із державною власністю, щодо чого обмежень немає. А відповідно, у найближчі мінімум півроку, доки уряд діятиме у статусі в.о., проблем із підтримкою України бути не повинно.

Втім, не факт, що із цією логікою погодиться проросійська опозиція.   

Можна припустити, що вони будуть трактувати передачу Україні зброї як безпекову політику та спробують зупинити її в судовому порядку.

Куди гірше виглядає ситуація у середньостроковій перспективі. Особливо – якщо дострокових виборів уникнути не вдасться.

Всі опитування однозначні – за такого сценарію нову більшість отримають дві опозиційні партії: "Голос" та Smer-SD. Лідером останньої є колишній прем'єр Роберт Фіцо, який зараз просуває тези про "шкідливість" надання Україні зброї. і про потребу шукати компроміс з Путіним. Тобто, його позиція схожа на позицію сусідньої Угорщини

У самій Угорщині також не надто приховують, що очікують перемоги словацької опозиції. В такому разі новий словацький уряд стане союзником Орбана у протистоянні з Брюсселем.

Звичайно, навіть за дострокових виборів (які відбудуться не скоро), уряд може змінити суспільні симпатії. Через конституційну дилему він має достатньо часу, щоб покращити свої позиції та наростити рейтинг.

Однак, для цього щонайменше треба вирішити "проблему Матовича".

Але відповіді на запитання проте, як це зробити, наразі не знає ніхто.   

 

Як у Туреччині будують "русский мир" та чим це загрожує партнеру України

П'ЯТНИЦЯ, 16 ГРУДНЯ 2022, 09:57 — ЄВГЕНІЯ ГАБЕР, ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПРАВДИ

1

 ФОТО: PAVEL GOLOVKIN/ASSOCIATED PRESS/EAST NEWS

Президент Ердоган неодноразово закликав посилити боротьбу із зовнішніми впливами та дезінформацією. Однак на пропаганду "русского мира" це наразі не вплинуло

"16 грудня 2022 року в "Русском доме" в Анкарі відбудеться відкриття фотовиставки члена Громадської палати Росії, відомого журналіста Александра Малькевича "Звільнені території. Війна та мир очима очевидця".

 У 2022 році він як військовий кореспондент відвідав звільнені від українського фашизму території (почалося все з тижневої поїздки до Маріуполя у червні, а далі він більше чотирьох місяців пропрацював у Херсонській, Запорізькій та Харківській областях, а також у ЛНР та ДНР) і став автором серії унікальних фоторепортажів".

Таким оголошенням вітають підписників фейсбук-сторінки посольства Росії в Анкарі та соцмережі "Русского дома".

Просування російської державної ідеології у Туреччині за останні роки суттєво посилилося. І якщо не вживати заходів у відповідь, це може стати значною проблемою і для самої Туреччини, і для її відносин із партнерами.

Тож варто детальніше розглянути, як працює російська пропаганда в Туреччині і хто цьому сприяє.

Від матрьошок до атомних станцій

Вже згаданий "Русский дом" (РД) – офіційна назва закордонних представництв організації "Россотрудничество", ключової та найкраще фінансованої державної інституції російської культурної дипломатії.

Хоча було б наївно вважати, що працюють там лише дипломати.

Офіційно основними напрямами роботи "Русского дома" в Анкарі, як і в інших країнах світу, є популяризація російської культури, робота зі "співвітчизниками" та надання гуманітарної допомоги.

Утім, на практиці "гуманітарна допомога" часто виявляється збором коштів на вбивства українців.

А культурні заходи у країні перебування перетворюються на неприховану пропаганду російської агресії.

Так, наприклад, нинішній керівник турецького представництва "Россотрудничества" – Александр Сотніченко, ще перебуваючи на посаді доцента Санкт-Петербурзького університету, у 2014 році закликав збирати гроші на фінансування бойовиків у так званих "ДНР/ЛНР".

 На посаду "господаря" "Русского дома" Сотніченка призначили у 2021 році, вочевидь як нагороду за успішну академічну та професійну діяльність тюрколога-євразійця.

Враховуючи, що він вільно володіє турецькою мовою та має за плечима досвід роботи "першого секретаря" у російському посольстві в Анкарі, вибір є абсолютно логічним і навіть вдалим – для Росії.

Чого не скажеш про Туреччину, яка стає дедалі вразливішою перед російською пропагандою та операціями впливу.

Призначення Сотніченка главою "Русского дома" в Анкарі збіглася у часі із загальною зміною керівництва Россотрудничества.

З 2020 року його очолює Євгеній Примаков – повний тезка і онук іншого Євгенія Примакова, сходознавця-арабіста, який у різні часи очолював уряд РФ, російське МЗС, Центральну службу розвідки СРСР та Службу зовнішньої розвідки Росії.

Відтак за останні роки концепція "Русского дома" в Туреччині зазнала суттєвих змін. У рамках "ребрендингу" нове керівництво вирішило відмовитися від "традиційної балалаєчної дипломатії", замінивши її більш витонченим, таргетованим, а отже, більш дієвим контентом.

За словами Сотніченка, новими пріоритетами у роботі РД має стати боротьба з традиційними стереотипами у турецькому сприйнятті Росії як країни ведмедів, балалайок, доступних жінок та чоловіків-алкоголіків та представлення Росії як країни ядерних технологій, передових оборонних і високотехнологічних рішень, привабливого ділового партнерства.

"Тривалий час у "Россотрудничества" не було чіткої концепції діяльності. Робота здебільшого обмежувалась взаємодією зі співвітчизниками та викладанням російської мови. На мою думку, більше уваги варто приділяти поширенню знань про сучасну російську культуру, науку та освіту", – ділився Сотніченко в одному з перших своїх інтерв’ю.

Зокрема, особливу увагу він закликав приділити популяризації таких брендових російських проєктів у Туреччині, як атомна станція "Аккую" та пошукова система "Яндекс".

"У Туреччині мало хто уявляє, що таке атомна електростанція, які принципи її роботи, чим вона відрізняється від ядерної бомби, який рівень її безпеки для навколишнього середовища, – цілком справедливо зауважує глава РД в Анкарі. – Поки що в Туреччині дуже мало відомо про нові російські технології, які широко застосовуються у повсякденному житті. Наприклад, тут з подивом дізнаються, що Яндекс – це російська компанія, хоча вона надає безліч послуг у Туреччині".

Яндекс і справді досі залишається другою за величиною пошуковою системою в країні, займаючи 11,5% ринку. Нещодавнє дослідження аналітичного центру CEPAчітко визначило роль "російського Google":

"Незважаючи на зусилля триматися осторонь політики, Яндекс залишається невід’ємною частиною державної пропаганди. Після повномасштабного вторгнення в Україну ексглава Яндекс.Новости назвав платформу ключовим елементом "у приховуванні інформації про війну". Яндекс видаляє з результатів пошуку інформацію, небезпечну для іміджу Кремля, і передає персональні дані на вимогу влади".

У Туреччині, окрім пошукової системи, Яндекс активно працює у сферах електронної торгівлі, GPRS-навігації, мобільних додатків і реклами. Після закриття офісу в Стамбулі у 2020 році Яндекс продовжує надавати послуги турецьким клієнтам з Москви.

Від Достоєвського до Дугіної

Ще одним важливим напрямком діяльності російських "культурних дипломатів" у Туреччині є забезпечення нової інтерпретації російсько-османської історії з метою "подолання історичної ворожнечі" та "забезпечення міцної основи для майбутньої співпраці".

У 2022-му виповнюється 530 років з моменту встановлення дипломатичних відносин між Російською та Османською імперіями.

І це гарний привід переконати турків, що 12 російсько-османських війн та сторіччя суперництва за доступ до "теплих морів" є нічим іншим, як проявом "любви по-русски": із серії "бьет, значит любит".

Незмінними у діяльності "Русского дома" в Туреччині залишилась публічна (медійна, експертна, наукова та будь-яка інша) дипломатія, спрямована на дискредитацію України та Заходу, а також просування євразійських та антиамериканських наративів. Як і постійне підживлення ідей про "велику російську культуру", оперу, балет і літературу, з якої, правда, в Туреччині знають лише топ-трійку: Толстого, Достоєвського та Чехова.

 Можливо, тому фотовиставка задокументованих злочинів Російської Федерації на окупованих територіях України в "Русском доме" буде супроводжуватися виступом турецького письменника про Достоєвського і вшануванням пам’яті загиблої Дар’ї Дугіної.

Саме вона, разом зі своїм батьком Александром Дугіним, тривалий час забезпечувала євразійський фронт у Туреччині.

А просувати ідеї "постзахідного світового порядку" їм допомагали турецькі євразійці з маргінальної партії "Ватан" Догу Перінчека. Син останнього, Мехмет Перінчек, у численних інтерв’ю та публікаціях згадував про "дружбу дитинства" з покійною і зробив усе, аби турецьке суспільство чітко знало, хто "винен" у її загибелі.

"Ігри ЦРУ! США знову злили Україну: за смертю Дар'ї Дугіної стоїть Україна" - повідомляли найскромніші із заголовків турецьких ультраправих та лівих ЗМІ наступного дня після інциденту.

Такій активності "россотрудников" не варто дивуватися.

Туреччина залишається чи не єдиною країною цивілізованого світу, готовою підтримувати контакти з режимом РФ.

Великою мірою це вдається завдяки постійному роздмухуванню у суспільстві антизахідних настроїв.

Зрозуміло також, що дипломатичний статус та імунітети не дозволяють турецьким органам влади безпосередньо втручатись у ситуацію і реагувати на російські провокації на території "Русского дома" чи самої дипустанови, як, наприклад, це було з розвішуванням банерів з пейзажами окупованого Криму на паркані посольства.

Втім, як неодноразово відзначав сам президент Ердоган, зараз саме час посилити боротьбу із зовнішніми впливами та дезінформацією, яка у сучасному світі перетворилася на ключову загрозу безпеці.

В інтересах Анкари – вжити необхідних заходів для протидії російським інформаційним операціям вже зараз.

Тим більше, враховуючи, що "русский мир" у Туреччині швидко розростається.

У серпні турецький держкомстат повідомляв, що росіяни купували в середньому понад 1000 квартир на місяць. Проте після оголошення в РФ мобілізації попит значно зріс.

Відповідно до турецького законодавства, купівля нерухомості вартістю щонайменше 75 тисяч доларів дає право іноземцям подати заявку на постійне проживання до двох років, тоді як іноземці, які платять 400 тисяч доларів або більше за нерухомість, отримують право на отримання громадянства.

За даними турецького МВС, станом на 3 листопада 2022 року громадяни Росії займали друге місце за кількістю іноземних резидентів, які проживали в Туреччині за довгостроковими і короткостроковими посвідками на проживання.

Це означає не тільки доходи у турецький держбюджет, але й загрозу наступу "русского мира".

Наступу, чиїм свідченням стає відкриття нових російських шкіл, культурних асоціацій та осередків "співвітчизників" у великих містах, на кшталт Стамбула чи Анталії.

Наскільки Туреччина готова до настільки глибокого проникнення "великої россійської культури" в її досить вразливе до зовнішніх впливів суспільство – це питання залишається відкритим.

Автор: Євгенія Габер,

старший аналітик Центру досліджень сучасної Туреччини (Карлтонський університет)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+ Enter, щоб повідомити про ц

 

Азербайджан заморожує війну: чому Росія дозволила зробити холод зброєю проти Вірменії

ЧЕТВЕР, 15 ГРУДНЯ 2022, 15:57 — ЮРІЙ ПАНЧЕНКО, ЄВРОПЕЙСЬКА ПРАВДА

8

 ФОТО: AFP/EAST NEWS

Марш вірменської опозиції проти політики Росії у карабаському конфлікті та її воєнних дій в Україні. Єреван, 9 листопада 2022 року

Азербайджан йде на різке підвищення ставок у конфлікті з Вірменією.

Баку вдалося заблокувати єдину автомагістраль, що з’єднує Вірменію із самопроголошеним Нагірним Карабахом. А на додачу – повністю перекрити постачання туди газу.

В умовах сурової зими це має призвести до повноцінної гуманітарної катастрофи у регіоні – і це може змусити Єреван піти на чергові поступки.

Разом із тим розміщені у цьому регіоні російські "миротворці" вкотре виявилися безсилими – вони або не можуть, або не хочуть зупинити тиск Азербайджану.

Така ситуація підсилює антиросійські настрої у Вірменії – незадоволення "союзником" вже ніхто не приховує. Не виключено, що вже незабаром це може призвести до корекції зовнішнього курсу Єревана.

 Екологічна "зброя"

Це далеко не перше загострення між Азербайджаном та Вірменією після завершення у 2020 році другої карабаської війни. Досягнута тоді угода про припинення вогню не завершила війну, а лише перевела її у фазу низької інтенсивності.

2022 року, на тлі того, що увага та ресурси РФ були кинуті на війну проти України, Азербайджан посилив свій тиск, зокрема захопив нові стратегічні позиції у Карабаху та навіть почав наступ вже безпосередньо на Вірменію. В останньому випадку такі дії підпадали під мандат ОДКБ – російського аналога НАТО, членом якого є Вірменія.

Проте ані РФ, ані інші члени ОДКБ не забажали виконувати свої зобов’язання та ставати на захист Вірменії. Ситуацію вдалося стабілізувати лише завдяки направленню спостерігачів Євросоюзом.

Особливість нинішнього загострення – в його гібридному характері.

Лачинський коридор, що поєднує Вірменію та Нагірний Карабах (і який має перебувати під контролем російських "миротворців") заблокували не азербайджанські військові, а цивільні (принаймні, формально).

Ситуація виглядає так, ніби дорогу з 12 грудня блокують громадські активісти-екологи, які протестують проти видобутку копалин у Карабаху, що забруднює довкілля.

При цьому азербайджанські активісти (чи "активісти") формально заявляють про готовність пропускати цивільні авто. Однак на практиці вірмени не ризикують перевіряти, наскільки безпечним може бути заїзд на блокпости, що контролюють азербайджанці.

А вже 13 грудня Азербайджан перекрив і поставки газу на територію Нагірного Карабаху. Попри те, що наразі газ туди йде з Вірменії, труба проходить територією, що контролює Баку. На початку року під приводом ремонту там було встановлено вентиль, що дало Баку ще один потужний інструмент тиску.

Подвійна блокада вже поставила регіон на межу гуманітарної кризи. І навіть якщо міжнародний тиск змусить Баку зняти блокаду, певні цілі все одно будуть досягнуті.

Формально Азербайджан декларує, що карабаські вірмени є його громадянами, що мають усі відповідні права. Однак на практиці у Баку воліли би отримати територію без вірменського населення. А тиск на Карабах має стимулювати місцевих вірмен кидати домівки та їхати до Вірменії. 

Такий процес вже йде, а нинішня блокада (та можливість її повторення в будь-який момент) здатна суттєво пришвидшити міграцію.

Та це далеко не єдина мета нинішнього тиску. Але для оцінки інших цілей тиску з боку Азербайджану варто краще зрозуміти, яку роль тут відіграє РФ та її "миротворці".

РФ: слабкість чи зрада?

Війна проти України призвела до істотного послаблення міжнародних позицій Росії. Особливо це стало помітно в регіонах, які у Кремлі відносили до своїх "традиційних зон впливу". І Південний Кавказ жодним чином не є винятком.

Найбільш яскраво це проявилося цієї осені, коли азербайджанська армія почала наступ на міжнародно визнану територію Вірменії. Такий напад напряму підлягав під мандат ОДКБ – створеної Росією безпекової організації.

Однак єдина допомога, яку РФ та її союзники змогли запропонувати Вірменії – посередництво у діалозі з Азербайджаном.

Тож ситуація у Лачинському коридорі не є унікальною. Відповідно до мандата, російські "миротворці" мали б розблокувати транзит, проте вони вкотре ухиляються від будь-якого використання сили.

На перший погляд, ситуація очевидна.

РФ не може дозволити йти на силовий розгін блокувальників, оскільки це дасть підстави Баку розірвати або принаймні не продовжувати угоду про перебування у Карабаху російських "миротворців". А нинішніх можливостей Москви вже недостатньо, щоб дипломатично чи економічно тиснути на Азербайджан. Особливо якщо згадати, що за його спиною стоїть потужна та амбітна Туреччина.

Проте у Вірменії дедалі більшої популярності набуває інше пояснення. Згідно з ним, розуміючи різке зменшення своїх можливостей, у РФ пішли на поступки Туреччині. А відповідно, доля союзної Вірменії чи карабаських вірмен стали розмінною монетою для Росії, для якої набагато важливіше отримати поступки від Анкари, зокрема у питаннях, пов’язаних із війною проти України.

Зазначимо, що якихось вагомих доказів на користь цієї версії наразі не озвучено.

Та можна погодитися з тим, що для РФ дійсно можуть бути вигідними певні поступки з боку Вірменії.

У Києві ліквідація складу білизни з сатину. Яскраві кольори!

У Києві розпродаж чоловічих кросівок. Найкращі бренди!

Кинь виклик своєму IQв цій стратегічній грі.

ТОП продажів! Радіокерована "Flip-car" з пультом. Знижка 50%

В першу чергу йдеться про Зангезурський коридор – дорогу зі статусом екстериторіальності, що має проходити на півдні Вірменії, з’єднуючи основну частину Азербайджану з Нахічеванською автономною республікою. А оскільки лише Нахічевань має кордон із Туреччиною, то такий коридор має забезпечити вільне, а головне – безконтрольне пересування вантажів між Азербайджаном та Туреччиною.

Єреван не проти створення такого транспортного каналу, однак виступає категорично проти надання йому екстериторіального статусу. Баку натомість ставить знак рівняння між Зангезурським та Лачинським коридорами.

Мовляв, якщо Єреван наполягатиме, щоб вантажі між Вірменією та Нагірним Карабахом пересувалися без контролю азербайджанських митників, то аналогічний режим має працювати для транзиту між Азербайджаном та Нахічеванню. А якщо ні – то азербайджанський митний пост має працювати і на Лачинському коридорі. І це – друга важлива мета нинішнього блокування.

Який у цьому інтерес Росії?

По-перше, відповідно до умов припинення вогню, підписаних у 2020 році, у разі функціонування нового коридору питаннями безпеки в ньому займатимуться російські силовики. А це можливість додаткового посилення залежності Вірменії від РФ.

А по-друге, функціонування такого екстериторіального коридору може бути корисне РФ для обходу санкцій. Принаймні якщо Туреччина та Азербайджан погодяться заплющувати на це очі.

І якщо ця версія має під собою підстави, то позиція Вірменії виглядає дійсно патовою: союзник, на допомогу якого у Єревані розраховували, не просто самоусунувся, але й став на бік противників.

Вірменія перед розворотом?

"Азербайджан послідовно реалізує політику "Нагірний Карабах без вірмен", і ми маємо зробити все, щоб ця політика отримала відповідну міжнародну оцінку. Хочу подякувати всім тим країнам та міжнародним організаціям, які вже відреагували… Маю констатувати, що мовчання низки дружніх країн у цьому плані – щонайменше дивне", – заявив вірменський прем’єр Нікол Пашинян.

Його шпилька була спрямована саме проти РФ, адже на початку кризи російські офіційні особи взагалі воліли не коментувати її. Лише 15 грудня із закликом не допустити гуманітарної кризи вийшло російське МЗС.

Натомість Вірменію підтримала низка західних країн, включно зі Сполученими Штатами. "Використання зими як зброї проти народу Нагірного Карабаху є відверто авторитарним сценарієм. Демократії в усьому світі мають негайно засудити примусове припинення подачі газу та блокаду з боку Алієва та його проксі. Свобода пересування в Нагірному Карабаху має бути відновлена", – йдеться у заяві комітету з міжнародних відносин Сенату США.

Так само своє занепокоєння діями Азербайджану висловили ЄС та низка європейських країн. 

Разюча різниця у підходах між "союзною" РФ та формально "недружніми" західними країнами лише посилює у Єревана відчуття, що Росія не просто не має можливості виконувати свої союзні зобов’язання, але й готова "здати" свого союзника в обмін на поступки Туреччини у важливішому для неї питанні війни з Україною.

Але чи достатньо цього для того, щоб Єреван "грюкнув дверима"?

У тому числі – вийшов зі складу ОДКБ та інших створених Росією організацій?

Про таку можливість натякає і спікер парламенту Вірменії Ален Сімонян, який переконаний - "в майбутньому доведеться розглядати інші варіанти забезпечення безпеки Нагорного Карабаху, альтернативні російській миротворчій місії". 

Співрозмовники у Єревані запевняють: розуміння, що такий шлях є найкращим для Вірменії, вже стало домінуючим серед представників владної команди. Інша справа, що такий крок у короткостроковій перспективі лише посилює ризики, а тому потрібно краще зрозуміти, на яку підтримку від Заходу може розраховувати Єреван.

Зокрема, такий розворот означає, що Вірменія має бути обережнішою у відносинах з Іраном, однак наразі це єдина альтернатива РФ у питанні постачання газу. Всі ці питання вимагають детального обговорення.

Та однозначним є інше: РФ робить усе можливе, щоб відштовхнути від себе союзників. І розплата за такий курс буде неуникною.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

 

Цього дня 17 грудня у світі:

200 фізичних та юридичних осіб з РФ: проти кого Євросоюз ще ввів санкції

16 листопада Рада Європейського Союзу ухвалила рішення щодо введення санкцій ще проти 141 фізичних та 49 юридичних осіб у відповідь на російське вторгнення в Україні.

П’ятниця, 16 грудня 2022, 22:13

 Про це повідомила пресслужба Ради ЄС.

“Ми націлюємось на майже 200 нових фізичних та юридичних осіб, які відіграли важливу роль в останній ескалації незаконної війни Росії в Україні”, — наголосив верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель.

Серед підсанкційних осіб:

Водночас санкції торкнулися осіб, які відповідальні за ракетні удари по цивільному населенню, критичній інфраструктурі та за викрадення, подальше незаконне усиновлення українських дітей.

Йдеться й про членів сімей осіб, які вже перебувають під санкціями, популярні громадські діячі, відповідальні за пропаганду та дезінформацію та відповідальні за розграбування української сільськогосподарської продукції.

Зокрема, до переліку ввійшли: 

Під санкції потрапили такі банки, як “Москвоський кредитний банк”, ВАТ “Далекосхідний”, оборонні та промислові компанії, численні політичні партії, підконтрольні російській владі медіахолдинги, що є основою пропагандистської машини Кремля та воєнізовані угруповання.

Водночас ЄС запровадив санкції проти всіх російських парламентських партій:

Обмежувальні заходи союзу щодо дій, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, відепер застосовуються щодо 1 386 фізичних та 171 юридичної особи.